03 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/1199/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача - Данілова Н.Н. (у режимі відеоконференції);
від відповідача - Шинкаренко Н.М. (у режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.2422П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 (суддя Киричук О.А., повний текст складено 26.09.2024) у справі №917/1199/23
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава,
до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук Полтавської області,
про стягнення суми 929 393,65 грн.
Позивач, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"), звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Виконавчий комітет), про стягнення заборгованості у розмірі 929 393,65 грн. (61 394,26 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що виникла у зв'язку із невиконанням умов договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за №7129 від 01.11.2022.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 у справі №917/1199/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Виконавчого комітету на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 61 394,26 грн. заборгованості, 3 028,00 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" судовий збір у розмірі 10 912,90 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №284544504 від 01.06.2024.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування позивачем при обрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії тарифів, що визначені у п.33 укладеного між сторонами договору та встановлені додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 для бюджетних установ, а також про наявність у матеріалах справи доказів лише часткової сплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг.
Не погодившись із означеним рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 у справі №917/1199/23 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
На переконання апелянта, незаконною є вимога позивача щодо стягнення з Виконавчого комітету заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.04.2023 у розмірі 61 394,26 грн., що є оплатою за умовно-постійною частиною двоставкового тарифу за квітень місяць 2022.
Апелянт зазначає, що до листопада 2022 надавачем послуг теплопостачання було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» та був встановлений одноставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії (для бюджетних установ), який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн. за 1 Гкал. (з ПДВ). З листопада 2022 надавачем послуг теплопостачання стало ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та застосувало двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії (для бюджетних установ): умовно-змінна частина - 2 197,08 грн./Гкал (без ПДВ); умовно-постійна частина (місячна абонентська плата) - 136 068,84 грн./Гкал (без ПДВ). Збільшення вартості послуг суперечить ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», якою унормовано, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 у справі №917/1199/23. Встановлено строк по 11.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 03.12.2024.
Через підсистему «Електронний суд» 25.10.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.13685; у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 у справі №917/1199/23 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.
На переконання позивача, апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
- судовими рішеннями у справах №440/6193/23 та №917/902/23 встановлено наступне. Чинні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", відповідають розміру тарифів, які були встановлені Полтавською обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022. Мораторій на підвищення тарифів, запроваджений Законом України №2479-IX, не порушений. У ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відсутні підстави для постачання Виконавчому комітету теплової енергії на умовах та за тарифами, які були встановлені для іншого суб'єкта господарювання - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою;
- висновок у справі №917/730/23, на яку посилається апелянт, не сформований, а прийняте рішення не підлягає застосуванню, оскільки обставини у цій справі є відмінними від спірних у справі, що розглядається.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.12.2024 відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.
Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів.
ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №739 від 06.06.2017.
Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (у тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
До початку опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснювало господарську діяльність на території міст Полтави, Карлівки, Решетилівки, смт Котельви та смт Машівки.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №894-р від 08.10.2022 у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).
Рішенням Полтавської обласної ради №481 від 14.10.2022 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області" було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).
Відповідно до п.4 вказаного рішення місцевої ради, після затвердження акту приймання-передачі передбачено передачу на баланс, у господарське відання, майна, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго".
Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов'язків згідно із законодавством.
Відтак, починаючи з листопада 2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" постачає теплову енергію і надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м.Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ, у тому числі і відповідачу.
Згідно з договором №7129 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (надалі - договір) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) забезпечує тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (відповідач, споживач) за адресами: адміністративне приміщення по вул.Перемоги, буд.2, нежитлове приміщення та гараж по вул.Перемоги, буд.9/1 в м.Кременчуці, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки та на умовах, що визначені цим договором (п.1 договору).
Пунктом 16 договору погоджено, що облік споживання теплової енергії на опалення приміщень споживача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії, тип та номер якого зазначено в акті прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку (акт прийняття), який є невід'ємною частиною договору та підписується власником або особою, яка є представником споживача чи особою, яка призначена згідно наказу відповідальною за технічний стан та експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії.
За умовами п.18 договору зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться споживачем і передаються теплопостачальній організації в останні три дні розрахункового місяця та передаються за вказаним телефоном або надсилаються на електронну адресу v.r.t.kremenchuk@pte.poltava.ua з обов'язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності.
При наявності засобів дистанційної передачі параметрів показники вузла комерційного обліку теплової енергії знімаються підприємством протягом розрахункового місяця, але не пізніше останнього числа розрахункового місяця, згідно яких проводяться нарахування.
Відповідно до п.19.1 договору обрахунок місячної абонентської плати за приєднане теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження.
Проєктне теплове навантаження на опалення будівлі споживача складає 0,413000 Гкал/год, опалювальна площа 7 496,40 кв.м (п.22.3 договору).
Згідно з п.33 договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. У разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.
Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:
- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);
- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).
У рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (п.34 договору).
За умовами п.35 договору всі розрахунки проводяться на підставі рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії, складених позивачем. Датою формування є останнє число розрахункового місяця.
Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який підписується сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору. У разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 11 договору, цей акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії (п.36 договору).
Відповідно до п.37 договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
У випадку несплати у вказані терміни вартості теплової енергії вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також стягуються 3% річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно зі ст.625 ЦК України (п.39 договору).
Пунктом 43 договору сторонами погоджено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 (згідно ч.3 ст.631 ЦК України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з п.44 договору він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде заявлено однією із сторін.
Пунктом 46 договору сторони погодили, що у випадку зміни тарифу теплопостачальна організація повідомляє про це споживачу і розрахунок проводиться з моменту набуття чинності нових тарифів.
За твердженнями позивача, на виконання умов договору у період 01.11.2022-31.04.2023 теплопостачальна організація (позивач) поставила споживачу (відповідачу) теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача на загальну суму 1 379 238,78 грн.
Позивач зазначив, що у спірний період тарифи на теплову енергію сформовані та встановлені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги". Нарахування за відпущену позивачем теплову енергію здійснювалося відповідно до встановлених тарифів, які введені в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та які зазначені в п.33 договору.
Рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу, проте акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не підписані з боку відповідача.
У порушення умов договору за період 01.11.2022 - 31.04.2023 відповідачем не проведено оплату за теплову енергію на опалення, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 929 393,65 грн.
У зв'язку із частковою оплатою боргу відповідачем за опалення у спірний період позивач подав заяву від 30.07.2024 про зменшення позовних вимог (яка прийнята судом першої інстанції до розгляду), в якій зазначив, що згідно з довідкою бухгалтерії, з урахуванням проведених оплат, станом на 01.07.2024 залишок заборгованості відповідача за договором за період з 01.11.2022 по 31.04.2023 складає 61 394,26 грн., у тому числі за період з 01.01.2023 по 31.04.2023 у розмірі 61 394,26 грн.
Вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 61 394,26 грн. є предметом розгляду у справі №917/1199/23.
В обґрунтування позовних вимог до матеріалів позовної заяви окрім копій договору №7129 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, актів, рахунків та доказів їх направлення/вручення також додано копії акта технічної перевірки вузла обліку теплової енергії від 17.11.2021, відомостей про фактичні покази засобів теплової енергії, рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Судова колегія враховує наступне.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно зі ст.714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч.1). До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч.3).
Приписами ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Згідно зі ст.2 означеного Закону останній регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
У силу приписів ч.2 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні організації зобов'язані, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
У свою чергу, відповідно до приписів ст.19 названого Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п.36 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, (далі - Правила №1198) теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Пунктом 40 Правил №1198 визначено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно з приписами ст.24 Закону України "Про теплопостачання" одним із основних обов'язків споживача теплової є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
У період з 01.11.2022 по 31.04.2023 позивач на виконання умов договору №7129 постачав відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача.
Позивачем до матеріалів справи надані акти прийняття-передачі послуг за спірний період, які не містять підпису з боку позивача. Однак, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, враховуючи умови п.36 договору №7129, а також неповернення відповідачем актів приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, підписані теплопостачальною організацією в односторонньому порядку акти є належними доказами на підтвердження факту надання споживачу теплової енергії у спірний період.
Обсяги отриманої відповідачем теплової енергії за спірний період підтверджуються доданими до матеріалів позовної заяви відомостями про фактичні покази засобів теплової енергії по споживачу - Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Щодо обсягу отриманої теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.04.2023 спір між сторонами відсутній.
Спірним у розглядуваному випадку є питання правомірності здійсненого позивачем розрахунку вартості відпущеної відповідачу теплової енергії у спірний період.
Так, позивач стверджує, що розрахунки за відпущену теплову енергію здійснені з урахуванням тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"», та на підставі п.33 договору на наступному рівні:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).
Водночас, відповідач за змістом апеляційної скарги наголошує на тому, що до листопада 2022 для відповідача був встановлений одноставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії (для бюджетних установ), який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн. за 1 Гкал. (з ПДВ). На переконання відповідача, імперативні норми Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» визначають обов'язок надавача послуг застосовувати до своїх споживачів комунальних послуг розмір тарифу, що діяв до початку повномасштабного вторгнення, тобто одноставковий тариф.
Надаючи оцінку означеним доводам сторін, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Пунктом 23 Правил №1198 визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
За умовами п.16 договору облік споживання теплової енергії на опалення приміщень споживача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії, тип та номер якого зазначено в акті прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії, який є невід'ємною частиною договору та підписується власником або особою, яка є представником споживача чи особою, яка призначена згідно наказу відповідальною за технічний стан та експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії.
Згідно з п.18 договору зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться споживачем і передаються теплопостачальній організації в останні три дні розрахункового місяця та передаються за телефоном або надсилаються на електронну адресу з обов'язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності. При наявності засобів дистанційної передачі параметрів показники вузла комерційного обліку знімаються підприємством протягом розрахункового місяця, але не пізніше останнього числа розрахункового місяця, згідно яких проводяться нарахування.
Обрахунок місячної абонентської плати за приєднане теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження (п.19.1 договору).
Згідно з п.22.3 договору проєктне теплове навантаження на опалення будівлі споживача складає 0,413000 Гкал/год, опалювальна площа 7 496,40 кв.м.
За умовами п.33 договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.
Пунктом 34 договору сторони погодили, що в рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.
У силу приписів ч.1 ст.191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.
Частиною 1 ст.15 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, зокрема, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
Статтею 13 означеного Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Згідно з п.37 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються, зокрема, питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Частиною 1 ст.9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" унормовано, що ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.
Відповідно до пп.9 п.3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП №308 від 22.03.2017 (зі змінами) при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, зокрема, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, органом, уповноваженим встановлювати для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифи на постачання теплової енергії, є Полтавська обласна рада. У спірний період діяли тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів). Відповідні тарифи також визначені у п.33 укладеного між сторонами договору.
Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зобов'язане здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, у тому числі відповідача.
Судова колегія звертає увагу, що укладений між сторонами договір є чинним, про наявність спору щодо визнання означеного договору недійсним сторони суд не повідомляли.
Східний апеляційний господарський суд, разом з іншим, враховує, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.03.2024 у справі №917/902/23, яке не оспорювалося в апеляційному порядку та набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов'язання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Виконавчого комітету станом на 24.02.2022.
При цьому судом зроблено висновок, що визначення відповідачем у рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради №477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладеного між сторонами по справі договору, так і вимогам чинного законодавства України.
Відтак обґрунтованим та таким, що узгоджується з приписами чинного законодавства є висновок Господарського суду Полтавської області про правомірність застосування позивачем при обрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії тарифів, що визначені у пункті 33 договору та встановлені додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 для бюджетних установ.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статями 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.193 ГК України, визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище за текстом постанови, за умовами п.37 договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача за відпущену теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.04.2023 на суму 929 393,65 грн.
Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, під час розгляду справи Господарським судом Полтавської області відповідачем сплачено частину основної заборгованості, залишок склав 61 394,26 грн.
Враховуючи висновок судової колегії про правомірність здійсненого позивачем обрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії, а також відсутність у матеріалах справи доказів оплати відповідачем заборгованості в розмірі 61 394,26 грн., Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 61 394,26 грн. основної заборгованості.
Судова колегія звертає увагу на те, що відповідач не оспорює неправильність розрахунку боргу позивача через неврахування ним певних сум оплати, але вважає, що борг відсутній, оскільки для розрахунку вартості теплової енергії позивачем неправомірно застосовано двоставковий тариф (що спростовано зазначеним вище за текстом постанови).
За змістом апеляційної скарги відповідач звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 04.04.2024 у справі №917/730/23 дійшов висновку, що зміна постачальника відповідних послуг у зв'язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у господарське відання ПОКВПГ «Полтаватеплоенерго» не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м.Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022. Судом зазначено, що ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб'єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №191/4364/21 зазначено, що правовий висновок - це умовивід з приводу тлумачення тієї норми права, що застосована саме Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору у справі. Вочевидь Верховний Суд не має повноважень формулювати висновки щодо тих норм права, які ним не застосовані під час розв'язання спору.
Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/23, на яку посилається апелянт, правовідносини у справі №917/730/23 не є подібними за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову та встановленими судами обставинами справи з правовідносинами у справі №917/1199/23, що розглядається, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати вартості вже наданих/отриманих послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, тоді як у справі №917/730/23 правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку.
Висновок, що зміна постачальника відповідних послуг у зв'язку із переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" у господарське відання позивача не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м.Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022, є позицією суду апеляційної інстанції, викладеною в постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №917/730/23, та не є висновком Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/23 судом касаційної інстанції не сформовано висновку щодо застосування наведених норм права у спірних правовідносинах, тому судова колегія визнає таке посилання скаржника безпідставним.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 у справі №917/1199/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.12.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова