Провадження № 2/679/754/2024
Справа № 679/1910/24
про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2024 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
10 грудня 2024 року до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла позовна заява АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В позові позивач просить: «стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» заборгованість за спожиті комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 за період з квітня 2018 року по вересень 2024 року в розмірі 13737,41 гривень, інфляційні втрати в розмірі 797,04 гривень, 3% річних в розмірі 258,80 гривень, а також, судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень діючого цивільного процесуального законодавства України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.3, 5 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаю увагу, що поняття обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, означає те, що його зміст дозволяє суду зробити висновок про підстави стягнення заявленої суми та її розмір.
У позовній заяві позивач вказує, що надає для відповідачки послуги із централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення, а також централізованого опалення.
Однак з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 долученого до позову неможливо визначити щомісячну суму нарахувань по кожній із наданих послуг. Крім того, розрахунок заборгованості не містить відомостей щодо тарифу який застосовувався при нарахуванні наданих послуг, яка кількість спожитої води враховувалась, з чого позивач виходив, визначаючи саме такий розмір щомісячних споживань води відповідачкою (кількість зареєстрованих осіб, покази лічильників тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, провадження № 61-10125св21.
Зазначені недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
З метою забезпечення повноти дослідження обставин справи, враховуючи предмет спору, приймаючи до уваги, що вказані докази можуть підтвердити наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для подання позивачем АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» детального розрахунку заборгованості за комунальні послуги, яка виникла у ОСОБА_1 за період з квітня 2018 року по вересень 2024 року.
Згідно вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Отже, позивачу слід усунути вищевказані недоліки заяви, а саме: надати детальний розрахунок заборгованості за комунальні послуги, яка виникла у ОСОБА_1 за період з квітня 2018 року по вересень 2024 року, із зазначенням сум щомісячних нарахувань по кожній із наданих послуг.
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви без руху та вимога про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити йому, що у разі не усунення зазначених недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Надіслати позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Сопронюк