Справа № 523/20242/24
Провадження №1-кс/523/3857/24
"16" грудня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17, заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від судового розгляду справи №523/5584/24 по кримінальному провадженню № 22024160000000080 від 04.03.2024 р., за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2 та ч.1 ст. 263 КК України,
До провадження судді Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від судового розгляду справи по кримінальному провадженню № 22024160000000080 від 04.03.2024 р., за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2 та ч.1 ст. 263 КК України,
Адвокат ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 у зв'язку із тим, що суддя вчинив дії, які викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а саме: 31.10.2024 року після допиту в залі суду свідка ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_4 прокоментував суду свою необхідність ставлення свідку низки запитань стосовно відео, яке в ніч на 06.11.2023 року виклав обвинувачений у соціальній мережі «ТікТок». Адвокат зауважив, що при продовженні строків тримання під вартою наведене відео судом навіть не досліджувалось і не переглядалось, що наразі якщо б суддя його побачив, то людина б за гратами не сиділа, на що суддя ОСОБА_6 заявив, що він обумовлене «відео не бачив, але якщо б побачив, то змагальності б вже не було …». Також, адвокат ОСОБА_4 зазначив, що вважає що розгляд обвинувального акту суддею ОСОБА_6 не може бути об'єктивним та неупередженим, оскільки він вже неодноразово приймав судові ухвали у даному кримінальному провадженні щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , якими обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у даного судді вже сформовано своє бачення необхідності тримання обвинуваченого під вартою, з чим сторона захисту категорично не погоджується і прагне вирішенню цього питання іншим складом суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав заяву про відвід, додатково зазначив, що суддя ОСОБА_6 своїми висловлюваннями вже натякнув на те, яке буде прийнято ним рішення, після огляду відеозапису, що він порушить змагальність процесу.
Суддя ОСОБА_6 про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 , оскільки заява необґрунтована. Зазначив, що судом було встановлено порядок дослідження доказів по справі, суд допитав вже обвинуваченого, та перейшов до допиту свідків, в свою чергу стадія дослідження письмових доказів, зокрема відеозапису, ще не наступила. З огляду на викладене, суддя ОСОБА_8 не вчиняв жодних дій, які викликали би сумнів у порушенні ним змагальності процесу, його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Навпаки, якщо би він подивився відеозапис, то це свідчило б про порушення ним змагальності процесу, а він цього не зробив, про що і зазначив у судовому засіданні.
Вивчивши клопотання, вислухавши захисника та прокурора, приймаючи до уваги положення кримінального процесуального законодавства, а саме ст.75 КПК України, яка містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні, та не підлягає розширеному тлумаченню, враховуючи викладені ОСОБА_4 обставини, суд вважає, що заявлений відвід судді ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України в ст.75 та 81 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні та порядок вирішення питання про відвід судді.
Частина 1 ст. 75 КПК України передбачає підстави для відводу, самовідводу судді, за умови, що він приймає участь у розгляді саме кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, є обставинами, які виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У даному випадку, суд приходить до висновку, що доводи, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст.75 КПК України, не доведені належними та допустимими доказами.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.
Стосовно об'єктивного критерію, слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії).
Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії").
Виходячи з аналізу наведених норм, а також наведених заявником доводів, суд не вбачає жодних обставин, які могли б являтися підставою для відводу судді ОСОБА_6 від розгляду вищевказаної справи.
Щодо доводів заяви про неодноразове прийняття суддею ОСОБА_6 судових ухвал у даному кримінальному провадженні про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , якими обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то суд зазначає, що незгода з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
В свою чергу, можливі порушення норм процесуального права при розгляді справи є підставою для апеляційного перегляду рішення суду і не можуть бути підставами для відводу судді.
Щодо висловлювання судді ОСОБА_6 , наведеного у заяві про відвід: «відео не бачив, але якщо б побачив, то змагальності б вже не було …», то суд розцінює таке висловлювання як роз'яснення суддею необхідності забезпечення ним змагальності судового процесу, дотримання ним порядку дослідження доказів, раніше встановленого, та не вбачає в цьому неупередженості та заінтересованості в розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 76,81,309, КПК України, суд-
Залишити без задоволення заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від судового розгляду справи № 523/5584/24 по кримінальному провадженню №22024160000000080 від 04.03.2024 р., за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2 та ч.1 ст. 263 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1