Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/2823/24
Номер провадження 3/511/1733/24
"28" листопада 2024 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 18.08.1997р. Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 194171, складеного 13.06.2024 року о 17.30 год. інспектором СРПП ВП-2 ОРУП-2 ГУНП, 13 червня 2024 року о 15:50 по вулиці Центральній села Одрадове Д ОСОБА_2 керував транспортним засобом SKODA FAVORIT д.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиція учасників розгляду справи.
Захисник Теренчук Є.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП у зв'язку з численними порушеннями, допущеними працівниками поліції під час оформлення матеріалів справи. .
ОСОБА_1 надав пояснення, що постійно проживає з дружиною у с.Одрадове Одеської області. 13.06.2024 року він знаходився у с.Одрадове Одеської області та з 07:00 ранку робив дома ремонт. Біля 12 години 30 хвилин того ж дня виїхав на своєму автомобілі Шкода д.з. НОМЕР_3 з місця поживання до магазину у центрі с.Одрадове за продуктами. Але почався сильний дощ. Він зупинився на узбіччі дорозі у с.Одрадове, дощ не зупинявся, їхати було небезпечно та він чекав, поки дощ закінчіться. Враховуючи те, що він втомився після домашньої праці та враховуючи його вік 66 років біля 13:00 години він заснув у своєму автомобілю у центрі с.Одрадове. Через деякий час він прокинувся від того, що хтось стукав у вікно автомобілю. Це був його знайомий ОСОБА_3 , мешканець с.Одрадове, разом з донькою ОСОБА_4 та її чоловіком. Він вийшов із автомобілю, подивився на годинник, було 16:00 годин. Він розповив їм, що з 13:00 години спав в автомобілі. Практично одразу ж біля них зупинився автомобіль поліції. До них підійшов поліцейський, спитав, хто водій автомобілю та що відбувається. Він відповів, що він водій, що автомобіль належить йому, що він втомився і спав. Але поліцейський сказав, що до поліції надійшло повідомлення, що він керую автомобілем та в нього є запах алкоголю. Після цього поліцейський став задавати йому питання про дату, оскільки він тільки прокинувся від сну, то не одразу зрозумів, про яку дату його питають, та назвав дату свого народження. Поліцейський став питати про проведення експертизи, але оскільки він нічого не зрозумів, поліцейський сказав, що буде складати на нього протокол за ст.130 КУпАП за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тоді він почав заперечувати факт керування автомобілем та наполягав, що на автомобілі з 13:00 год. нікуди не рухався та алкогольних напоїв не вживав. Та надав згоду на проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Поліцейські спочатку погодились проїхати до Роздільнянської ЦРЛ, але через декілька хвилин, переговорівши між собою, сказали, що у ЦРБ вони їхати не можуть, окрім цього, у нього є запах алкоголю з ротової порожнини, тобто у них немає будь-яких сумнівів, що він у стані алкогольного сп'яніння та він вже нібито зізнався у цьому під відеозапис. ОСОБА_3 та його дочка ОСОБА_5 також почали пояснювати, що він дійсно не керував автомобілем. Але працівники поліці не прийняли до уваги дані пояснення свідків. Поліцейські наполягали,щоб він визнав свою провину у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та послідуючої відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Але він відмовився це робити, наполягав на адвокатської допомозі у даний час, після чого поліцейські почали погрожувати, що заберуть посвідчення водія, автомобіль поставлять на штрафмайданчик та нарахують суму за штрафмайданчик, яка буде еквівалентна вартості автомобіля, та що на нього складуть протокол за злісну непокору працівникам поліції та заарештують. Після цього поліцейські почали складати протокол. Будучи незгодним з тим, що відбувається, він відмовився написати у адміністративному протоколі за ст.130 КУпАП що вину визнає та підписувати протокол. Чий саме підпис стоїть у протоколі, йому невідомо. Окрім цього, коли він отримав копію адміністративного протоколу серії АДД № 194171, який був складений відносно нього, він помітив, що у протоколі відсутній пункт ПДР України та стаття КУпАП, яку він нібито порушив. Він запитав у поліцейських, що саме він порушив, але вони сказали, що це йому повідомлять у суді. Автомобіль та посвідчення водія поліцейські у нього не вилучали та керування нікому не передавали. У присутності поліцейських він сів за кермо свого автомобілю та уїхав додому.
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 працівниками поліції надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 194171 від 13 червня 2024 року; відеоматеріал на CD-R носії.
Пункт 2.5. Правил дорожнього руху визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи судом було задоволено клопотання захисника - адвоката Теренчука Є.М. про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працює в трамвайному депо в м.Одеса путійцем та проживає в с.Одрадове, суду пояснив, що 13.06.2024 року приблизно о 14:00 год. вони з дочкою ОСОБА_5 проїжджали на автомобілі по вул..Центральна в с.Одрадове та побачили, що автомобіль його знайомого та односельця ОСОБА_1 стоїть припаркований на узбіччі дороги. На той час була сильна злива, двірники не встигали вбирати воду. Біля 16:00 - 16:30 год. вони з дочкою їхали в зворотному напрямку та побачили, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть на тому ж самому місці. Вони захвилювалися, зупинились біля автомобіля ОСОБА_1 , постукали у вікно та розбудили ОСОБА_1 , який спав на водійському сидінні. Буквально одразу ж під'їхав патрульний автомобіль, в якому було два поліцейських. Вони стали запитувати ОСОБА_1 , чого він ту стоїть, далі він не чув, про що вони говорили, а потім вони почали у своєму службовому автомобілі складати на ОСОБА_1 протокол. Але спочатку зняли відео, як ОСОБА_1 стоїть біля свого автомобілю. Працівники поліції зачитали ОСОБА_1 протокол, але він не бачив, щоб ОСОБА_1 його підписував. Працівники поліції пропонували його дочці сісти за кермо автомобілю ОСОБА_1 , але той уїхав додому сам за кермом. В той день він не бачив, щоб ОСОБА_1 керував автомобілем до складання відносно нього протоколу. Запаху алкоголю також від ОСОБА_1 не чув, хоч і знаходився поруч з ним. Вів себе ОСОБА_1 адекватно, не хитався, на особу у стані алкогольного сп'яніння не походив. ОСОБА_1 проживає на відстані 200-300 м від того місця, де стояв його автомобіль, дружина приїжджає тільки на вихідні, по буднях він живе один. В силу віку та стану здоров'я ОСОБА_1 вживає пігулки, а алкоголь дуже рідко на свята.
Свідок ОСОБА_5 , яка працює в Службі у справах дітей Дачненської сільської ради, суду пояснила, що 13.06.2024 року біля 13 год. 30 хвилин вони з батьком ОСОБА_3 проїжджали на автомобілі по селу Одрадове та бачили автомобіль ОСОБА_1 , який був припаркований на узбіччі вулиці Центральної. Були сильна злива. Коли біля 16:00 год. повертались назад з батьком та її чоловіком, то побачили, що автомобіль стоїть на тому ж самому місці. Дощ не зупинявся. Вони з батьком постукали у вікно автомобіля ОСОБА_1 , він спав на водійському сидінні, прокинувся , відчинив двері та пояснив, що з ним все добре, що були сильна злива, їхати було небезпечно, він сів в автомобілі перечекати та заснув. Буквально через 1 хвилину під'їхав поліцейський автомобіль. Поліцейські запитали, хто водій, ОСОБА_1 сказав, що він, вони ввімкнули камери та почали звинувачувати його, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, що нібито був який то дзвінок їм. Він намагався пояснити поліцейським, що він тверезий, він недобре себе почував, була злива та він заснув в автомобілі. Поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти експертизу, але він відмовлявся, так як не керував автомобілем. Тоді поліцейські вимкнули камеру та повели ОСОБА_1 на розмову. Коли вони повернулись він сказав, що згоден проїхати на експертизу, працівники поліції спочатку погодились, але потім переговорили між собою та сказали, що вже пізно, бо вони почали складати протокол. Попросили в неї посвідчення водія, записали номер в протокол, але ОСОБА_1 сам поїхав додому за кермом. В цей день вона не бачила, щоб ОСОБА_1 за керував автомобілем до складання протоколу. Вона стояла біля ОСОБА_1 , коли вони з батьком його розбудили, ні в салоні автомобілю, ні від самого ОСОБА_1 запаху алкоголю вона не відчула. Взагалі ОСОБА_1 страждає на гіпертонію та алкоголь вживає дуже дуже рідко. Поліцейських було двоє, протокол вони складали в автомобілі службовому, ОСОБА_1 протокол при неї не підписував. Спочатку поліцейський пропонував ОСОБА_1 проїхати на експертизу, але той відмовлявся, бо не був за кермом, а потім ОСОБА_1 наполягав їхати на експертизу, а поліцейські відмовилися.
Згідно Пункту 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року, ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно пункту 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Так, відповідно до пункту 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, якщо до всього фіксування правопорушення не залучаються свідки, то за допомогою відеореєстратора (або іншого відеопристрою), повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. У даному випадку свідки не залучалися, але зйомку повної фіксації правопорушення до суду не надано, що є порушенням даної Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП, та визнання даного доказу неналежним та недопустимим.
Згідно Постанови Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а, у протоколі про порушення ПДР обов'язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото - чи відеозапис порушення), але у матеріалах справи не зазначено відомостей про технічний засіб, яким було здійснено відео фіксацію і не можливо це встановити з наданих суду відеозаписів.
До матеріалів справи долучений CD-R носій, який містить відеозапис тривалістю 2 хв.44 сек., між тим як згідно протоколу з моменту керування до моменту складання протоколу пройшло 1 год. 40 хвилин. Відеозапис розпочинається з того, що ОСОБА_1 стоїть біля свого автомобілю з працівником поліції. Більшу частину відеозапису працівник поліції задає запитання ОСОБА_1 з приводу дати його народження та яка сьогодні дата. Потім запитує, чий це автомобіль, говорить, що йому поступив виклик зі служби 102, що ОСОБА_1 керував цим автомобілем, та що він відчуває характерний запах алкоголю. ОСОБА_1 заперечує, що вживав алкоголь. Тоді працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти освідування на місці або проїхати на експертизу та задає запитання, чи погоджується ОСОБА_1 , чи відмовляється, на що слідує відповідь «Ні». Тоді поліцейський перезапитує ОСОБА_1 «Відмовляєтесь?», на що знов слідує відповідь «Ні». Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що на нього буде складений протокол за відмову від проходження освідування на стан сп'яніння і що про причини відмови він буде розповідати в суді. На цьому відеозапис закінчується.
Але на даному відео не вбачається дати та часу відеозапису, технічних характеристик записуючого пристрою, не роз'яснюється порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгера та у закладі охорони здоров'я. Ніхто (той, хто здійснює відеозапис та поліцейський, який задає запитання) не представляється, не називає свого прізвища, посади, звання.
На відеозапису не вбачається порушення координації рухів у ОСОБА_1 , порушення мови, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які також зафіксовані на відеозапису, підтвердили в суді, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейським, що з 13:00 год. спав в автомобілі та не керував ним, алкоголю не вживав, але у зв'язку порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, вищевказані факти не зафіксовані.
Тобто на відео відсутні: факт керування даним транспортним засобом ОСОБА_1 , факт зупинки автотранспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виходу ОСОБА_1 після зупинки із транспортного засобу з автомобілю, факт визнання ОСОБА_1 керування даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у даний час, факт роз'яснення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Драгера та у закладі охорони здоров'я, процедура складання адміністративного протоколу та інших матеріалів, передача керування автомобілем тверезому водію.
Між тим згідно п.6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 № 1395 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вказаних вимог Інструкції працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів дотримано також не було.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
З огляду на зазначене, суд зазначає, що в даному випадку провина водія підтверджується лише протоколом про адміністративне правопорушення, який не може бути визнаний беззаперечним доказом вини особи, оскільки за своєю правовою природою протокол не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є суперечливими.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
На підставі викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП України, суддя -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення шляхом подачі скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області.
Суддя: І. В. Бобровська
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.