Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4074/24
Номер провадження: 2/511/1024/24
16 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Ільяшук А. В.,
помічника судді Явдощук Р.В., який здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням судді,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області 28 жовтня 2024 року надійшов вищевказаний позов, згідно якого позивачка просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, який 8 вересня 2012 року зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивівльного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №147.
Стислий виклад позиції позивачки.
8 вересня 2012 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 147, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано відділом державної реєстрації цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області.
В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з цим, спільне життя не склалось через протилежні погляди на сімейні відносини, а тому подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Стислий виклад позиції відповідача.
ОСОБА_2 , згідно заяви, яка міститься в матеріалах справи, просив розгляд справи проводити без його участі та визнав позовні вимоги ОСОБА_1 .
Заяви.
ОСОБА_1 , згідно заяви, яка міститься в матеріалах справи, просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
8 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
16 грудня 2024 року прийнято цивільну справу до провадження суддею Ільяшук А.В. у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_5 ..
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували 8 вересня 2012 року шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 147, прізвище після державної реєстрації: чоловіка ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_1 , місце реєстрації: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі народився син ОСОБА_4 , про що 29 січня 2013 року складено відповідний актовий запис № 67, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії (а.с. 12).
Разом з цим, як встановлено судом, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки спільне життя не склалось через протилежні погляди на сімейні відносини.
В той самий час, статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Згідно положень статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до диспозиції статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Верховний Суд в постанові від 3 грудня 2020 року (справа № 456/848/16) зазначив, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, надавши оцінку фактичним обставинам справи, позиції сторін, суд прийшов до висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, позивачка просила витрати по сплаті судового збору залишити за нею.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 133, 137, 141, 200, 247, 259, 263 - 265, 280 -284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 8 вересня 2012 року відділом державної реєстрації цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 147 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище: чоловіку - ОСОБА_1 , жінці - ОСОБА_1 .
Роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя А. В. Ільяшук