Кіровоградської області
"19" грудня 2007 р.
Справа № 2/357
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В., розглянувши справу № 2/357
за позовом: обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство", м. Кіровоград
про стягнення 3914555,17 грн.
від позивача - Слюсар О.В , довіреність № 470/21 від 17.07.07 представник;
від позивача - Омелькін О.М , довіреність № 471/21 від 17.07.07 представник;
від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" про стягнення 3914555,17 грн., з яких 3497301,50 грн. основного боргу , пені в сумі 181909,93 грн., збитків від інфляції в сумі 183361,91 грн. та 3% річних в сумі 51981,83 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.11.07р. суму основного боргу не заперечив, а з нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції не погоджується мотивуючи тим, що позивачем нараховано не за той період, без врахування фактичних оплат.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
Між обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" та товариством з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" укладено договір про постачання питної води № 38 від 01.04.2006р.
Відповідно умов договору постачальник (ОКВП "Дніпро-Кіровоград") бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами забезпечити споживача питною водою, яка відповідає ДОСТ 2874-82 «Вода питна» в об'ємі добової та місячної подачі відповідно до плану - графіку споживання питної води (додаток №1 до договору), а споживач (ТОВ "Водне господарство") сплачує постачальнику її вартість.
Сторони в п. 8.2. договору погодили розрахунок за подану воду проводиться щоденно у розмірі фактичного споживання. Кінцевий розрахунок, згідно виставленого рахунку, здійснюється до 5-го числа наступного за звітним місяця, але не пізніше трьох днів з моменту його отримання споживачем.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору надано послуги відповідачеві згідно рахунків за період з грудня 2006р. по жовтень 2007р. на загальну суму 17157356,37 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, за отримані послуги розрахувався на суму 13660054.87, таким чином борг складає 3497301,50 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
В статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Доказів оплати боргу за період з грудня 2006р. по жовтень 2007р. в розмірі 3497301,50 грн. відповідачем до суду не подано та наявність боргу не заперечено.
За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отримані послуги на суму 3497301,50 грн.
Сторони в п. 5.2 договору погодили, що за внесення платежів за надані послуги водопостачання з порушенням термінів, визначених розділом8 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Сума пені визначається в розрахункових документах окремим рядком.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 05.05.2007р. по 31.10.2007р. в сумі 181909,93 грн.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розрахунок позивача про стягнення пені за період з 05.05.2007р. по 31.10.2007р. в сумі 181909,93 грн. обґрунтований та позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 51981,83 грн. за період з 05.12.2006р. по 31.10.2007р. та збитків від інфляції в сумі 183361,91 грн. за період з грудня 2006р. по вересень 2007р. включно.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3 % річних в сумі 50204,16 грн. за період з 05.01.2007р. по 31.10.2007р. та збитків від інфляції в сумі 177082,53 грн. за період з січня 2007р. по вересень 2007р. включно підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 1777,67 грн. за період з 05.12.2006р. по 31.12.2006р. та збитків від інфляції в сумі 6279,38 грн. за грудень 2006р. необґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на строк оплати послуг обумовлений в договорі.
Клопотання відповідача від 18.12.07р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника, задоволенню не підлягає оскільки, відповідачем виконано всі вимоги суду викладені в ухвалі від 09.11.07р. та явку повноважного представника відповідача не визнано обов'язковою.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство", вул. Озерна балка, 3а, м. Кіровоград (р/р 26005052901751 в КБ «Приватбанк», МФО 323583, код 33142604) на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", вул. 50-років Жовтня, 19а, м. Кіровоград (р/р 2600530070526 у КОФ УСБ, МФО 323293, код 03346822) боргу в сумі 3497301,50 грн., пені в сумі 181909,93 грн., інфляційних збитків в сумі 177082,53 грн., 3% річних в сумі 50204,16 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,75 грн.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову про стягнення 3 % річних в сумі 1777,67 грн. та збитків від інфляції в сумі 6279,38 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя Л.В. Деревінська