16 грудня 2024 року
Справа № 646/11794/24
Провадження № 1-кп/646/1275/2024
іменем України
16.12.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020001179 від 24.02.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, освіта базова загальна середня, військовослужбовця військової частини № НОМЕР_1 , Учасника бойових дій, несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020001179 від 24.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, наказом командира військової частини № НОМЕР_1 № 196 від 15.07.2023 року ОСОБА_5 призначено на посаду гранатометника І стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини № НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано тужити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 року (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому продовжено Указом Президента України від 23.07.2024 року № 469/2024 з 05 год. 30 хв. 12.08.2024 року строком на 90 діб, який діє і на теперішній час.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551 - XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 17.12.2023 року вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 17.12.2023 року, самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце розташування військової частини № НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 , в період з 17.12.2023 року до 05.08.2024 року, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини № НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_6 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 05.08.2024 року до моменту його прибуття до органу досудового розслідування.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні захисник заявив клопотання, в якому просив звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020001179 від 24.02.2024 року на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку із продовженням проходження військової служби обвинуваченим та закрити кримінальне провадження. Надав письмову згоду командира в/ч № НОМЕР_1 на прийняття ОСОБА_5 для продовження проходження військової служби.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із продовженням проходження військової служби, закрити кримінальне провадження.
Прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання захисником.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження приходить до наступного.
Пунктом 1 ч. 2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічні норми викладені у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за № 12 від 23.12.2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Статтею 288 КПК України визначено що, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24.02.2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У ч. 5 ст.401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наказом командира в/ч № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти в/ч № НОМЕР_1 .
Згідно з письмовою згодою т.в.о. командира в/ч № НОМЕР_1 за № 1575/4149 від 22.11.2024 року, військовою частиною погоджено кандидата ОСОБА_5 для подальшого проходження військової служби по мобілізації на особливий період, на посаді гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч № НОМЕР_1 .
Крім того, ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 , виявив бажання повернутися на військову службу до в/ч № НОМЕР_1 , наявна письмова згода т.в.о. командира в/ч № НОМЕР_1 на проходження ОСОБА_5 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім того, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази, арешт майна - відсутні.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2024 року відносно ОСОБА_5 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.12.2024 року включно, із застосуванням застави.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У разі припинення строку дії ухвали суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений (ч. 5 ст. 202 КПК України).
За таких обставин ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2024 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 припиняє свою дію у зв'язку із закриттям кримінального провадження, а тому ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в залі суду негайно після проголошення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 407 КК України, ст. ст. 284-286, 288 КПК України, суд -
Клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020001179 від 24.02.2024 року - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020001179 від 24.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти негайно в залі суду, у зв'язку з припиненням дії ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2024 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зобов'язати ОСОБА_5 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до в/ч № НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира в/ч № НОМЕР_1 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_5 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги .
Суддя