Справа № 645/7444/24
Провадження № 1-кс/645/1814/24
16 грудня 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою поданою 02.12.2024 року.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що ОСОБА_3 , звернувся до Відділу поліції у метрополітені ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, ст. 365 КК України. 03.10.2024 року приблизно о 20 год. 20 хв., він заходив на станцію метрополітену «Армійська» і його право на свободу пересування, що гарантується Конституцією України, було порушено ст. сержантом поліції ОСОБА_4 , посвідчення серії НОМЕР_1 , № жетону 0081494. Затримання поліцейський обґрунтовував тим, що він нібито знаходить у стані алкогольного сп'яніння, саме тому зайти на станцію метрополітену він не має права. На таке зауваження поліцейського він зауважив, що якщо він дійсно знаходиться у стані сп'яніння, порушує громадський порядок та законодавство України - він готовий понести відповідальність згідно з чинним законодавством, але при цьому попросив довести його позицію щодо його стану. На таке заперечення поліцейський відреагував вкрай негативно, повідомив, що у нього немає можливості провести тестування щоб довести його стан і цього робити він не збирається. Відтак, довести винуватість ОСОБА_3 у порушенні Правил метрополітену і законодавства України він не може, а отже підстав для його затримання більше немає. Розуміючи це і повідомивши про це поліцейському, він почав рух у напрямку станції. На такі дії працівник поліції став поперед його і без попередження здійснив до нього заходи фізичного впливу, які виразились у многократних сильних поштовхах його в область грудної клітини та брюшної полості. Після вчинення таких дій він негайно викликав швидку допомогу, оскільки відчув сильний фізичний біль в області доторкання, а також відчув стан сильного хвилювання і стресу, викликаний конфліктом з поліцейським у публічному місці, в присутності інших осіб. Після приїзду карети швидкої допомоги, у карті виїзду зазначили попередній діагноз: «закрита травма грудної клітини, закрита травма живота», а також зазначили пошкодження м'яких тканин. Через повідомлення такого діагнозу, він викликав екіпаж поліції і написав заяву про нанесення мені легких тілесних ушкоджень, яку, у майбутньому, в відділі поліції перекваліфікували і, як з'ясувалось після отримання письмової відповіді, розглянули в порядку ЗУ "Про звернення громадян", хоча в заяві від 03.10.2024 зазначалося про легкі тілесні ушкодження. Відповідь щодо цієї заяви отримав аж 29.11.2024, тобто через майже 2 місяці з моменту подачі, у якій зазначили лише 2 абзаци, повідомивши, що порушень не виявлено. Після цього, він почав готувати та подав ще одну заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 ККУ. Цю заяву він подав 02.12.2024 на станції метрополітену "Університет" поліцейському ОСОБА_5 № жетону 0087571, який в подальшому рапортом передав цю заяву до відділу поліції. 04.12.2024 він звернувся до цього відділу для отримання талону-повідомлення Єдиного обліку і отримання витягу з ЄРДР. Як з'ясувалось, черговий реєстрував цю заяву в Журналі єдиного обліку як скаргу, відповідно до ЄРДР відомості не були і не будуть внесені, і її чекає доля заяви від 03 жовтня 2024 року, тобто її перекваліфікували як звернення громадянина, а саме "скаргу на дії співробітника поліції".
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце слухання скарги повідомлялася своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та просив внести відомості про злочин.
ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області правом участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, заперечень та пояснень не надали.
Відповідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Сторони не з'явилися, фіксування не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаного завдання здійснюється, зокрема, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів чи осіб з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок органу досудового розслідування у передбаченому законом порядку відреагувати на такі звернення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, законодавцем чітко встановлено часові межі, протягом яких заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання відповідної заяви чи повідомлення.
Таким чином, чинні норми кримінального процесуального законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
За змістом вказаних вище норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу до якого надійшла заява чи повідомлення.
Окрім того, діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено надання оцінки доводам заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності/відсутності складу злочину. Така оцінка повинна бути надана за результатами досудового розслідування в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою на те особою, з подальшим проведенням досудового розслідування та вирішенням питання про наявність чи відсутність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Слідчий суддя, при розгляді такої категорії справ, повинен встановити чи мала місце бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і у разі доведеності цих обставин, повинен зобов'язати особу, бездіяльність якої оскаржується виконати положення ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 02.12.2024 на станції метрополітену "Університет" подав заяву поліцейському ОСОБА_5 № жетону 0087571 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 ККУ, який в подальшому рапортом передав цю заяву до відділу поліції. 04.12.2024 він звернувся до цього відділу для отримання талону-повідомлення Єдиного обліку і отримання витягу з ЄРДР. Як з'ясувалось, черговий реєстрував цю заяву в Журналі єдиного обліку як скаргу, відповідно до ЄРДР відомості не були і не будуть внесені про вчинене кримінальне правопорушення, в якій вона просить вжити заходи щодо особи, яка заволоділа її грошовими коштами у розмірі 11000 гривень з її банківської картки.
Заява була отримана уповноваженою особою ВП в метрополітені 04.12.2024 за № 1802, про що свідчить талон - повідомлення єдиного обліку № 008103.
Вказана заява не була розглянута у відповідності до ст. 214 КПК України, та відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
На підставі викладеного, керуючись принципом змагальності кримінального провадження (ст. 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області не надав суду доказів внесення відомостей за заявою до ЄРДР, таким чином, особа, яка прийняла вищевказану заяву про кримінальні правопорушення не виконала вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 та вважає необхідним зобов'язати уповноважених осіб ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 02.12.2024 року про скоєння кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській областів порядку ст. 214 КПК України організувати внесення уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 від 02.12.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомити заявника.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя