Справа № 643/15498/24
Провадження № 1-кс/643/2324/24
12.12.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2020 за №12020220470003746 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, з вищою освітою, раніше не судимою, зареєстрованою: АДРЕСА_1 , -
Слідчому судді Московського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12020220470003746 від 04.08.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Стороною обвинувачення ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК України, а саме неналежне виконання професійних обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_5 20.12.2021 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК України.
Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , наявність передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, клопотав перед слідчим суддею у застосуванні щодо останньої безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначив, що підозрювана ОСОБА_5 вчинила нетяжкий злочин, який слідчий називає злочином середньої тяжкості, під час досудового розслідування уникала та не з'являлася до слідчого на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в рамках ст. 290 КПК України, 10.03.2022 виїхала з території України та на даний час не повернулася, у зв'язку з чим слідчим 04.12.2024 винесено постанову про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук. Також зазначив, що підозрювана ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Слідчий вважає, що на даний час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисник заперечував проти клопотання, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення зазначених у клопотанні ризиків та на відсутність повноважень слідчого щодо оголошення підозрюваної у міжнародний розшук. Зазначив, що запобіжних захід ОСОБА_5 не обирався, тимчасове перебування останньої за межами України має вимушений характер пов'язаний зі збереження свого життя, внаслідок збройного нападу 24.02.2024 рф на Україну, та долучив документи, щодо належного виконання підозрюваною своїх обов'язків, а саме повідомлення слідчому про причини своєї відсутності на території України.
Вислухавши думку прокурора, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також документи сторони захисту встановлено наступне.
За правилами ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Згідно вимог п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваної до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Так, під час розгляду даного клопотання стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_5 не доведений та не обґрунтований, жодний із обов'язків останньою не порушений. На території України остання не перебуває у зв'язку із врятуванням свого життя, що прямо передбачено ст. ст. 3, 27 Конституції України.
При цьому ОСОБА_5 на адресу Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області 30.06.2024 направила повідомлення щодо причин своєї відсутності на території України. У судовому засіданні захисник повідомив місце мешкання останньої та контактні засоби зв'язку.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим жодних дій, у порядку розділу ІХ КПК України, для проведення слідчих дій з підозрюваною не вживалось.
При цьому слідчий суддя зауважує, що досудове слідство у даному кримінальному провадженні завершено, а ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України є правом, а не обов'язком підозрюваної. Питання зловживання правами підозрюваною на цій стадії вирішується за іншою правовою процедурою.
Крім того, додані до клопотання документи, зокрема протоколи допитів, прямо спростовують твердження сторони обвинувачення про можливий вплив на свідків, оскільки останні під час допиту вказали, що підозрювана на них не впливала.
За вище вказаних обставин спростовується і факт того, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування чи суду. Питання перешкоджання підозрюваною кримінальному провадженню іншим чином чи повідомлення їй нової підозри у клопотанні взагалі не підіймалося. Отже, вимоги п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не дотримано.
Таким чином, за вище викладених обставин, обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із скоєнням нетяжкого злочину неможливо.
Крім того, на переконання слідчого судді, рішення слідчого (постанова) про оголошення підозрюваної у міжнародний розшук не ґрунтується на законі. Таке повноваження чинним Кримінально процесуальним кодексом України слідчому не надано.
Міжнародний розшук це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.
Органом, що здійснює повноваження щодо оголошення особи в міжнародний розшук, є Генеральний секретаріат Інтерполу. Компетентні правоохоронні органи запитуючої держави є лише ініціаторами, які діють через відповідне РА НЦБ Інтерполу.
Особа оголошується у міжнародний розшук у такому порядку: ухвалення слідчим або прокурором постанови про оголошення особи у розшук; підготовка та направлення слідчим запиту в Укрбюро Інтерполу, а саме, в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва; здійснення Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва перевірки запиту на відповідність вимогам, передбаченим чинним законодавством України, міжнародними договорами та внутрішніми документами Інтерполу; направлення Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва в Генеральний Секретаріат запиту щодо публікації повідомлення в базі даних; здійснення Генеральним Секретаріатом перевірки запиту на відповідність вимогам, передбаченим Правилами Інтерполу щодо обробки інформації; внесення Генеральним Секретаріатом повідомлення, наведеного в запиті, до баз даних Інтерполу, й інформування про це всіх НБЦ Інтерполу; здійснення Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва контролю за оновленням інформації в повідомленні.
Моментом оголошення особи в міжнародний розшук є саме прийняття Генеральним секретаріатом Інтерполу циркулярного повідомлення, що відображається в інформаційній базі Інтерполу. Початком міжнародного розшуку є направлення відповідного повідомлення до РА Укрбюро Інтерполу усіх країн-учасниць.
При цьому особа вважається оголошеною в міжнародний розшук лише за наявності відповідних підтверджуючих документів (довідка, витяг із бази даних Інтерполу; надсилання запиту про розшук та прийняття його до виконання іншою державою, яка не є членом Інтерполу; надсилання запиту про розшук до іншої держави на підставі двосторонньої угоди тощо).
Відсутність на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо особи, яка перебуває в міжнародному розшуку, відповідних підтверджуючих документів (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо) є обґрунтованою підставою для його незадоволення.
Обов'язковою умовою для направлення правоохоронним органом запиту до РА НЦБ Інтерполу щодо міжнародного розшуку особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є ухвалення слідчим, прокурором постанови про оголошення цієї особи у розшук. Прийняття слідчим, прокурором відповідного процесуального рішення в рамках кримінального провадження є лише першим етапом для оголошення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у міжнародний розшук. На підставі цього рішення у подальшому необхідно підготувати та подати на розгляд компетентного органу РА Укрбюро Інтерполу, а далі Секретаріату, запит та інші передбачені порядком документи. При цьому, рішення про оголошення міжнародного розшуку особи здійснюється Генеральний секретаріат Інтерполу і лише за таких умов особа може вважатись такою, що оголошена у міжнародний розшук.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо).
Посилання слідчого у клопотанні на ст. 575 КПК України щодо видачі особи в Україну, взагалі не ґрунтується на законі, оскільки така процедура у даному кримінальному провадженні не ініційована відповідно до ст. 573 КПК України.
За вказаних умов слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час відсутні, отже у його задоволенні має бути відмовлено.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 196, 309 КПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання нею копії ухвали суду.
Повний текст ухвали проголошено о 16:00 годині 16.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1