Справа № 452/3548/24
Іменем України
"16" грудня 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Макаревич Л.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Дрогобицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Маланяка Романа Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до інспектора Дрогобицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Маланяка Р.І., Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ІНА № 3059659 від 16 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що із даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 16 вересня 2024 року о 09 год. 26 хв. у с. Ріпчиці на вул. Грушевського, 3, Дрогобицького району Львівської області керував автомобілем марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушеннями ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», а саме керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Вважає, що поліцейський виніс постанову, але будь - якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, не були вирішені клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були досліджені докази, не було заслухано особу, яка бере участь у справі. Також наголошує на те, що належність автомобіля юридичній особі не може бути підставою для обов'язкового проходження технічного контролю, а таке проходження технічного контролю є обов'язковим лише для транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і такою, що повинна підлягати скасуванню.
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.
Від відповідачів не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.
Неподання відповідачами у встановлений судом строк відзиву на позов кваліфікується судом, відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України, як визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Із копії постанови серії ІНА № 3059659 від 16 вересня 2024 року, складеної інспектором Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Маланяком Р.І., вбачається, що водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Як слідує з вказаної постанови, ОСОБА_1 16 вересня 2024 року о 09 год. 26 хв. у с. Ріпчиці на вул. Грушевського, 3, Дрогобицького району Львівської області керував автомобілем марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушеннями ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», а саме керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Спірним є питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до 19 КАС України, поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно пунктів 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 3 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Жодного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та спростування доводів позивача відповідачем не надано.
Згідно п. 1) ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Орган (посадова особа), відповідно до 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Так як всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, і правомірність прийнятого інспектором Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Маланяком Р.І. рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не доведено, суд погоджується з доводами позивача про недотримання інспектором поліції вимог ст. ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП при складанні постанови та безпідставністю притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведенням його вини. Отже, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так як суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати у справі, понесені ОСОБА_1 при зверненні до суду, які складаються з судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст. ст. 1-11, 77, 242-246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора Дрогобицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Маланяка Романа Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора рогобицького РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Маланяка Р.І. серії ІНА № 3059659 від 16 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі
340 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня винесення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце знаходження, АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, Львівська область.
Суддя