Справа № 449/400/24
Перемишлянський районний суд Львівської області
вул.Галицька,67а м. м. Перемишляни Львівський район Львівська область Україна 81200
11.11.2024 м.Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12024141450000004 від 02.01.2024 р. відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Утіховичі Львівського району Львівської області, українця, гром. України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, інваліда ІІІ групи, раніше судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_4 , в супереч вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, впродовж вересня 2023 року - січня 2024 року, систематично, повторно скоював щодо своєї дружини, психологічне насильство у вигляді нецензурної лайки, словесних образ, криків, приниження, морального і психологічного тиску та погрозою фізичною розправою.
Внаслідок дій ОСОБА_4 відповідно до листа Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області №45 від 18 січня 2024 року у ОСОБА_5 виникли психологічні страждання і емоційна залежність (підвищена тривожність та підвищена реакція до шумових збудників, скарги на шум у вухах, занижена самооцінка, страх перед майбутнім) та значне зниження рівня життя (часта втома, фізичний дискомфорт, порушення сну та відпочинку, переживання за майбутнє, занижена самооцінка, зниження працездатності та погана концентрація уваги).
ОСОБА_4 о 19 год. 30 хв. 4 вересня 2023 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , повторно скоїв психологічне домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 (нецензурна лайка та словесні образи).
Окрім цього, приблизно о 12 год. 6 листопада 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, повторно скоїв психологічне домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 (крики, словесні образи, приниження, моральний і психологічний тиск).
За скоєння даних дій постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Дана постанова набрала законної сили 01 грудня 2023 року.
Попри це приблизно о 23 год. 1 січня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, повторно скоїв психологічне домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 (приниження і нецензурна лайка).
Свою вину у скоєному злочині ОСОБА_4 , визнав повністю, пояснив, що дійсно коли перебуваю у нетверезому стані то вчиняє сварки із своєю дружиною ОСОБА_5 , у вчиненому розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила факти вчинення відносно неї чоловіком ОСОБА_4 домашнього насильства.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується іншими зібраними по справі доказами, проте суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у обвинуваченого, а також інших учасників процесу, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у заподіянні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винна перебуває в сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань й емоційної залежності потерпілої особи, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно копії паспорта, пенсійного посвідчення, вимоги УІАП при ГУНП України у Львівській області, характеристики Перемишлянської міської ради Львівської області та відповіді ЦРЛ, встановлено, що ОСОБА_4 , раніше судимий, за місцем проживання характеризується як спокійна, привітлива та доброзичлива людина, громадського порядку не порушував, на “Д» обліку в наркологічнму та психіатричному кабінетах не перебуває.
Вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.06.2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, й призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуття основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Враховуючи, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою, кримінальне правопорушення, що йому інкримінується вчинив в період іспитового строку, що свідчить про те, що останній відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив вчинення корисливих злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому суд звертає увагу, що до обвинуваченого за попереднім вироком вже застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України, що позитивних наслідків не мало та його виправлення без реального відбування покарання суд вважає неможливим.
На думку суду покарання у виді позбавлення волі буде законним, справедливим, пропорційним і співрозмірним із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого, буде відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд зазначає, що встановлене за цим вироком правопорушення вчинено ОСОБА_4 після постановлення вироку Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.06.2023.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, призначивши остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.06.2023 року.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, й призначити йому покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі.
Відповідно до ч.1, 4 ст.71 КК України, шляхом приєднання частково не відбутого попередньо покарання, згідно вироку Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 червня 2023 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , після вступу вироку в законну силу.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1