Справа № 462/7903/24
провадження 1-в/462/359/24
12 грудня 2024 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
з участю учасників кримінального провадження:
засудженого - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Залізничного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , про вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. запоріжжя, проживає за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
Вироком Залізничного районного суду м. Львова 21.10.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, і остаточно призначено йому, вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України ухвалено звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Представник Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області звернулась до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, обґрунтовуючи подане клопотання тим, що 09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна). У редакції Закону № 3886-ІХ положенням ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість викраденого майна не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за ч. 2 ст. 51 КУпАП - якщо вартість майна становить від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. З огляду на зміст положень Податкового кодексу України розмір викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність повинен становити 3 028 грн. Зазначає, що вартість викраденого майна ОСОБА_3 на момент вчинення крадіжки у 2024 році не перевищувала 3028 грн. Відтак, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання.
Представник органу пробації належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового розгляду подання, в судове засідання не з'явилась, однак завчасно до початку судового розгляду, 12.12.2024 подала до суду заяву, в якій заявлені вимоги подання підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданні та просила його задоволити, однак просила розгляд подання проводити за її відсутності.
У суді засуджений ОСОБА_3 заявлене подання про звільнення від відбування призначеного йому покарання, з підстав викладених у тексті подання, підтримав у повному обсязі та просив суд його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні подане органом пробації подання заперечила, звертає увагу суду на те, що те, що вчинене ОСОБА_3 діяння є продовжуваним злочином, вчиненим з єдиним умислом, шляхом вчинення аналогічних тотожних діянь, та загальна сума завданих засудженим збитків становить 13 553,40 грн, що значно перевищує розмір викраденого майна, з якого б не наставала кримінальна відповідальність, на що покликається представник органу пробації у своєму поданні. Просила у задоволенні подання відмовити у повному обсязі у звязку із безпідставністю такого.
Заслухавши у судовому засіданні учасників провадження, вивчивши матеріали особової справи № 150/2024 щодо ОСОБА_3 , суд приходить до такого висновку.
Як встановлено, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 21.10.2024
ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1
ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому, вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України ухвалено звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно особової справи №150/2024 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Залізничному РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (Закон №3886-IX) від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн, а 50 відсотків від його розміру становлять 1 514 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.191 КК України, становив 3 028 грн.
Поруч з цим, вироком суду від 21.10.2024 встановлено, що ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України за фактом привласнення ним банківської картки, яка належала потерпілому та надалі, завідомо розуміючи, що дана банківська картка є чужою та використовується для доступу до чужого банківського рахунку, де зберігаються грошові кошти, та маючи намір на викрадення таких коштів здійснював розрахунок за товар з допомогою безконтактної дії «PayPass», зокрема неодноразово 08.08.2024 на суму 549,00 грн, 420,00 грн, 878,00 грн, 784,00 грн, 351,00 грн, 09.08.2024 на суму 1 839,00 грн, 439,00 грн, 449,00 грн, 490,00 грн, 455,00 грн, 958,00 грн, 2 389,00 грн 937,00 грн, 480,00 грн, 514,00 грн, 799,00 грн, 10,00 грн та 811,00 грн.
Тобто, вироком суду від 21.10.2024 встановлено, що всі вищеперелічені діяння, винним у вчиненні яких ОСОБА_3 визнано судом винним, вчинені ним з єдиним умислом, шляхом вчинення ним аналогічних тотожних діянь впродовж певного періоду часу та щодо одного і того ж потерпілого, тобто є продовжуваним злочином у розумінні ч. 2 ст. 32 КК України.
При цьому, загальна сума заподіяної ОСОБА_3 шкоди потерпілому, становить 13 553,40 грн, тобто перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених станом на 1 січня звітного року, у якому ним було скоєно злочин, отже вказані діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ залишаються кримінально-караними на час звернення органу пробації із вказаним поданням.
Враховуючи встановлені судом в ході судового розгялду подання обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 про вирішення питання звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 .
Керуючись ст.369-372, 537, 539 КПК України, ч.2 ст.74 КК України, суд
постановив:
У задоволенні подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Залізничного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , про вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Залізничний районний суд м.Львова.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 462/7903/24.
Суддя ОСОБА_1