Справа № 444/3096/24
Провадження № 2-о/444/152/2024
16 грудня 2024 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Жовківська міська радаЛьвівського району Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення: належності правовстановлюючого документу особі, -
Заявники звернулися в суд із даною заявою у якій просять встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Свідоцтво на право власності на квартиру (будинок) від 28 листопада 1994 року, котра знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , котре видане на підставі рішення від 10 листопада 1994 року № 564 міськвиконкомом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , видане ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06.02.1996 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.01.1999 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , орган що видав 4628, дата видачі 25.08.2021 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ).
Свої вимоги мотивують тим, що їмна праві власності належить квартира, котра знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності на квартиру (будинок) (додається). У зв'язку з чим, вони звернулись до державного реєстратора, щоб зареєструвати своє право власності згідно чинного законодавства. При перевірці документів для реєстрації права власності було виявлено, що між вищевказаним Свідоцтвом та документами що посвідчують їх особи є не відповідність, а саме: Свідоцтво видане - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а в документах, що посвідчують їх особи вказано - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . З приводу виправлення зазначеної помилки, звернулися до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області. Проте їм було усно роз'яснено, що Жовківська міська рада не може виправити помилку в вищевказаному Свідоцтві. Органи, що видав правовстановлюючий документ, може виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який його видав (технічна помилка). На даний час чинне законодавство України не допускає виправлень у свідоцтвах та внесення змін в раніше прийняті рішення. У зв'язку з викладеним вище, заявники не мають можливості у встановленому порядку оформити своє право власності на квартиру згідно вищевказаного свідоцтва. Саме через цю обставину заявники змушені звернутися за захистом своїх прав до суду. Просять заяву задоволити.
Сторони в судове засідання не прибули, однак заявники та заінтересована особа подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз'яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Судом встановлено, що заявникамна праві власності належить квартира, котра знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності на квартиру (будинок) (додається).
Заявники звернулись до державного реєстратора, щоб зареєструвати своє право власності згідно чинного законодавства.
При перевірці документів для реєстрації права власності було виявлено, що між вищевказаним Свідоцтвом та документами що посвідчують особи заявників є не відповідність, а саме: Свідоцтво видане - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а в документах, що посвідчують їх особу вказано - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
З приводу виправлення зазначеної помилки, заявники зверталися до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області. Проте їм було усно роз'яснено, що Жовківська міська рада не може виправити помилку в вищевказаному Свідоцтві.
Органи, що видав правовстановлюючий документ, може виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який його видав (технічна помилка). На даний час чинне законодавство України не допускає виправлень у свідоцтвах та внесення змін в раніше прийняті рішення.
Свідоцтво про право власності - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.
Відповідно до ст. 316 ЦКУ правом власності є - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державногореєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з викладеним вище, заявники не мають можливості у встановленому порядку оформити своє право власності на квартиру згідно вищевказаного свідоцтва.
Саме через цю обставину заявники змушені були звернутися за захистом своїх прав до суду.
У вищевказаній квартирі, заявники проживають та прописані, що підтверджується паспортами громадян України та витягом по сьогоднішній день.
Відповідно до п. 5 ч. 2. ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ч. 2 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз'яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.п. 1 і 3).
Так, згідно з правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Свідоцтво на право власності на квартиру (будинок) від 28 листопада 1994 року, котра знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , котре видане на підставі рішення від 10 листопада 1994 року № 564 міськвиконкомом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є видане ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Аналізуючи представлені документи, надаючи оцінку всім доказам в сукупності, суд приходить до висновку, що є всі підстави встановити юридичний факт належності правовстановлюючих документів.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення вимог заявників.
Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити повністю.
Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Свідоцтво на право власності на квартиру (будинок) від 28 листопада 1994 року, котра знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , котре видане на підставі рішення від 10 листопада 1994 року № 564 міськвиконкомом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , видане ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06.02.1996 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.01.1999 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , орган що видав 4628, дата видачі 25.08.2021 р. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.