Справа №443/2057/24
Провадження №1-кп/443/174/24
іменем України
16 грудня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141130000893 від 05.09.2024, який надійшов зі Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури 12.11.2024, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жирова Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
04.09.2024, приблизно о 20 год 00 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «М 30», при проїзді її ділянки поблизу будинку №16 в с. Жирова Стрийського району Львівської області, проявив злочинну недбалість, яка виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки, на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напряму, без причин технічного характеру, не справився із керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги, де здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді бетонної опори та паркану приватного будинку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , згідно висновку експерта, отримав травми у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою мозку легкого ступеня, субдуральної гематоми та забою лобної ділянки зліва, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 чинних Правил дорожнього руху (ПДР) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, а саме:
-п. 1.5. (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків);
-п. 1.10. (в частині терміну «узбіччя»);
-п. 2.3 (підпункту «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; «д» водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);
-п. 2.9 (підпункту «а» - керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції);
-п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху);
-п. 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу).
і вказані порушення ОСОБА_3 вимог ПДР України є в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 1 статті 286-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, підтримав угоду про примирення від 16.12.2024, укладену між ним та потерпілим і просить суд її затвердити. Також, обвинувачений ствердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження цієї угоди.
Захисник адвокат ОСОБА_6 просить суд затвердити угоду. Додатково пояснив, що кошти на штраф обвинуваченому позичить присутня в судовому засіданні тітка обвинуваченого. Також просив оголосити перерву в судовому засіданні, для оплати судових витрат.
Потерпілий просить затвердити угоду про примирення, укладену між ним та обвинуваченим 16.12.2024, ствердивши суду, що йому зрозумілі наслідки затвердження цієї угоди.
Прокурор проти затвердження угоди про примирення заперечив, зазначивши, що узгоджена сторонами міра покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян не відповідає суті покарання, оскільки санкція ст.286-1 КК України передбачає штраф в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Окрім того, обвинуваченим не сплачено добровільно судові витрати.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення виходячи з такого.
16.12.2024 між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, яка містить: обставини вчинення кримінального правопорушення, що повністю збігаються з обставинами, викладеними у обвинувальному акті; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, встановлені досудовим розслідуванням; обставини, які характеризують особу обвинуваченого; обмеження, які виключають укладення угоди; узгоджене сторонами покарання за вчинене кримінальне правопорушення; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.
Сторони у зв'язку з повним визнанням вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, враховуючи особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування заподіяної шкоди; надання допомоги потерпілому після вчинення кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання, узгодили покарання ОСОБА_3 , із застосуванням вимог статті 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.
Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Приписами частини 3 статті 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких злочинів.
Відповідно до положень частини 5 статті 469 КПК України укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання (частина 1 статті 475 КПК України).
За змістом приписів частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286-1 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286-1 КК України, в силу приписів статті 12 КК України, є нетяжким злочином.
Суд перевіривши надану сторонами угоду про примирення між потерпілим і обвинуваченим від 16.12.2024 зазначає, що така відповідає вимогам КПК України, умови цієї угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, вона укладена добровільно, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною Кримінального кодексу України, сторони розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені статті 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом також взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, надавав допомогу потерпілому після вчинення кримінального правопорушення; що дозволяє виснувати про наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також ураховано особу винного, відтак у своїй сукупності, на переконання суду сторонами угоди обґрунтовано застосовано при узгодженні основного покарання положення статті 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті частини 1 статті 286-1 КК України за це кримінальне правопорушення, у виді штрафу. Обмеження щодо можливості призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено частини 1 статті 286-1 КК України, положення КК України, зокрема статті 69 КК України, не містять. Розмір більш м'якого виду основного покарання у виді штрафу, зазначений в угоді, узгоджується з вимогами статей 53 та 69 КК України.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для затвердження угоди про примирення.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Підстав для обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.
Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна слід скасувати.
Керуючись статтями 368, 371, 374, 475, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд-
Затвердити угоду про примирення від 16.12.2024 між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, і призначити йому покарання відповідно до укладеної угоди, із застосуванням статті 69 КК України, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Скасувати застосований відповідно до ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2024 (у справі №456/4720/24) захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а саме автомобіля марки «ЗАЗ Forza», р.н. НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_7 , який був вилучений з місця дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.09.2024 на ділянці автодороги М-30 в с. Жирова по вул. Стрийська, Стрийського району Львівської області.
Речовий доказ:
транспортний засіб - автомобіль марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 05.09.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130000893 від 05.09.2024 та зберігається на майданчику для тимчасово вилучених транспортних засобів ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області - передати ОСОБА_7 за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача: 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA728999980313090115000013933) судові витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз №СЕ-19/114-24/21979-ІТ від 28.10.2024 в сумі 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 50 коп, №СЕ-19/114-24/24674-ІТ від 28.10.2024 в сумі 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 50 коп, а всього разом стягнути: 7 959 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп.
Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1