Справа №461/4549/24
13 грудня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОНД КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ: 43575686, адреса: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 68-69) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 59182,76 грн. та витрат на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 19.02.2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №Z62.00207.004932380. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 42227 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позивальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з ПАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" договір від 19.02.2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 5507,87 гривень. У подальшому Позичальник виконав свої процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 14385,67 гривень. Останній платіж проведено 21.12.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 19.02.2023 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 19.02.2023 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 39630,12 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 19552,64 гривень, що разом становить 59182,76 грн.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам, які згідно з законодавством мають на це право. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) договір факторингу №29/12-23. Згідно п.2.1. цього договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до друкованого реєстру боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00207.004932380 від 19.02.2019 року. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00207.004932380 від 19.02.2019 року, станом на 16.11.2023 року заборгованість боржника/позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 39630,12 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 19552,64 гривень, що разом становить 59182,76 грн. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, позивач просить позов задовольнити. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7200 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2024 року у справі відкрито провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до матеріалів позовної заяви просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачу надсилались копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Судові повістки відповідачу надсилались за місцем реєстрації. У судове засідання 13.12.2024 року відповідач не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Згідно з інформацією поштового відстеження лист повернувся за зворотною адресою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення відповідача про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважаються належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників судового процесу, належним чином повідомлених про час, дату та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 19.02.2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №Z62.00207.004932380.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 42227 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позивальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з ПАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" договір від 19.02.2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 5507,87 гривень.
Згідно з випискою по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом відповідач сплатив Банку лише 14385,67 гривень.
Останній платіж проведено 21.12.2019 року.
Строк на який було надано кредит за Договором сплив 19.02.2023 року.
Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв'язку із зазначеним, станом на 19.02.2023 сформувалася наступна заборгованість відповідача перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 39630,12 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 19552,64 гривень, що разом становить 59182,76 грн.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам, які згідно з законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) договір факторингу №29/12-23. Згідно п.2.1. цього договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до друкованого реєстру боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00207.004932380 від 19.02.2019 року.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00207.004932380 від 19.02.2019 року, станом на 16.11.2023 року заборгованість боржника/позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 39630,12 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 19552,64 гривень, що разом становить 59182,76 грн.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023.
ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов угоди, що підтверджується випискою по поточному рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості від 16.11.2023 року. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за угодою, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 59182,76 грн., з яких: заборгованість за основним боргом в сумі 39630,12 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 19552,64 гривень.
Згідно ст.ст.525, 526, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк. Судом встановлено, що відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, в судове засідання не з'явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до приписів п.13 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
У постанові Верховного суду від 02.12.2021 року у справі 280/5176/20 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20)».
До матеріалів справи долучено договір № 1/04 про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2024, опис послуг та вартість таких від 01.04.2024; актом приймання - передачі послуг з правничої допомоги; копією ордера про право на надання правничої (правової) допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) передбачено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який просить стягнути з відповідача позивач в сумі 7200 грн. не є цілком співмірним із складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, яку суд вважає адекватним розміром, з врахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОНД КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ: 43575686, адреса: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 68-69) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОНД КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ: 43575686, адреса: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 68-69) заборгованість за кредитним договором в розмірі 59182,76 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОНД КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ: 43575686, адреса: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 68-69) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОНД КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ: 43575686, адреса: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 68-69) 2000 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки безпосередньодо Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко