Справа № 438/1969/24
Провадження 2/438/507/2024
іменем України
09 грудня 2024 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі головуючого судді Слиша А.Т.,
за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
01 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі, ОСОБА_3 перебуває в шлюбі, проте з червня 2024 року шлюбні відносини не підтримують. В шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне господарство ними не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені. Відповідач має власні джерела доходів, матеріально дитину не забезпечує, вихованням сина не займається. За відсутності добровільної згоди відповідача щодо способу та розміру його участі в утриманні спільної дитини, за захистом своїх прав позивач змушена звернутися з відповідним позовом до суду.
Відтак, просить суд стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі половини зарплати, починаючи з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
08 листопада 2024 року було прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про що винесено відповідну ухвалу.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
26 листопада 2024 року відповідачем ОСОБА_3 до суду було скеровано відзив на позовну заяву, відповідно якої позовні вимоги відповідачем визнано частково у розмірі заробітку (доходу) на місяць до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала частково, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 гривень, мотивуючи тим, що відповідач є здоровим та працездатним, відповідно може сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 гривень. Крім цього, доповнила що син має певні затримки розвитку мовлення. Позивач несе додаткові витрати .
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Петруняк О.Б. позовні вимоги вище
ла частково, зіславшись на обставини викладені у відзиві. Просить судові витрати покласти у повному обсязі на відповідача. Вказала, що такий розмір аліментів значно перевищує щомісячний дохід відповідача та просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі частки заробітної плати щомісячно.
Заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти)присуджуються участці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Як передбачено ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 квітня 2021 року, виданого Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), сторони у справі являються батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Як вбачається з акту обстеження умов проживання (а.с.2) позивач ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , відповідно довідки вих,3/2785 від 22 листопада 2024 року працює токарем інструментальної дільниці ТзДВ «Бориславський завод «РЕМА». Дохід відповідача за період з червня по жовтень 2024 року становить 99 857, 19 гривень.
Позивач, звертаючись до суду, належними та допустимими доказами не довела можливість стягнення з відповідача аліментів у розмірі половини заробітної плати відповідача щомісячно, а відповідачем, навпаки, доведено неможливість сплати ним аліментів у заявленій позивачем до стягнення сумі.
Крім цього, протокольною ухвалою суду позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сум у розмірі 7000 гривень, оскільки зазначена заява була подана у порушення вимог ч.3 ст.49 ЦПК України
Відповідно, суд вважає, що частка розмір аліментів на одну дитину заробітку(доходу)платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.
Відповідно до п. 1) ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
В силу приписів ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з огляду на задоволення позову у частині стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 13 грудня 2024 року.
Головуючий суддя Андрій СЛИШ