с-ще Новомиколаївка
Іменем України
16 грудня 2024 рокуСправа № 322/1511/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу
за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»
до:ОСОБА_1
про:стягнення заборгованості.
15 серпня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:
- справу за позовом ТОВ «Запоріжжелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розглянути в порядку спрощеного позовного провадження;
- стягнути з ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (ЄДРПОУ 42093239, адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35) заборгованість у загальному розмірі 5300,83 грн. (п'ять тисяч триста гривень 83 коп.), яка складається з: заборгованості за спожиту у період з червня 2023 р. по квітень 2024 р. електричну енергію у розмірі - 5300,83 грн. (п'ять тисяч триста гривень 83 коп.);
- стягнути з ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (ЄДРПОУ 42093239, адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35) судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.).
Ухвалою суду від 22.08.2024, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також роз'яснено сторонам право заявити клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, ст.ст. 633, 634, ч. 2 ст. 642 ЦК України було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019.
Відповідачем було спожито електричної енергії за період з червня 2023 року по квітень 2024 року, загальний обсяг якої складає 5586 кВт/год.
В порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з червня 2023 року по квітень 2024 року на суму 5300,83 грн.
Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, проте вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити його вимоги.
Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та клопотань.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
За період з червня 2023 року по квітень 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 було спожито електричної енергії у кількості 5586 кВт/г, що підтверджується додатком № 1 до листа від 21.06.2024 № 060-060/40 за підписом заступника начальника Вільнянського МРРЕМ Сливи Ю.В. та детальним станом розрахунків заборгованості за спожиту електроенергію, наданим позивачем.
Згідно з детальним станом розрахунків, відповідачу за період з червня 2023 року по квітень 2024 року нараховано до сплати за спожиту електричну енергію 10 365,97 грн., водночас у цей період відповідачем сплачено такі суми: 27.06.2023 -1000,00 грн.;26.07.2023 -1000,00 грн.;26.08.2023 -1000,00 грн.;26.09.2023 -1000,00 грн.;19.10.2023 -1000,00 грн.;17.11.2023 -1800,00 грн.;25.12.2023 -1800,00 грн.;17.01.2024 -1800,00 грн.;17.02.2024 -2000,00 грн.;11.03.2024 -2000,00 грн.;13.04.2024 -2000,00 грн.;11.05.2024 -2000,00 грн.;10.06.2024 -1000,00 грн., а всього: 1000,00 + 1000,00 + 1000,00 + 1000,00 + 1000,00 + 1800,00 + 1800,00 + 1800,00 + 2000,00 + 2000,00 + 2000,00 + 2000,00 + 1000,00 = 19000,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з червня 2023 року по квітень 2024 року відсутня, а натомість у зазначений період відповідачем здійснено переплату на суму: 19000,00 - 10365,97 = 8 635,00 грн.
Судом взято до уваги те, що у детальному стані розрахунків заборгованості за спожиту електроенергію, наданому позивачем, зазначено про існування заборгованості відповідача, що утворилася до червня 2023 року в розмірі 14334,86 грн., проте ця сума позивачем жодним чином не обґрунтована, не підтверджена належними доказами, а з урахуванням періоду заборгованості, заявленої до стягнення, виходить за межі позовних вимог.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відносини між сторонами по справі на час виникнення заборгованості регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Згідно з п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є, зокрема, електропостачальник, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, споживачі. Ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Абзацом 2 п. 4.10 ПРРЕЕ визначено, що побутові споживачі та суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Отже, доказом укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є або оплата рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичне споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Приписами ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений строк.
Аналіз викладених вище норм права дає підстави для висновку, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 склались фактичні договірні відносини, оскільки відповідач споживав електричну енергію.
Обставини, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду справи. Заборгованість відповідача за період з червня 2023 року по квітень 2024 року відсутня.
З огляду на викладене, суд визнає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 - відмовити повністю.
2. Реквізити учасників справи:
- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», вул. Олександрівська, 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код: 42093239;
- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя С.С. Гасанбеков