Дата документу 16.12.2024
Справа № 334/8709/24
Провадження № 3/334/3625/24
16 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, немає зареєстрованої адреси реєстрації, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
відповідно до протоколу серії АА №342832, 17 вересня 2024 року о 21:10 год. ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №1 по вулиці Хакаській у м. Запоріжжя, виражався нецензурною лайкою в сторону співробітників поліції, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У судових засіданнях ОСОБА_1 заперечив проти обставин, викладених у протоколі вказавши на те, що його особу не було встановлено у належний спосіб, а відтак невідомо чому саме його викликано до суду за-для надання пояснень щодо інкримінованих у протоколі обставин. ОСОБА_1 вказав на те, що він не виражався нецензурною лайкою на адресу поліцейських, а натомість сказав «ухилянт» і не вважає це образою.
Також він зазначив, що жодних представників громадського суспільства на місці інкримінованого йому правопорушення не було, а були лише представники поліції, відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутні постраждалі особи. А у випадку, якщо такими постраждалими особами є самі поліцейські, то наявний конфлікт інтересів, адже самі «потерпілі» і склали на нього протокол про адміністративне правопорушення, хоча мали б викликати інший патруль для цього. Отже, ці дії поліції свідчать про їхню упередженість по відношенню до ОСОБА_1 та відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Судом опитано поліцейського, який складав протокол серії АА №342832 від 18.09.2024 року ОСОБА_2 , який зазначив, що він прибув на виклик про дорожньо-транспортну пригоду за участю службового автомобілю патрульної поліції, який здійснив наїзд на пішохода. Цим пішоходом виявився ОСОБА_1 , який на початку спілкування сам представився співробітникам поліції. На місце була викликана машина «швидкої допомоги», а поліцейські почали перевіряти наявність відеозаписів на камерах відеоспостереження, зокрема, у магазині «АТБ», адже це все відбувалось на парковці біля цього магазину. На камерах відеоспостереження не було виявлено моменту наїзду автомобілю на пішохода, також не вдалось встановити свідків даної ДТП. Працівники «швидкої допомоги» не виявили в ОСОБА_1 будь-яких видимих ушкоджень або ж слідів наїзду на нього автомобілю. Після цього бесіда ОСОБА_1 та працівників поліції перейшла на підвищені тони, оскільки ОСОБА_1 відмовлявся надавати документи, які посвідчують його особу та називати свою адресу проживання.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що є командиром батальйону патрульної поліції і почувши по рації про ймовірний наїзд службового автомобілю на пішохода прибув на місце пригоди. На місці твердження ОСОБА_1 про ДТП за участю його та автомобілю патрульної поліції не підтвердилось ані відеозаписами з камер, ані показами свідків. Сам ОСОБА_1 поводив себе зухвало, ймовірно перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із цим було прийнято рішення на проведення його поверхневого огляді. За твердженнями свідка ОСОБА_3 він зробив декілька попереджень ОСОБА_1 з приводу його поведінки, у тому числі, й нецензурній лайці, однак через ігнорування його зауважень було прийнято рішення про адміністративне затримання особи та застосування спец засобів.
ОСОБА_1 у судовому засіданні зробив заяву про вчинення свідком ОСОБА_3 злочину, а саме надання неправдивих свідчень, яке полягає у тому, що свідок вказав про те, що ОСОБА_1 нібито декілька разів нецензурно висловився і здійснював спротив при поверхневому огляді, хоча долучені відеозаписи спростовують цей факт.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №342832 від 18.09.2024 року, протоколом серії АА №048108 про адміністративне затримання ОСОБА_1 , поясненнями поліцейського ОСОБА_2 рапортами поліцейських, таблицею на особу та відеозаписами.
Суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння не є належним доказом у цій справі, адже проведений через тривалий час після часу вчинення інкримінованого правопорушення.
Проте, під час дослідження долучених до протоколу відеозаписів судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою висловився на адресу співробітників поліції через раніше виниклий конфлікт з приводу встановлення його особи та перевірки документів, які посвідчують його особу. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі погано чутно його слова, а він взагалі сказав слово «ухилянт» не знайшли свого підтвердження.
На відеозаписі зафіксовано, що слова ОСОБА_1 почули декілька співробітників поліції яким ці слова він адресував. Також у судовому засіданні цей факт підтвердив і поліцейський Кравченко В.І., який складав протокол серії АА №342832 від 18.09.2024 року і поліцейський ОСОБА_3 .
Неякісний запис звуку на відеозаписі не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій (нецензурна лайка у публічному місці в адрес поліцейських), і саме по собі не може вважатись обставиною, яка виключає притягнення особи до відповідальності.
Події відбувались на парковці біля магазину «АТБ» за адресою м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 1. Суд зауважує про те, що положення статті 173 КУпАП виступають на захист саме громадського порядку, тобто усталених норм поведінки в суспільстві і невизначеного кола осіб, а відтак і не мають конкретного «потерпілого». Тобто, названа стаття направлена на дотримання людьми загально прийнятих правил поведінки у суспільстві і забезпечення дотримання моральних норм.
Як видно на відеозаписі ОСОБА_1 свідомо висловився нецензурною лайкою на адресу поліцейського знаходячись на вулиці, при цьому відсутність інших осіб, крім поліцейських при цій події не спростовує того факту, що місцем вчинення є загальнодоступне, відкрите та жваве місце, що однозначно можливо віднести до публічного місця.
З урахуванням специфіки статті 173 КУпАП суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейські, які склали протокол є потерпілими і в них наявний конфлікт інтересів. При цьому зауваження ОСОБА_1 про те, що поліцейським слід було викликати інший патруль для складання протоколу, на переконання суду нівелюють саму суть правоохоронних органів, до завдань яких входить запобігання та припинення протиправної поведінки, адже запропонована ОСОБА_1 модель дій, по суті, унеможливлює вчинення поліцейськими будь-яких дій які містять у собі елементи примусу та «паралізують» їхню роботу.
Суд вважає, що у даному випадку заявлений конфлікт інтересів цілковито врегульовується шляхом судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, під час якого саме суд вже надає оцінку поясненням сторін та зібраним доказам.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що «він не знає чи він на відеозаписи чи ні» і тому, що його особу не була встановлена, то суд зазначає, що з урахуванням усіх зібраних у цій справі доказів, які досліджені судом, ці твердження спростовуються «поза розумним сумнівом».
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 605,60 гривень.
Керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає адреси реєстрації, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Відповідно до ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає адреси реєстрації, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін