Справа № 333/8731/24
Провадження № 2-а/333/131/24
11 грудня 2024 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
03.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №1014 від 23.09.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 20.09.2024 року ОСОБА_1 був затриманий на мобільному блокпості на якому йому було складено акт затримання та повідомлено, що він перебуває у «розшуку» за повідомленням ТЦК та СП. Спірною постановою його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якій вказано, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 була видана повістка прибути 05.08.2024 року о 9 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення призначення на особливий період, але від отримання повістки відмовився, про що складено акт щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не вказано кому доведено та головне не зазначено будь-якого доказу доведення даної інформації Позивачу, в протоколі про адміністративне правопорушення № 1014 позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 16 серпня 2024 року, а відповідно до Постанови № 1014 по справі про адміністративне правопорушення позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09 год. 00 хв. 05 серпня 2024 року, тобто склад інкримінованого позивачу правопорушення викладеного в протоколі відрізняється від постанови про адміністративне правопорушення. Зазначену постанову вважає протиправною, зазначає, що викладені у постанові відомості не відповідають фактичним обставинам справи, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення або відмови від отримання, відеодоказів вручення, поштових зворотних повідомлень, у зв'язку з чим обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього не виник, обставини ухилення від явки відсутні, тобто у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, внаслідок чого спірна постанова підлягає скасуванню як протиправна.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.10.2024 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання, витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази.
Позивач та його представник, будучи повідомленими судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав через канцелярію заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач, будучи належно та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на виконання ухвали суду документи не надіслав, відзив на позов від відповідача не надходив.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
20.09.2024 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1014, в якому зазначено: «Суть адміністративного правопорушення: 16.08.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив».
23.09.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову № 1014 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої вказано, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 була видана повістка прибути 05.08.2024 року о 9 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення призначення на особливий період, але від отримання повістки відмовився, про що складено акт щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але текст повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доведено.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 2 ч.1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, станом на 23.09.2024 в Україні діяв особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює ЗУ "Про військовий обов"язок і військову службу".
Відповідно до ст. 39 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу № 1014 про адміністративне правопорушення позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 16 серпня 2024 року, а відповідно до постанови № 1014 по справі про адміністративне правопорушення позивач повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09 год. 00 хв. 05 серпня 2024 року, тобто склад інкримінованого позивачу правопорушення викладеного в протоколі відрізняється від постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно п. 40, п.п 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським .
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручена повістка (повідомлення) не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, як це передбачено ст. 277-2 КУпАП.
Також в постанові № 1014 від 23.09.2024 року зазначено, що «гр. ОСОБА_1 не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 чим скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».
Крім того, в протоколі № 1014 від 20.09.2024 року не зазначено, хто саме може підтвердити факт вчинення даного правопорушення.
Отже, будь-яких належних доказів виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (наявність повістки, відеозапис відмови від її отримання тощо) матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд доходить висновку, що спірна постанова не відповідає положенням ч.2 ст.2 КАС України.
Так суд має перевірити дотримання відповідачем чи прийнято таке рішення (п.3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); (п.4) безсторонньо (неупереджено); (п.5) добросовісно; (п.6) розсудливо; (п.7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Також судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом двічі направлялося відповідачу ухвала про витребування доказів виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (наявність повістки, відеозапис відмови від її отримання тощо), але ьакі докази суду не надано.
Отже, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не виконано.
За нормами п. 2 ч.3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коноваленко Олександр Юрійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1014 від 23 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративного стягнення у виді 17000 гривень штрафу - скасувати.
Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Ковальова