16 грудня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/19283/24
Провадження № 3/638/7271/24
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністравтиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
установив:
11 жовтня 2024 року з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Вищевказаний адміністративний матеріал переданий в провадження судді Яковлевої В.М. 11 жовтня 2024 року.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 496980 від 04 жовтня 2024 року, 04 жовтня 2024 року близько 15 години 10 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство у відношенні до своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою, брутальною лайкою в адресу останньої, що могло призвести до психологічного розладу здоров'я потерпілої ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно - правову відповідальність відповідно до закону.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. Ніяких заяв чи клопотань на адресу суду не надійшло.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Положеннями статті 277 КУпАП встановлено строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173-2 КУпАП, протягом доби.
За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 496980 від 04 жовтня 2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 496980 від 04 жовтня 2024 року.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 173-2 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суддя, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, повністю доведена.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті 173-2 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 38, 40-1, 173-2, 221, 268, 277, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 16 грудня 2024 року.
Суддя В.М. Яковлева