Справа №638/12102/24
Провадження № 2/638/4940/24
10 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить наступне: стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.07.2005, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень без дати від 02.01.2021 року в сумі 26 709 633,83 гривень (двадцять шість мільйонів сімсот дев'ять тисяч шістсот тридцять три гривні 83 копійки), з яких: заборгованість з орендної плати на загальну суму 146 666,64 грн.; штраф за прострочення внесення орендної плати 3 227 830,20 грн.; інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати на загальну суму 61 542,33 грн.; три відсотки річних за прострочення внесення орендної плати на загальну суму 13 266,32 грн.; заборгованість з компенсації оплати за спожиту електричну енергію та її розподіл на загальну суму 867 255,30 грн; штраф за прострочення зі сплати компенсації оплати за електричну енергію та її розподіл, а також спожиту реактивну енергію на загальну суму 17 642 178,76 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації оплати за спожиту електричну енергію та її розподіл, а також за спожиту реактивну електроенергію на загальну суму 332 513,41 грн.; три відсотки річних за прострочення сплати компенсації оплати за спожиту електроенергію та її розподіл, а також за спожиту реактивну електроенергію на загальну суму 72 502,06 грн; заборгованість зі сплати компенсації оплати за водопостачання та водовідведення на загальну суму 51 768,67 грн.; штраф за прострочення зі сплати компенсації оплати за водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 078 279,25 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації оплати за водопостачання та водовідведення на загальну суму 20 316,99 грн.; три відсотки річних за прострочення оплати за водопостачання та водовідведення на загальну суму 4 431,28 грн.; заборгованість зі сплати компенсації оплати за телекомунікаційні послуги на загальну суму 4 132,80 грн.; штраф за прострочення сплати компенсації оплати за телекомунікаційні послуги на загальну суму 89 392,86 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації оплати за телекомунікаційні послуги на загальну суму 1 681,05 грн.; три відсотки річних за прострочення сплати компенсації оплати за телекомунікаційні послуги на загальну суму 362,52 грн.; заборгованість зі сплати компенсації за послуги розподілу природного газу на загальну суму 649,30 грн.; штраф за прострочення оплати компенсації за послуги розподілу природного газу на загальну суму 7 384,0 грн.; інфляційні втрати за прострочення оплати компенсації за послуги розподілу природного газу на загальну суму 294,89 грн.; три відсотки річних за прострочення оплати компенсації за послуги розподілу природного газу на загальну суму 63,47 грн.; заборгованість зі сплати компенсації оплати за орендну земельної ділянки на загальну суму 282 424,30 грн.; заборгованість зі сплати компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову будівлю на загальну суму 53 039,42 грн.; штраф за прострочення сплати компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову будівлю на загальну суму 1 147 774,78 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову будівлю на загальну суму 21 423,59 грн.; три відсотки річних за прострочення сплати компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову будівлю на загальну суму 4 716,88 грн.; заборгованість зі сплати компенсації земельного податку на загальну суму 66 452,77 грн.; штраф за прострочення сплати компенсації земельного податку на загальну суму 1 315 769,40 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації земельного податку на загальну суму 25 827,70 грн.; три відсотки річних за прострочення сплати компенсації земельного податку на загальну суму 5 407,25 грн.; заборгованість зі сплати компенсації за послуги з обслуговування ліфту пасажирського на суму 6 000 грн.; штраф за прострочення сплати компенсації за послуги з обслуговування ліфту пасажирського на суму 110 680,0 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати компенсації за послуги з обслуговування ліфту пасажирського на суму 2 120,65 грн.; три відсотки річних за прострочення сплати компенсації за послуги з обслуговування ліфту пасажирського на суму 454,85 грн.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є власником об?єкту нежитлової нерухомості: культурно-розважального центру з кафе, загальною площею 1225,1 кв.м., розташованого у АДРЕСА_3 , на земельній ділянці кадастровий №6310136300:11:001:0008, загальною площею 0,0927 га, яка належить Харківській міській раді. 02 січня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлових приміщень відповідно до якого орендар отримав в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 592,70 кв.м., що також підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду від 02.01.2021 року. Умовами укладеного між сторонами договору передбачалося наступне: обов'язок орендаря сплачувати орендну плату та інші платежі за договором, які не входять до складу орендної плати і оплачуються орендарем окремо, а саме: вартість комунальних послуг (водо-, тепло-, електро-, газопостачання, пожежна сигналізація, обслуговування об'єкту оренди, вивезення твердих побутових відходів, сміття, оренда землі, податок на нерухомість). Відшкодування комунальних витрат здійснюється орендарем за фактом їх споживання на підставі рахунків орендодавця. Позивач стверджує, що відповідач ФОП ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди від 02.01.2021 року та з 01.07.2021 року не сплачує за договором. У зв'язку з чим, 25.03.2024 року позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату заборгованості з орендної плати та інших платежів, визначених умовами договору оренди від 02.01.2021 року, яка 15.04.2024 року повернулася позивачу. З наведених підстав позивач змушений звернутися до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 року справу передано для розгляду судді Подус Г.С.
Ухвалою судді від 04.07.2024 року позовну заяву справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, почато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 03.10.2024 року закрито підготовче судове засідання, а справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, та його представника, позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв не надходило. Станом на дату розгляду до суду не надходив відзив сторони відповідача, та будь-якій заяви та клопотання по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 02.01.2021 року ОСОБА_1 передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 592,70 кв.м. з яких: підвалу (приміщення №№1-:-23) загальною площею 254,70 кв.м.; першого поверху (приміщення №№11, 13-:-21, частина приміщення №№І та 1) загальною площею 228,40 кв.м.; другого поверху (приміщення №№1, 2 та частина приміщення №3) загальною площею 62,0 кв.м.; мансарди (приміщення №№1, 3, 4 та частина приміщення №2) загальною площею 47,60 кв.м., які розташовані в літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці загальною площею 0.0927 га, кадастровий № 6310136300:11:001:0008.
Факт передачі приміщень від позивача ОСОБА_1 до відповідача ФОП ОСОБА_2 підтверджується актом прийому-передачі торгівельної площі по договору без номеру від 02.01.2021 року.
З дослідженого судом а умовами означеного договору оренди нежитлових приміщень від 02.01.2021 року на відповідача ФОП ОСОБА_2 , як орендаря, покладалися наступні обов?язки: оплачувати орендну плату та інші платежі за договором (пункти 3.4.2, 3.4.8), які не входять до складу орендної плати і до яких відносяться комунальні послуги (водо-, тепло-, електро-, газопостачання, пожежна сигналізація, обслуговування об'єкту оренди, вивезення твердих побутових відходів, сміття, оренда землі, податок на нерухомість), плата за обслуговування об'єкта оренди, вивезення твердих побутових відходів, також підтримання у справному стані систем комунікації, обслуговування ліфтового обладнання, оплата послуг пожежної сигналізації (ДП "Харківспецсігнал"), телефонного зв'язку та інтернету (ТОВ "Велтон Телеком"), робота телебачення, передоплата і фактичне споживання електроенергії (АК "Харківобленерго"), послуг водопостачання і водовідведення (КП "Харківводоканал"), газо- (постачання, розподіл і обслуговування), теплопостачання, каналізація, оренда землі (будівлі та прилеглої території) та податку на нерухомість (будинок), (пункт 4.5., 5.7.), податків ДФС за орендодавця, експлуатаційних та інших разових додаткових витрат, пов'язаних з експлуатацією Об'єкта оренди (пункт 5.6.), податок на доходи фізичних осіб - 18% та військовий збір - 1,5% за орендодавця (пункт 5.14). Пунктом 4.2. договору оренди сторонами було погоджено розмір орендної плати у сумі. 12 222,22 грн. за один місяць оренди. Термін дії договору оренди визначено сторонами до 31.12.2021 року включно (пункт 7.1).
Договором також передбачалися види відповідальності за неналежне виконання орендарем прийнятих на себе зобов?язань в частині своєчасної та належної оплати платежів за договором.
Однак, за період користування орендованим приміщенням з січня 2021 року по грудень 2021 року відповідачем було допущено заборгованість по сплаті орендної плати на суму 146 666,64 грн.
Вказаний розмір заборгованості підтверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості з орендної плати по договору станом на 31 грудня 2021 року за підписом позивача, який було долучений до позовної заяви.
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
За приписами ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за вказаним вище договором оренди не виконав, не провів з позивачем розрахунків з орендної плати, комунальних та інших платежів, визначених умовами договору оренди. У результаті недобросовісного виконання відповідачем умов Договору та додаткової угод до нього, заборгованість відповідача складає: 146 666,64 грн. з орендної плати; 867 255,30 грн. за спожиту електроенергію та її розподіл, а також спожиту реактивну електроенергію; 51 768,67 грн. за водопостачання та водовідведення; 4 132,80 за телекомунікаційні послуги; 649,30 грн. за послуги з розподілу природного газу; 282 424,30 грн. оплати за оренду земельної ділянки; 53 039,42 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлову; 66 452,77 грн. земельного податку; 6 000,00 грн. за послуги з обслуговування ліфту пасажирського.
25.03.2024 року на адресу відповідача ФОП ОСОБА_2 позивач надіслав вимогу про оплату заборгованості по орендній платі та інших платежів. Проте конверт повернувся з відміткою поштового відділення "закінчення встановленого терміну зберігання".
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши зазначений договір оренди нежитлового приміщення від 02.01.2021 року на умовах, викладених у договорі, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в них закріплені.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Суд зазначає, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в Постанові від 12.01.2021 у справі №404/330/19.
Як встановлено судом, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди та не сплачував вчасно орендну плату за користування орендованим приміщенням, що суперечить істотним умовам укладеного договору оренди.
Відповідачем належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати орендної плати та інших платежів не надано.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що відповідач доказів належного виконання умов договору (зокрема і по сплаті орендних платежів) не надав, а також не надав доказів того, що невиконання зобов'язань за договором сталося не з його вини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов?язання штрафів, 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання зобов?язань відповідача з оплати орендної плати та інших платежів, визначених умовами договору оренди від 02.01.2021 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим суд приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21), згідно якої загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).
Як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21), суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Так, враховуючи наведене, суд здійснив перевірку розрахунків наданих позивачем та погоджується з ними. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
Оскільки ФОП ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов'язання, то позовні вимоги про стягнення штрафів, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 щодо стягнення штрафів у загальному розмірі 24 619 289,20 грн., 3 % річних у загальному розмірі 101 204,62 грн. та інфляційних втрат у розмірі 465 720,58 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не сплатив заборгованість по сплаті орендних платежів, не погасив суму комунальних послуг у відповідності до умов договору оренди, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень від 02.01.2021 року у загальному розмірі 26 664 603,70 грн., оскільки саме така сума підтверджується доказами по справі та наданими розрахунками позивача та складається з заборгованості з орендної плати та інших платежів, визначених договором оренди та які не входять до орендної плати, а також фінансові санкції, як передбачені умовами договору оренди, так і положеннями чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, який про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, однак в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подавав; натомість під час розгляду справи не було встановлено, що відповідач не користувався орендованим приміщенням, тому вказані позовні вимоги підлягають до повного задоволення, а безпосереднє стягнення заборгованості за договором оренди підлягає стягненню на користь позивача.
В силу ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди в загальному розмірі 26709633 (двадцять шість мільйонів сімсот дев'ять тисяч шістсот тридцять три) гривні 83 копійки.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 16.12.2024 року.
Головуючий суддя: