12 грудня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/23715/24
Провадження № 3/638/8453/24
Суддя Дзержинського районного суду м. Яковлева В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, працює у військовій частині НОМЕР_1 , ординатор госпітального відділення медичної роти, лейтенант медичної служби, служба за контрактом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
11 грудня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов адміністративний матеріал про військове адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Вищевказаний адміністративний матеріал переданий в провадження судді Яковлевої В.М. 12.12.2024 року.
Судом встановлено, що 06 грудня 2024 близько 11:00 год., ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , на території тимчасового розташування військової частини, був виявлений офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, під час виконання ним службових обов'язків в умовах військового стану, чим вчинив військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В подальшому ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння за допомогою приладу Drager. Відповідно до акту огляду № 1013 від 06.12.2024 року, тесту № 22 від 24.11.2024 року встановлено - алкогольне сп'яніння (1,79 проміле).
Таким чином, ОСОБА_1 знаходився в нетверезому стані в умовах воєнного стану, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання шляхом направлення судової повістки SMS-повідомленнями на мобільний номер, зазначений в матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS.
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився.
Надав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести за його відсутності у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання через військовий стан, вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю, із санкцією даної статті ознайомлений.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Положеннями статті 277 КУпАП встановлено строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-20 КУпАП, протягом доби.
За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на заяву про розгляд справи без участі особи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП, зокрема, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів в умовах особливого періоду військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння,- тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНХІ-2 № 9336 від 06 грудня 2024 року про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП;
- актом № 1013 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager від 06.12.2024 року;
- результатами тесту на алкоголь № 22 від 06.12.2024 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, дії його правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 172 - 20 КУпАП.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу.
Таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень суд не вбачає.
Врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої частиною третьою статті 172-20 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 грн.
За правилами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас, відповідно до пункту 12 частини першої статті п'ятої Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Харківського апеляційного суду від 16 травня 2023 року по справі № 638/1287/23.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.
У зв'язку із перебуванням у період з 12 грудня 2024 року 16 грудня 2024 року судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні повний текст постанови надіслано до ЄДРСР 16 грудня 2024 року.
Суддя В. М. Яковлева