Справа №613/1508/23 Провадження № 2/613/83/24
11 грудня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участі секретаря Герасимюк Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/1508/23 провадження 2/613/83/24 за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури, представник - Митронов М.І. в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області, представник - Захаров А.М. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник - Єпіфанов Я.В., про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису,-
Керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису, у якому просить: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, земельну ділянку кадастровий номер 6320884500:02:002:0226, площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 44616274 від 20.10.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486130463020). Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 8 від 23.11.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45276648 від 23.11.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61851391 від 25.11.2021). Судові витрати стягнути з відповідачів.
Свій позов мотивує тим, що 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови Богодухівської міської ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 1,0000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області, для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сесії Богодухівської міської ради № 3233-VIII від 27 вересня 2021 року відмовлено у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0000 га, з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області, для ведення особистого селянського господарства, оскільки рішення не підтримали необхідна більшість депутатів. Відповідно до ч. 10, 11 ст. 118 ЗК України відмова органу місцевого самоврядування оскаржена не була.
Незважаючи на відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 , вказане питання було повторно, на підставі попередньої заяви, винесено на розгляд XVIII позачергової сесії VIII скликання. Рішенням Богодухівської міської ради XVIII позачергової сесії VIII скликання із земельних питань від 05 жовтня 2021 року № 3530- VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » передано останньому у власність земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області, для ведення особистого селянського господарства. На підставі вищевказаного рішення, ОСОБА_1 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 (номер запису про право власності 44616274 від 20 жовтня 2021 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486130463020). Крім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що право користування вказаною земельною ділянкою передано ОСОБА_2 , відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер 8, виданого 23 листопада 2021 року, передана у користування строком на 49 років (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 листопада 2021 року, номер запису 45276648 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61851391 від 25 листопада 2021 року).
Водночас, постійною депутатською комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою повторно не розглядалась заява ОСОБА_1 від 13 серпня 2021 року вх. № 2371, яка не підтримана на попередній сесії достатньою кількістю голосів депутатів, чим було порушено вимоги ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України. Під час формування матеріалів XVII та XVIII позачергових сесій міської ради VIII скликання, секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі виготовив копії з оригіналів заяв громадян, які знаходилися в матеріалах XVII позачергової сесії VIII скликання, від 27 вересня 2021 року; при цьому до матеріалів XVII позачергової сесії він долучив копії заяв громадян, а оригінали заяв долучив до матеріалів XVIII позачергової сесії, чим було порушено вимоги положення ст. 3 1 Регламенту Богодухівської міської ради. Протокол постійної депутатської комісії з питань земельних -відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою головою комісії та секретарем комісії підписано не було, чим було допущено порушення вимоги ч. 10 ст. 47 Закону України .«Про місцеве самоврядування в Україні». З приводу зазначених подій Богодухівською міською радою відповідно до розпорядження Богодухівського міського голови від 30 грудня 2021 року № 02-Р «Про проведення службового розслідування за фактом порушення процедури прийняття деяких рішень Богодухівської міської ради із земельних питань», проведено службове розслідування. За наслідками якого складено акт про результати роботи комісії по проведення службового розслідування від 23 серпня 2023 року.Так, комісією зроблено такі висновки: 1. В період з 27 вересня 2021 року по 12 жовтня 2021 року , під час формування матеріалів XVII та XVIII позачергових сесій міської ради VIII скликання, секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі виготовив копії з оригіналів заяв громадян, які знаходилися в матеріалах XVII позачергової сесії VIII скликання, від 27 вересня 2021 року; при цьому до матеріалів XVII позачергової сесії він долучив копії заяв громадян, а оригінали заяв - долучив до матеріалів XVIII позачергової сесії. У відділі ЦНАП виконавчого комітету міської ради, ці заяви зареєстровано один раз, та подавалися відділом земельних відносин та захисту довкілля на розгляд XVII позачергової сесій міської ради VIII скликання 27 вересня 2021 року . 2. В ході підготовки додаткових земельних питань на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі серед вже прийнятих рішень, які планувалося винести на переголосування з метою підтвердження їх 2/3 голосів депутатів, самостійно включив до переліку і ті питання, по яким раніше у затвердженні проектів було відмовлено (тобто які не підтримані простою більшістю депутатів). Комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва - не розглядала окремо блок питань із порядків денних XIV, XVI та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, що були рекомендовані до розгляду на XVIII позачерговій сесії міської ради VIII скликання секретарем ради Р.Гамбарашвілі. На засідання на XVIII позачергової сесії міської ради VIII скликання депутати міської ради підтримали (проголосували -«за») більше 2/3 голосів. 3. Під час формування 22-х рішень XIX сесії VIII скликання секретар міської ради Рамаз Гамбарашвілі через недбалість допустив помилку, а саме: рішення сформовані «про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», хоча фактично є такими, що не прийняті. Тобто подав їх на підпис голові міської ради у такому вигляді, як були сформовані проекти цих рішень, без урахування результатів голосування. Працівники виконавчого комітету міської ради - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , під час візування деяких рішень з земельних питань XVII, XVIII та XIX сесій міської ради, через особисту неуважність не виявили зазначені вище помилки. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Рішення Богодухівської міської ради XVIII позачергової сесії VIII скликання із земельних питань від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII є ненормативним правовим актом одноразового застосування і є фактично виконаними.
Між Богодухівською міською радою та ОСОБА_1 виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією Богодухівською міською радою прав власника щодо передачі земельної ділянки у власність, а тому в силу приписів Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Богодухівська міська рада не має повноважень скасувати вказане рішення.
Враховуючи, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 8 від 23 листопада 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45276648 від 23 листопада 2021 року, індексний номер рішення, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61851391 від 25 листопада 2021 року) підлягає визнанню недійсними в судовому порядку.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19 вересня 2023 року заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області про забезпечення позову - задоволено. Накладено заборону на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 6320884500:02:002:0226, площею 1,0000 га, розташованої за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області та належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2023 року позовну заяву керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Богодухівського районного суду в Харківській області від 18 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Богодухівської міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16 січня 2024 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було задоволено, проте останній на відеозв'язок неодноразово не виходив, про поважність причин, з данного приводу, суду не повідомив, у зв'язку з чим було вирішено судове засідання проводити в звичайному режимі в залі судового засідання.
Від представника відповідача ОСОБА_6 в підготовчому судовому засідання надійшов відзив, згідно змісту якого, з позовними вимогами та їх обґрунтуванням не погоджуються та вважають, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, та земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 отримував як учасник антитерористичної операції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Вищевказане відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме Закон України «Про прокуратуру». Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторонни процесу. Як вбачається з позовної заяви, подання керівником Богодухівської окружної прокуратури Харківської області позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області є фактично фінансовою допомогою органу місцевого самоврядування, який не звернувся до суду з відповідним позовом в зв'язку з відсутністю коштів, що не може бути виключним фактором вступу у справу, як фінансового донора, органу прокуратури, адже чинним законодавством зв'язку між процедурою сплати судового збору та приписами вказаної норми права не встановлено. Згідно з матеріалами справи: Богодухівська окружна прокуратура Харківської області звернулась до Богодухівської міської ради з запитом з метою встановлення підстав для представництва в суді вих №56-3404 від 11 вересня 2023 року ; Богодухівською окружною прокуратурою 12 вересня 2023 року сплачено судовий збір за подання даного позову; 14 вересня 2023 року датована відповідь Богодухівської міської ради Богодухівській окружній прокуратурі щодо відсутності коштів для звернення до суду.
В обґрунтування обраного способу захисту Богодухівська окружна прокуратура Харківської області щодо пред'явлення до ОСОБА_1 віндикаційного позову з вимогою витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння без скасування рішення Богодухівської міської ради Харківської області посилається на позиції Великої Палати Верховного Суду. Так, відповідач ОСОБА_1 , відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, звернувся 13 серпня 2021 року до Богодухівської міської ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області. Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформленого клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Рішенням Богодухівської міської ради Харківської області XVII позачергової сесії VIIІ скликання від 27 вересня 2021 року №3233- VIII не затверджено проект землеустрою ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що рішення не підтримали необхідна кількість депутатів, підстави відмови відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, у вказаному рішенні №3233 від 27 вересня 2021 року відсутні. З наданого до позовної заяви акту про результати роботи комісії по проведенню службого розслідування від 23 серпня 2023 року вбачається, що відмова депутатів Богодухівської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутня. Доказів надсилання вмотивованої відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 до позовної заяви не надано, а відтак останній не знав і не міг знати, що за його заявою депутатами XVII позачергової сесії VIIІ скликання 27 вересня 2021 року прийнято рішення, що не передбачене ч. 2 ст. 118 ЗК України. Посилання позивачем на не відповідність рішення Богодухівської міської ради від 05 жовтня 2021 року №3530-VIII Регламенту Богодухівської міської ради VIII скликання, а саме щодо відсутності попереднього розгляду проекту рішення комісією з питань земельних відносин не може бути прийнятим до уваги, тому що: 1) Богодухівською міською радою рішенням №3233-VIII від 27 вересня 2021 року не відмовлено у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 , а не затверджено в зв'язку з відсутністю необхідної кількості голосів; 2) Позивачем не надано протоколу пленарного засідання XVIII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області, що відбулося 27 вересня 2021 року, з метою з'ясування кількості присутніх депутатів на сесії від їх загальної кількості та визначення причин “не погодження» проекту землеустрою ОСОБА_1 , а не “відмови».
Отже, відповідач, ОСОБА_1 , отримав у власність земельну ділянку за рішенням власника - Богодухівської міської ради , наслідком такого волевиявлення власника стала: реєстрація права власності на земельну ділянку 1,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 в Державному реєстрі речових прав, а відтак позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в порядку ст. 388 ЦК України з діючим рішенням органу місцевого самоврядування вважають неналежним захистом права позивача. До того ж, з боку ОСОБА_1 жодних порушень порядку отримання земельної ділянки у власність не було. Наведене свідчить, що у даному випадку відбувається непропорційне втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном.
За обставинами даної справи встановлено, що відповідач набув у власність ділянку, якою він правомірно користувався за цільовим призначенням, у межах норм, передбачених законом, на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Отже, втручання держави в право відповідача на мирне володіння майном - спірною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування ділянкою відповідачем, який протиправних дій для заволодіння нею в певному розмірі не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання в право відповідача на мирне володіння майном.
Керівником Богодухівської окружної прокуратури Харківської області не доведено, яка саме з перелічених вичерпних умов ч. 1 ст. 388 ЦК України стала підставою для заявлення вимоги про витребування майна з володіння ОСОБА_1 на користь Богодухівської міської ради Харківської області, оскільки жодна з умов не є такою, що може бути застосована в даній справі.
З матеріалів даної справи за позовом Богодухівської окружної прокуратури Харківської області вбачається, що земельна ділянка площею 1,000 га кадастровий номер 6320884500:02:002:0226 передана у власність ОСОБА_1 вибула за рішенням (волевиявленням) власника - Богодухівської міської ради. Покладаючись на добросовісність дій органу місцевого самоврядування, відповідач - ОСОБА_1 - законним шляхом набув своє майно, є добросовісним набувачем, тому це майно у нього на підставі ст. 388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки в діях позивача була наявна воля на передачу майна іншій особі.
23 листопада 2021 року між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Предметом вказаного договору є земельна ділянка площею 1,0 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, право на користування якою передано власником Емфітевту строком на 49 років. Речове право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оспорюваний договір укладено та реалізовується сторонами, наділеними обсягом прав, під час дії права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка є предметом договору емфітевзису, вказаний договір не суперечить жодній нормі діючого законодавства України, а також інтересам держави чи суспільства, тому що укладений в рамках реалізації відповідачем ОСОБА_1 права власника - вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю. Позивачем не доведено в чому саме оспорюваний договір емфітевзису суперечить інтересам держави, коли відповідач ОСОБА_1 , ані під час отримання земельної ділянки у власність не порушив жодної норми права ані під час укладення з відповідачем ОСОБА_2 договору емфітевзису. Просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України з огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 13 серпня 2021 року до Богодухівської міської ради Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про затвердження проекту відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 площею 1,00 га із земель комунальної власності та безоплатну передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та була зареєстрована за вхідним номером 7742 (т.1, а.с.15 ).
Рішенням XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 27 вересня 2021 року № 3233-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_7 » не затверджено проект землеустрою ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (код КВЦПЗ А.01.03) у зв'язку з тим, що рішення не підтримали необхідна більшість депутатів (т.1, а.с.18).
Рішенням XVIIІ позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності територіальної громади, розташованої за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області. Передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (код КВЦПЗ А.01.03) (т.1, а.с.19).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 20 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шахматовою І.В. на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серії та номеру 3530- VIII виданного 05 жовтня 2021 року Богодухівською міською радою Харківської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 (рішення № 61105671 від 23 жовтня 2021 року) (номер запису 44616274, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486130463020) (т.1, а.с.16-17).
23 листопада 2021 року між ОСОБА_1 (Власник) та ОСОБА_2 (Емфітевт) укладено договір № 8 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, площею 1,0 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320884500:02:002:0226, щодо якої Власник передає Емфітевту право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. Згідно даного договору у Емфітевта виникає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, а саме, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка відведена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і належить Власнику на праві власності,що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280892342, виданого 23 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Шахматовою І.В. За Емфітевтом на період дії цього договору закріплюється право повного і виключного володіння та користування земельною ділянкою, незалежно від волі третіх осіб та/або власника. Емфітевт має право самостійно та на власний розсуд розпоряджатися правом повного та виключного володіння та користування земельною ділянкою та у будь-який спосіб передавати це право третім особам у власність та/або користування, у т.ч. обтяжувати правами третіх осіб. Передача емфітевтичного права здійснюється безкоштовно. Плата за користування емфітевтичним правом установлюється у розмірі 30 000 грн., у т.ч. податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5400,00 грн. та військовий збір у розмірі 450,00 грн. Сума до виплати становить 24150,00 грн. та передається власнику протягом 15 календарних днів з дня підписання цього договору. Емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 49 років. Цей договір набирає чинності, а земельна ділянка вважається такою, що обтяжена правом Емфітевта, з моменту його укладення. Право користування за цим договором виникає з моменту його підписання сторонами. Емфітевт вважається таким, що приступив до використання земельної ділянки з моменту реєстрації права користування за цим договором у встановленому, на час укладення договору, законом порядку. Емфітевт має право приступити до використання земельної ділянки після укладення договору та до моменту реєстрації права користування у разі наявності труднощів чи перешкод у здійсненні такої реєстрації з незалежних від сторін договору причин у день підписання договору чи наступні три дні, що слідують за ним (т.1, а.с.20-23).
23 листопада 2021 року державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перепелицею М.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 на підставі договору емфітевзису № 8 від 23 листопада 2021 року (рішення про державну реєстрацію № 61851391 від 25 листопада 2021 року, номер запису про інше речове право - 45276648) (т.1, а.с.16-17).
Згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкту нерухомості від 12 вересня 2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 площею 1 га (категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства) становить 218 578,57 грн. (т.1, а.с.24).
Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, зі змінами, внесеними Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності з 27.05.2021)до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже, вирішення питань передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад відноситься до компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).
Відповідно до п. «в» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частинами 6-10 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з п.5 ч.4 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.8 ст.186 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.11 ст.118 ЗК України).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.12 ст.118 ЗК України).
Згідно з ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з ч.1-4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, зі змінами, внесеними Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності з 27.05.2021) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Згідно з ч.ч.1, 4, 10, 11 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Відповідно до ст. 29 Регламенту Богодухівської міської ради Харківської області, затвердженого рішенням Богодухівської міської ради від 24 грудня 2020 року № 43-VIII, включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання. Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями Ради, до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії.
Статтею 31 Регламенту Богодухівської міської ради Харківської області передбачено, що секретар ради розглядає поданий проект, реєструє його у книзі реєстрації проектів Ради та визначає перелік комісій Ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект. Після реєстрації проект рішення разом із переліком комісій Ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців у порядку, встановленому для служби діловодства Ради.
В окремих випадках секретар Ради може передати зареєстрований проект з переліком необхідних для розгляду та візуванню виконавців ініціатору його внесення.
Секретар ради передає підготовлений проект рішення Ради для включення до проекту порядку денного за наявності віз уповноважених представників відповідних комісій Ради та відповідальних посадових осіб Ради (її виконавчих органів).
Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження Богодухівського міського голови від 30 грудня 2021 року № 02-Р «Про проведення службового розслідування за фактом порушення процедури прийняття деяких рішень Богодухівської міської ради із земельних питань» було проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом від 23 серпня 2023 року.
За висновками службового розслідування, комісією зроблені такі висноски: в період з 27 вересня 2021 року по 12 жовтня 2021 року, під час формування матеріалів XVII та XVIIІ позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області секретар міської ради Р. Гамбарашвілі виготовив копії з оригіналів заяв громадян, які знаходилися в матеріалах XVII позачергової сесії VIII скликання, від 27 вересня 2021 року; при цьому до матеріалів XVII позачергової сесії він долучив копії заяв громадян, а оригінали заяв - долучив до матеріалів XVIIІ позачергової сесії. У відділі ЦНАП виконавчого комітету міської ради ці заяви зареєстровані один раз, та подавалися відділом земельних відносин та захисту довкілля на розгляд XVII позачергової сесії VIII скликання 27 вересня 2021 року. В ході підготовки додаткових земельних питань на розгляд постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, секретар міської ради Р. Гамбарашвілі серед вже прийнятих рішень, які планувалося винести на переголосування з метою підтвердження їх 2/3 голосів депутатів, самостійно включив до переліку ті питання, по яким раніше у затвердженні проектів було відмовлено (тобто, які не підтримані простою більшістю депутатів). Комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва - не розглядала окремо блок питань з порядків денних, у т.ч., XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, що були рекомендовані до розгляду на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання секретарем міської ради Р. Гамбарашвілі. На засіданні на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання депутати міської ради підтримали (проголосували «за») більше 2/3 голосів. Під час формування 22-х рішень XIX сесії VIII скликання секретар міської ради Р. Гамбарашвілі через недбалість допустив помилку, а саме: рішення сформовані «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», хоча фактично є такими, що не прийняті. Тобто подав їх на підпис голові міської ради у такому вигляді, як були сформовані проекти цих рішень, без урахування результатів голосування. Оскільки зазначені рішення видані з можливими порушеннями і відповідно можуть бути визнані незаконними лише в судовому порядку за заявою заінтересованої юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, комісією доручено заступнику міського голови Тризні В.І. здійснити необхідні дії щодо визнання незаконними рішень, прийнятих на XVIIІ позачергової сесії VIII скликання із земельних питань з № 3515 по № 3530 незаконними, відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.1, а.с.32-44).
Як вбачається зі змісту вказаного акту службового розслідування, при прийнятті рішення XVII позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 27 вересня 2021 року № 3233-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_7 » голосували «за» - 2 депутати, проти -2, утримались - 23 (протокол № 17); у відомості поіменного голосування : «за» - 2, «проти» - 2, «утримались» - 23. У затвердженні проектів землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передачу безоплатно у власність за вказаним рішенням - відмовлено, у зв'язку з тим, що рішення не підтримано необхідною кількістю голосів. До вказаного рішення долучено копію заяви громадянина.
При прийнятті рішення XVIIІ позачергової сесії VIII скликання Богодухівської міської ради Харківської області від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_7 » (протокол сесії № 18) : голосували «за» - 29, «проти» - 1, «утримались» - 2; у відомості поіменного голосування : «за» - 29, «проти» - 1, «утримались» - 0, «не голосували» - 2.
Таким чином, земельні питання, по яким на XVII позачерговій сесії VIII скликання не затверджено відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу безоплатно у власність, були винесені на повторний розгляд на XVIIІ позачергову сесію VIII скликання та по ним прийняті рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність.
До рішень долучено оригінали заяв громадян, копії яких долучено до аналогічних рішень XVII позачерговій сесії VIII скликання.
Проекти рішень щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність або користування, які на попередніх сесіях не підтримані достатньою кількістю депутатів, для переголосування на засіданні 18 сесії 8 скликання Богодухівської міської ради повторно Відділом земельних відносин та захисту довкілля не готувалися. Список для переголосування Відділом не готувався, а був сформований секретарем міської ради та надісланий для додаткового доручення до загального списку вивчених земельних питань, які схвалені комісією для розгляду та прийняття рішень на черговому пленарному засіданні.
Під час пленарного засідання XVIIІ позачергової сесії Богодухівської міської ради VIII скликання депутати проголосували «за» більше 2/3 голосів.
Відповідно до протоколу № 17 засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою Богодухівської міської ради VIII скликання від 04 жовтня 2021 року, на засіданні були присутні депутати : ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Колосарьов О.І.
Голова комісії ОСОБА_8 надав слово секретарю Богодухівської міської ради Гамбарашвілі Р.Т., який запропонував деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі, оскільки відповідно до Закону України від квітня 2021 року потрібно 2/3 голосів «за» від загальної кількості депутатів.
ОСОБА_8 зазначив, що на вищезазначених сесіях вже були видані рішення з цих питань, тому це питання комісія наразі не розглядала. ОСОБА_8 поставив на голосування пропозицію секретаря Богодухівської міської ради Гамбарашвілі Р.Т. рекомендувати деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі. Голосували «за» - 6, проти - «0», «утримались» - 0.
За результатами голосування погоджена пропозиція секретаря Богодухівської міської ради Гамбарашвілі Р.Т. рекомендувати деякі питання з порядків денних XІV, XVІ та XVII позачергових сесій VIII скликання Богодухівської міської ради про затвердження проектів, технічних документацій та передачі сформованих земельних ділянок у власність, всього 173 питання, винести на повторне голосування у сесійній залі.
Виходячи зі змісту протоколу, в переліку рішень із земельних питань, які винесені на розгляд комісії 04 жовтня 2021 року, не включено питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 та надання її у власність ОСОБА_1 , і окремо вказане питання на засіданні комісії не розглядалося.
Протокол засідання комісії № 17 від 04 жовтня 2021 року не підписаний головою комісії ОСОБА_8 , а також членами комісії ОСОБА_9 , Колосарьовим О.І. ( том 1 а.с. 45-60).
Отже, при прийнятті рішення Богодухівської міської ради XVIIІ позачергової сесії VIII скликання від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » не було отримано висновку постійної комісії ради з питань земельних відносин, оскільки це питання по суті комісія не розглядала; не проаналізовано та не враховано причин незатвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 та непідтримання рішення про надання цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 необхідною більшістю голосів, як це передбачено ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Після того, як це питання було розглянуте на XVII позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання на підставі заяви ОСОБА_1 від 13 серпня 2021 року, вдруге заяви про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не подавав. Відповідне питання було повторно розглянуте на XVIIІ позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання на підставі попередньої заяви ОСОБА_1 .
Таким чином, питання про затвердження технічної документації та виділення земельної ділянки у власність було розглянуто Богодухівською міською радою за відсутності відповідної заяви громадянина.
Питання про затвердження проекту землеустрою та надання вказаної земельної ділянки у власність було винесене на повторне голосування на XVIIІ позачерговій сесії Богодухівської міської ради VIII скликання за відсутності належним чином оформленого протоколу засідання комісії з питань земельних відносин, оскільки, як зазначалось вище, протокол № 17 від 04 жовтня 2021 року не підписаний головою постійної комісії та окремими її членами.
Враховуючи викладене, рішення від 05жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » прийняте Богодухівською міською радою необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, та з порушенням передбаченої законом процедури - вимог ст.ст.116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст.ст.46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.29, 31 Регламенту Богодухівської міської ради VIII скликання, а відтак, вказане рішення є неправомірним.
Згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (ст.80 ЗК України).
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Отже, право власності повинно набуватися виключно відповідно до закону, а реалізація повноважень ради має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства. Воля територіальної громади як власника земель комунальної власності може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам цієї територіальної громади.
Оскільки рішення Богодухівської міської ради від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » суперечить вимогам земельного законодавства, вказане рішення не є належною підставою для набуття земельної ділянки у власність.
Доказів протилежного відповідачами не надано.
Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
В силу ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Конституційного Суду від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) рішення Богодухівської міської ради від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 », є ненормативним актом одноразового застосування та є фактично виконаним, на підставі нього за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на земельну ділянку, а відтак, вказане рішення не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання.
Згідно з ч.8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Відповідно до ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
За правилами ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі 910/10987/18).
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Отже, у розумінні наведеної норми рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником.
Враховуючи викладене, належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 , який за відсутності належної правової підстави став володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема позбавлення особи права власності на майно шляхом витребування на користь держави, є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить про наявність трьох критеріїв, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно легітимну мету; чи є такий захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року).
Виділення спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 не відповідало вимогам закону, а тому суд дійшов висновку, що у справі підлягають застосуванню положення ст.387 ЦК України про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , оскільки спірну земельну ділянку виділено першому відповідачу за відсутності відповідної правової підстави.
Таким чином, втручання у право мирного володіння відповідача спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішення суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність та повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з власності поза її волею. Окрім того, суспільний інтерес полягає у забезпеченні рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, а тому мету втручання у право власності на спірну земельну ділянку суд вважає легітимною.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, думки щодо данного позову суду не висловив, у суду відсутні підстави вважати, що на ОСОБА_1 внаслідок втручання в його право власності буде покладено індивідуальний і надмірний тягар.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226, площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області.
Як зазначалось вище, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір емфітевзису № 8 від 23 листопада 2021 року, за умовами якого земельна ділянка з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 була передана у користування ОСОБА_2 для сільськогосподарських потреб строком на 49 років.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.3198 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).
Як зазначалось вище, реєстрація права власності на земельну ділянку за певною особою за відсутності відповідної правової підстави для виникнення у неї права власності не наділяє її правомочностями власника.
Таким чином, ОСОБА_1 , за яким зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:002:0226 на підставі неправомірного рішення органу місцевого самоврядування, тобто, без належної правової підстави, не набув права розпорядження спірною земельною ділянкою, у т.ч. передачі її в користування за договором емфітевзису.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно з ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до п.п.5, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Враховуючи, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 8 від 23 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45276648 від 23 листопада 2021 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61851391 від 25 листопада 2021 року) є недійсним.
Представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у відзиві було вказано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від
органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Богодухівська окружна прокуратура Харківської області звернулась до Богодухівської міської ради з запитом з метою встановлення підстав для представництва в суді вих 11 вересня 2023 року, 12 вересня 2023 року прокуратурою сплачено судовий збір за подання даного позову, 14 вересня 2023 року датована відповідь Богодухівської міської ради Богодухівській окружній прокуратурі щодо відсутності коштів для звернення до суду
Надаючи оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд зазначає, що статтею 131-1 Конституції України, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 3 ч. 5 ст. 56 ЦПК).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/9 (п.2, 3 Резолютивної частини):
- під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;
- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом ст. 131-1 Конституції України та ст. 56 ЦПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
Ці дії включають подання прокурором до суду загальної юрисдикції позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Згідно ст.1 Закону України «Про основи національної безпеки України» до національних інтересів відносяться життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є також органи прокуратури України.
За приписами ст.ст. 13, 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд із цим, інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні розпорядником та суб'єктом господарювання відповідно конституційних обов'язків здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського народу та користуватися природними об'єктами права власності народу виключне відповідно до вимог Закону.
Відповідно до п. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересам суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки шодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 324 ЦК України право власності на землю реалізується виключно відповідно до закону.
Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до листа Богодухівської міської ради №02-23/5036 від 25 серпня 2023 року, Богодухівську окружну прокуратуру повідомлено про закінчення службового розслідування за фактом порушення процедури прийняття деяких рішень ради із земельних питань, у т.ч. рішення XVIIІ позачергової сесії Богодухівської міської ради VIII скликання від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 », в результаті якого встановлено, що при їх прийнятті не були дотримані вимоги законодавства стосовно передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказано, що оскільки рішення Богодухівської міської ради від 05 жовтня 2021 року №3515-3530 є ненормативними правовими актами одноразового застосування і є фактично виконаними, при цьому, між Богодухівською міською радою та громадянами, зазначеними у рішеннях, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією Богодухівською міською радою прав власника щодо передачі земельних ділянок у власність, тому в силу приписів Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Богодухівська міська рада не має повноважень скасувати вказані рішення (т.1, а.с.61-65).
Разом з вказаним листом надано копію акту службового розслідування, протоколу № 17 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою Богодухівської міської ради VIII скликання від 04 жовтня 2021 року, оскаржуваного рішення та Регламенту Богодухівської міської ради, затвердженого рішенням ІІ позачергової сесії Богодухівської міської ради VIII скликання №43 від 24 грудня 2020 року.
Керівник Богодухівської окружної прокуратури листом від 11 вересня 2023 року № 56-3403вих-23 проінформував Богодухівську міську раду про факт порушення вимог діючого законодавства (ст.ст.112, 116, 118 Земельного кодексу України, ст.ст.46, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.29, 31 Регламенту Богодухівської міської ради) та наявність підстав для витребування земельних ділянок з незаконного користування. У вказаному листі поставлено питання про необхідність вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади шляхом вирішення питання про витребування цих земельних ділянок у судовому порядку (т.1, а.с.67-70).
Разом з тим, таких заходів позивачем самостійно вжито не було.
Листом від 14 вересня 2023 року № 02-23/5441 Богодухівською міською радою повідомлено прокурора про те, що радою не вживалися заходи, спрямовані на повернення у власність територіальної громади земельних ділянок, відведених, у т.ч., згідно з рішенням Богодухівської міської ради XVIIІ позачергової сесії VIII скликання від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII, у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів на сплату судового збору за позовними заявами та відсутністю можливості зібрати повний пакет документів, а також у зв'язку з тим, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень (ненормативних актів одноразового застосування) виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих прав заперечують проти їх зміни або припинення. Враховуючи викладене, Богодухівська міська рада повідомила, що не заперечує проти представництва Богодухівською окружною прокуратурою інтересів ради щодо звернення до суду з позовом про повернення вказаних земельних ділянок у власність територіальної громади (т.1, а.с.65-66).
Керівник Богодухівської окружної прокуратури листом від 14 вересня 2023 року № 56-3447вих23 повідомив Богодухівську міську раду про те, що оскільки Богодухівською міською радою не вжито заходів, спрямованих на повернення у власність територіальної громади земельних ділянок рішеннями, зокрема, рішенням від 05 жовтня 2021 року № 3530-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 », Богодухівською окружною прокуратурою на підставі ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» буде подано позовні заяви в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради про витребування земельних ділянок та визнання недійсними договорів купівлі-продажу та оренди землі (т.1, а.с.71-74).
З викладеного вбачається, що міській раді відомо про наявність відповідних правопорушень, водночас самостійно заходи щодо повернення земельної ділянки ( у тому числі у судовому порядку) міською радою не вживалися і вживатися не будуть.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 по справі № 926/1111/15, прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон набув право власності на неї.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у цивільній справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104 цс 19.
Крім того, даний позов було подано до суду 18 вересня 2023 року, тобто після отримання Богодухівською окружною прокуратурою відповіді від Богодухівської міської ради Харківської області.
Цим обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимог Богодухівської окружної прокуратури Харківської області у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду Харківською обласною прокуратурою сплачений судовий збір у розмірі 7 305,72 грн., у т.ч. 5 963,72 грн. згідно з платіжною інструкцією № 2152 від 12.09.2023 - за подання позовної заяви та у розмірі 1 342,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 2151 від 12.09.2023 - за подання заяви про забезпечення позову.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення витрат зі сплати судового збору з відповідачів по 3 652,86 грн. з кожного на користь Харківської обласної прокуратури.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 19, 124, 131-1 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 236, 317, 321, 324, 387, 407 Цивільного коедксу України, ст. 12, 56, 80, 81, 116, 118, 121, 122, 152, 186 Земельного кодексу України, ст. ст. 26 , 46, 47, 59, 60 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 2, 23 Закону України « Про прокуратуру», ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору емфітевзису - задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади в особі Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320884500:02:002:0226, площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 44616274 від 20 жовтня 2021 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2486130463020).
Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 8 від 23 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 45276648 від 23 листопада 2021 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61851391 від 25 листопада 2021 року).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 652 (три тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору в 3 652 (три тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 86 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2024 року.
Суддя