Рішення від 10.12.2024 по справі 404/5966/24

Справа № 404/5966/24

Номер провадження 2/404/1643/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою ,суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою в якій просить стягнут з ОСОБА_2 борг за договором позики в розмірі 100 000 грн. та судові втрати пов'язані з розглядом справи.

В судове засідання позивач не зявивяся в позовній заяві заначив про розгляд справи за його відсутності проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не зявися про час розгляду справи належно повідомлений про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст.280 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. Представник позивача згідно заяви не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою судді від 23.07.20214 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд находить за можливе задовольнити позовні вимоги.

Встановлено,що 01 вересня 2023 року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 кошти у розмірі 100 000 грн.

Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговою розпискою від 01.09.2023 року, яка була надана ОСОБА_2 позивачу.

Відповідно до боргової розписки від 01.09.2023 року відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у повному обсязі до 01.02.2024 року.

У вказаний строк відповідач борг не повернув.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, слід виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до от. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2017 у справі №6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, письмовий договір позики та правильно складена письмова розписка позичальника (разом або кожній окремо) є самостійним підтвердженням існування між сторонами правовідносин, пов'язаних із наданням та отриманням у борг коштів.

В такому випадку договір позики, крім обов'язкових умов, повинен містити застереження, в якому зазначено, що позикодавець передав, а позичальник прийняв гроші у певній сумі або про те, що сторони підтверджують передання грошових коштів до (під час) підписання договору або інше.

Позивач довів правомірність предявлення позовних вимог, які суд задовлльняє.

На підставі викладеного відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, тазобов'язаний повернути позивачу грошову суму в розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст..141 ЦПК Україна суд стягує з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1950 грн.10 коп.

На підставі ст. 1046,1047,1049 ЦК України керуючись ст.ст.15,80,81 141,256 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прозовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1950 грн.10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Текст рішенн складено 10.12.2024 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда

Попередній документ
123772505
Наступний документ
123772507
Інформація про рішення:
№ рішення: 123772506
№ справи: 404/5966/24
Дата рішення: 10.12.2024
Дата публікації: 18.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.12.2024)
Дата надходження: 23.12.2024
Розклад засідань:
10.12.2024 13:45 Кіровський районний суд м.Кіровограда
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАВЕЛКО І Л
суддя-доповідач:
ПАВЕЛКО І Л
відповідач:
Раскевич Едуард Андрійович
позивач:
Кобилинський Тимур Володимирович