Справа №:760/7114/23
Провадження №: 2/755/2588/24
"20" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
Позивач звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строк для подання зави про прийняття спадщини посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 , якому на праві власності належала 7/12 частки квартири АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців, які б могли б прийняти спадщину не має. Строк прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки її брат помер через місяць після початку повномасштабного вторгнення і вона була вимушена виїхати за межі Київської області з сім'єю, після чого у неї відбувся перелом дистального епіметафізу правої променевої кістки без значного зміщення уламків, що відобразилося на її фізичній дієздатності. Після повернення до Києва вона навідалася до квартири батьків, яка залишилась у спадок, в побачила біля дверей записку з номером телефону, на якій вона згодом зателефонувала. Чоловік, якій відповів, переконував її відмовитися від своєї частки спадщини. Від цього чоловіка вона дізналася, що її брат підписав боргову розписку на суму 20 000 доларів США. Так,як вона не має відношення до підписаної братом розписки, за порадою юриста вона звернулась та не вступала у спадщину.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2023 року справу передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 року справу передано в провадження судді Яровенко Н.О.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2024 року закрито підготовче провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.08.2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач не з'явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив до суду не подавав.
В судове засідання третя особа не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутності третьої особи та її представника.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 192, що підтверджується копією свідоцтва про смерть видане 25.05.2022 року Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина щодо його майна.
В матеріалах справи відсутня копія спадкової справи, а тому встановити коло спадкоємців неможливо.
З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.07.2022 року вбачається, що 21.06.2022 року заведена спадкова справа № 280/2022 до майна померлого ОСОБА_3 . Спадкова справа заведена за заявою кредитора ОСОБА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її рідного брата, ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що вона спадщину у встановлений законом термін не прийняла і пропустила встановлений законом шестимісячний термін прийняття спадщини.
З заявою про прийняття спадщини позивач звернулась 22.03.2023 року.
Позивач просить визначити додатковий строк терміном три місяці для прийняття спадщини врахувавши те, що вона його пропустила з поважних причин.
Звертаючись до суду із позовом позивач зазначає, що вона пропустила строк звернення з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, а саме з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України вона була вимушена виїхати за межі Київської області. В подальшому отримала травму, що відобразилося на її фізичній дієздатності. Після повернення до Києва вона навідалась до квартири, яка залишилась їй з братом у спадщину, та побачила біля дверей записку з номером телефону, на якій вона згодом подзвонила. По телефону чоловік її переконував відмовитися від спадщини, на що вона категорично відмовилась. Також чоловік їй повідомив, що брат підписав розписку на 20 000 доларів США. За порадою юриста вона не зверталася до нотаріуса і не вступала у спадщину.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ст.1272 ЦК України у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України (шість місяців з часу відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на день вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку не скасований.
Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент відкриття спадщини) було зазначено, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
У подальшому, пункт 3 було виключено з постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 р. N 469 ( набуло чинності 18.06 2024р))
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Цим же пунктом передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показами свідків.
За змістом ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам суд приходить до наступного.
Останнім днем звернення до нотаріуса із завою про прийняття спадщини є 19.01.2023 року. Проте з заявою про прийняття спадщини позивач звернулася лише 22.03.2023 року.
З виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої Комунальним некомерційними підприємством «Консультативно-діагностичний центр» Солом'янського району м.Києва від 24.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 23.05.2022 року отримала побутову травму. Орієнтовний термін непрацездатності 2 місяці. Інших доказів поважності причин пропуску прийняття спадщини суду не надано.
Отже, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини після брата позивач не надала.
Об'єктивних, непереборних, істотних труднощів у позивача для вчинення нею дій щодо подання до будь-якої нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата не було.
Відповідно до частини третьої ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений не з поважних причин, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовляє.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 1216-1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 12-13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України суд, -
В позові ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, 36.
Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.О.Яровенко