Номер провадження 2/754/7030/24
Справа №754/15553/24
Іменем України
(повне виготовлено 16.12.2024)
16 грудня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль, секретар судового засідання І. Вакуленко, справа № 754/15553/24
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
Вимоги позивача: розірвання шлюбу
Кононенко С.В. - адвокат відповідача
Позивачем подано позов про розірвання шлюбу з посиланням на припинення сімейно-шлюбних відносин, відсутність наміру на поновлення сімейно-шлюбних відносин.
Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження (спрощене).
Ухвалою суду від 16.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про надання строку на примирення.
Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв'язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», оголошення на сайті суду, а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.
У судовому засіданні адвокат відповідача позов не визнав посилаюсь на наявність у відповідача наміру на збереження шлюбу у якому сторони перебувал більше 32 років.
Позивач у судове засідання не з'явився подавши заяву про розгляд справи за його відсутності і в якій просив покласти на позивача судові витрати по справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності позивача.
Вислухавши адвоката дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Сторони зареєстрували шлюб 14.03.1992 (свідоцтво про укладення шлюбу від 14.03.1992).
Сторони є батьками ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження від 18.11.1993), який відповідно до довідки КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги від 19.11.2024 № 061/32-3354 перебуває під наглядом лікаря - психіатра амбулаторного відділення КНП «МЗНПД».
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, 1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 113 СК України, 1. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відсутність наміру на збереження шлюбу в одного або обох з подружжя є правовою підставою для розірвання шлюбу.
Доказів у спростування позовних вимог суду не надано.
Наявність у сторін дитини повнолітньої дитини жодним чином не впливає на реалізацію батьківських прав/обов'язків.
Суд вважає, що вищевикладене дає правові підстави для висновку, що подальше спільне життя сторін по справі, як подружжя і збереження їх шлюбу суперечить їх інтересам, що в свою чергу має істотне значення.
Можливість відновити сімейно-шлюбні відносини та зареєструвати шлюб не втрачена.
За таких обставин позов задовольняється.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено 1211,20 грн. - судового збору.
Судові витрати позивач просив покласти на позивача.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
Задовольнити позов.
Розірвати шлюб, актовий запис № 481, місце реєстрації м. Київ, Палац одруження «Дарницький», який зареєстрували 14.03.1992 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) і якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_5 .
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.