Номер провадження 2/754/6045/24
Справа №754/13057/24
Іменем України
16 грудня 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Улезка О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 115684,96 грн,
Стислий виклад позицій сторін
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договорами позики від 11 лютого 2021 року. Відповідач не повернув суму позики у встановлений строк, тому позивач вимагає стягнення суми позики з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за період з 12 лютого 2022 року по 03 вересня 2024 року.
Відповідач відзив на позов не подано.
01 жовтня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив судове засідання на 29 жовтня 2024 року.
29 жовтня 2024 року суд відкладав розгляд справи з підстав неявки відповідача, відсутності відомостей щодо його повідомлення і необхідності забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції за клопотанням позивача.
18 листопада 2024 року представник позивача подав нове клопотання, просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з?явився, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Суд розглядає справу за відсутності відповідача (пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив спір за наявними матеріалами справи.
Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи та подання заяви про розгляд справи без участі (частина друга статті 247 ЦПК України).
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
11 лютого 2021 року між та відповідачем були укладені два договори позики на суму 40 000 гривень кожен.
Факт укладання підтверджується розписками, які підписані відповідачем 11 лютого 2021 року. Відповідач не оспорив факт укладання договору та достовірність розписки.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (абзац перший частини першої статті 1049 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
Відповідно до умов договорів позики відповідач зобов?язаний був повернути позику у строк до 11 лютого 2022 року.
Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували виконання зобов?язання щодо повернення позики у строк встановлений законом.
Отже вимоги про стягнення суми позики в сумі 80000,00 грн є обґрунтованими.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
Так, 15 березня 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року.
Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Верховний Суд розгляд питання застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах (постанова від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23)) і зробив такі висновки:
"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
При ухваленні рішення у справі суд враховує також аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07 серпня 2024 року у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13 березня 2024 року у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань під час воєнного стану, позивач не зможе вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2024 року та протягом 30 днів після його закінчення.
Водночас, за період до початку воєнного стану позивач може вимагати сплати цих коштів, оскільки на цей період не поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідач не повернув позику - 80000,00 грн до 11 лютого 2022 року, тому має сплатити на користь позивача також 3 % річних від простроченої суми у розмір 78,90 грн за період прострочення з 12.02.2022 - 23.02.2022 (12 днів).
Водночас, оскільки час прострочення у неповному місяці менше половині місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (див. постанову Верховного Суду від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19).
Розподіл судових витрат
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості боргу за розписками - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 80000,00 грн - основний борг, 78,90 грн - 3 % річних, а також судові витрати у розмірі 838,42 грн (судовий збір).
Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6 064,61 грн 3 % річних та 29541,45 грн - інфляційних.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 16 грудня 2024 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО