Номер провадження 2/754/7030/24
Справа № 754/15553/24
Іменем України
16 грудня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль, секретар судового засідання І. Вакуленко, справа № 754/15553/24
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
Кононенко С.В. - адвокат відповідача
Позивачем подано позов про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження (спрощене).
Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв'язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.
У перерві між судовими засіданнями стороною відповідача подано заяву про надання строку на примирення з посиланням на зацікавленість відповідача в збереженні сім'ї.
У судовому засіданні адвокат відповідача підтримав заяву про надання строку на примирення та не заперечував проти її розгляду за відсутності позивача.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилась і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надала. Позивачем подано заяву з проханням про розгляд справи за відсутності позивача та в якій позивач додатково зазначив, що він категорично заперечує проти надання строку для примирення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності сторони позивача.
Вислухавши адвоката, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, 1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, 1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення.
У заяві відповідача про надання строку на примирення не викладено обставин і не зазначено конкретних правових доказів, які б свідчили про наявність у позивача наміру на примирення.
Наявність у сторін повнолітньої дитини жодним чином не впливає на батьківські права/обов'язки.
Керуючись ст. 258-260 ЦПК України,
У справі № 754/15553/24 відмовити в задоволенні заяви про надання строку на примирення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.