Справа №536/2120/24
Провадження №2/524/4137/24
04 грудня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 17252,76 грн, ухвалив таке рішення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 18.11.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язався повернути їх разом з іншими платежами.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу. 22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023. Борг станом 19.12.2023 становить 17252,76 грн.
Відповідач надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила врахувати, що вона сплатила 7000 грн на погашення заборгованості. Зазначила, що умови договору не містять розміру плати за обслуговування кредиту. Витрати на правничу допомогу просила зменшити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
12.02.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір Р25.00501.003636416 за умовами якого банк зобов'язався надати кредит(грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12300 грн, строком на 36 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 10% річних від залишкового кредиту.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023 за умовами якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених Договором. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2023 до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором Р25.00501.003636416 від 12.02.2018.
22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023. за умовами якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених Договором. Відповідно до реєстру боржників від 22.12.2023 до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором Р25.00501.003636416 від 12.02.2018.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, суд враховує те, що відповідно до умов договору Р25.00501.003636416 від 12.02.2018 плата за обслуговування кредиту сплачується позичальником за послуги Банку з інформування банком клієнта про стан рахунків та суми платежів. З цих підстав, враховуючи наведену позицію Верховного Суду, а також положення ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», положення п. 1.4 Договору про встановлення плати за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому і вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь коштів в сумі 8953,49 грн.
З наданої позивачем виписки вбачається, що за період із 16.03.2018 по 26.02.2021 відповідач сплатила на виконання нікчемних умов договору кошти в сумі 7749 грн, які суд вважає за можливе зарахувати для зменшення розміру заборгованості за відсотками та тілом кредиту.
В свою чергу, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума боргу за тілом становить 5894,42 грн та за відсотками 2404,85 грн. а всього 8299,27 грн.
З урахуванням переплати відповідача в розмірі 7749 грн, сума боргу за договором Р25.00501.003636416 від 12.02.2018 складає 550,27 грн. Надана відповідачем квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №29-18632736/С від 29.11.2024 підтверджує те, що відповідач на рахунок позивача сплатила кошти в сумі 7000 грн в рахунок погашення боргу за договором.
Відтак, суд констатує, що свій обов'язок з повернення кредиту відповідач, на момент розгляду справи виконала.
З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ