Справа № 383/1528/24
Номер провадження 2/383/589/24
16 грудня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. у приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області розглянувши матеріали цивільної справи № 386/1528/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду Бобринецьким районним судом Кіровоградської області та підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
В позовній заяві вказано, адресу реєстрації позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.07.2012 року Краснолиманським МВГУМВС України в Донецькій області) та місце фактичного проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 (довідка від 19.05.2022 року №3508-5001617933 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).
Також в позовній заяві вказано зареєстровану адресу проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .
Бобринецьким районним судом Кіровоградської області сформовано засобом підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» запит щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно відповіді №967055 від 13.12.2024 року її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , код КАТОТТГ НОМЕР_2 .
Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає, як і не вбачає підстав передбачених ст. 30 ЦПК України для застосування виключної підсудності.
Місцем проживання позивача в даному випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
З наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач додає до позовної заяви довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.05.2022 року, згідно якої він проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування заявника за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік, що в свою чергу виключає можливість розгляду позовної заяви Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за правилами ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
У зв'язку з цим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , суд враховує вказану у паспорті громадянина України останню адресу місця реєстрації, яка територіально відноситься до юрисдикції Краснолиманського міського суду Донецької області.
Разом з тим, згідно Розпорядження Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Краснолиманського міського суду Донецької області визначено за Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд, за таких підстав, вважаю за необхідне направити матеріали позову про розірвання шлюбу за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно п.1) ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже підсудність до даної справи визначається за загальним правилом передбаченим ст. 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, або перебування позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: АДРЕСА_1 , а тому справа підлягає передачі на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Також суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), то це є підставою для його скасування.
За таких обставин вважаю, що дана справа не підсудна Бобринецькому районному суду Кіровоградської області та її необхідно передати за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Керуючись ст.ст.27,31,32, 260,353,354, 378 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу № 386/1528/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Здійснити передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, на підставі даної ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали направити позивачу до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя І. М. Адаменко