Єдиний унікальний № 371/780/24
Номер провадження № 2/371/479/24
"12" грудня 2024 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Миронівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компаніям Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компаніям Українська страхова група» звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 27.05.2021 року о 16-06 годині у м. Києві по вулиці Столичне шосе АД П-01 зупинка санаторій «Жовтень», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Toyota» д.р.н. НОМЕР_2 , який належить ПП «ЯРОСЛАВ». В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення №752/14723/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Toyota» д.р.н. НОМЕР_2 були застраховані в ПРАТ «СК «УСГ» Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-20-00166 від 26.08.2020 року. Власник автомобіля «Toyota» д.р.н. НОМЕР_2 звернувся із заявою до ПрАТ «СК «УСГ» про виплату страхового відшкодування, про що було здійснено виплату в розмірі 101 556, 87 гривень. В свою чергу, на момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 були застраховані в страховій компанії «ЕТАЛОН». У зв'язку з чим, страхова компанія «ЕТАЛОН» здійснила виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УСГ» в розмірі 90 239, 07 гривень, з цієї суми 84 969, 07 гривень склало страхове відшкодування, 5 270, 00 гривень - судові витрати. Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу складає 101 556, 87 гривень - 84 969, 07 = 16587, 80 гривень. В зв'язку з чим просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 587, 80 гривень.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.07.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
Представник позивача ПрАТ «СК «УСГ» не з'явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3021152427318607 від 27.05.2021 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, про що було складено адміністративний протокол серії ААБ №137000 за ст. 124 КУпАП (а.с. 29).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення №752/14723/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, за фактом того, що 27.05.2021 року о 16-06 годині ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 по вулиці Столичне шосе АД П-01 зупинка санаторій «Жовтень» в м. Києві не врахував дорожньої обстановки, під час перестроювання, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Highlander» д.р.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 гривень та стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 454, 00 гривень. Постанова набрала законної сили 03.08.2021 року (а.с. 4).
Цивільно-правова відповідальність по транспортному засобу «Toyota Highlander» д.р.н. НОМЕР_2 було застрахована згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобі, цивільно-правова відповідальність водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-20-00166 від 26.08.2020 року ПАТ «СК «Українська страхова група», який був чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5-6).
Автомобіль марки «Toyota» модель «Highlander» д.р.н. НОМЕР_2 належить приватному підприємству «Ярослав», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 43).
Приватне підприємство «Ярослав» звернулося до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією заяви від 31.05.2021 року (а.с. 17).
З акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 02.06.2021 року автомобіль «Toyota Highlander» д.р.н. НОМЕР_2 має пошкодження, а саме: крило перед. прав; боковина (крило) прав; накладка крила прав; накладка боковини прав; двері передні прав на ребрі; двері задні прав на ребрі; накладка двер. пер прав; накладка двер. зад прав; бризговик перед. прав; бризговик задн.прав; диск колеса заднього прав. (а.с. 20,77).
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); рахунку №СМУ00017715 від 03.06.2021 року; ремонтної калькуляції №ДККА-76051 від 15.06.2021 року; страхового акту ДККА-76051 від 17.06.2021 року; розрахунку суми страхового відшкодування від 17.06.2021 року (а.с.20, 21, 22-24, 25).
ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування 28-0197-20-00166 на рахунок Приватного підприємства «Ярослав в розмірі 101 556, 87 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №16425 від 17.06.2021 року (а.с. 26).
Майнові інтереси власника автомобіля «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 були застраховані в Страховій компанії «Еталон», що підтверджено полісом №АР/0684262 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.08.2020 року (а.с. 28).
За рішенням Господарського суду м. Києва від 08.02.2022 р. по справі №910/17614/21, ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» здійснила платіж на рахунок ПАТ СК УСГ в сумі 90 239, 07 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №900 від 16.03.2023 року (а.с. 27), з яких 84 969, 07 гривень - сума страхового відшкодування, 5 270, 00 гривень - судові витрати.
Однак залишилась невідшкодованою решта суми страхового відшкодування у розмірі 16 587, 80 гривень (101 556, 87 грн - 84 969, 07 грн = 16 587, 80 грн).
У відповідності з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди за ст.124 КУпАП є встановленою та не підлягає доведенню.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон№ 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В силу ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки (суброгація).
Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України, має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 16 587, 80 гривень, оскільки страхової виплати (страхового відшкодування), здійсненої ПрАТ «СК «УСГ»», недостатньо для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню. Підстав для звільнення або зменшення суми відшкодування, суд не знаходить.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн. (а.с. 1,79).
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст.3,12,13,81,141,259,263,264,265, 280-284 ЦПК України, суд
Позо Приватного акціонерного товариства «Страхова компаніям Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компаніям Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А. п/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478), суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі: 16 587, 80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компаніям Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А. п/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду або через Миронівський районний суд Київської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М. О. Кириленко