"11" грудня 2024 р. Справа № 363/6380/24
11 грудня 2024 року Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 розглянувши клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111150001453 від 06.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
06.12.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024111150001453, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим групи слідчих відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12024111150001453 від 06.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
До чергової частини Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 05.12.2024 о 18 год. 25 хв. на спеціальну лінію «102» надійшло повідомлення від працівника ВРПП Вишгородського РУП ОСОБА_6 , про те, що перебуваючи на добовому чергування останній, з метою перевірки військових документів водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останньому було запропоновано направитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого ОСОБА_3 з метою ухилення від вказаних дій, а також подальшого ухилення від призову на військову службу, в умовах воєнного стану, поклав до службового автомобіля працівників ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області з д.н.з. « НОМЕР_1 » неправомірну вигоду в розмірі 200 дол. США.
06.12.2024 відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111150001453 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
05.12.2024 слідчим слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області в період часу з 19 год. 24 хв. по 19 год. 35 хв.. проведено огляд місця події на відритій ділянці місцевості, а саме: Київська область, м. Вишгород, вулиця Набережна, 2, за участю поліцейського ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та особи, якій у присутності понятих роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України, а саме ОСОБА_3 .
Разом з тим, під час проведення огляду місця події здійснено огляд службового транспортного засобу - автомобілю марки «RENAULT», моделі «Duster», з реєстраційним номером на синьому фоні « НОМЕР_1 », в середині якого, під ковриком, між водійським та переднім пасажирським сидіннями, виявлено грошові кошти, зокрема 2 банкноти номіналом по 100 дол. США кожна, з індивідуальними номерами: KB964784871 B2 таKJ48378207 AJ10, які в ході огляду вилучено та поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером PSP1197258, доступ до якого унеможливлено.
Вилучені грошові кошти під час огляду місця події, а саме 2 банкноти номіналом по 100 дол. США кожна є предметом кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Старшим слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу ОСОБА_7 відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, винесено постанову про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів.
Оскільки, вищевказане майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, з метою забезпечення збереження грошових коштів які є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та недопущення їх втрати, прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням.
Прокурор у судове засідання не з'явився, в поданному клопотанні просив розгляд здійснювати без його участі.
Власник майна та його представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, оскільки клопотання є необґрунтованим, подали письмові заперечення, в якому зазначили, що долучені прокурором документи не являються доказом щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України.
Суд, дослідивши клопотання та долучені документи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що Слідчим групи слідчих відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12024111150001453від 06.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
06.12.2024 року старшим слідчим ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, вилучених під час огляду місця події.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні суб'єкта, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 171 КПК України, в клопотанні про арешт майна повинні бути зазначені, зокрема підстави та мета відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту; документи на підтвердження права власності на майно.
Відповідно до ст. 173 ч.2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування , передача майна.
Як вбачається з клопотання прокурора, а саме постанови старшого слідчого ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06.12.2024 року, 2 банкноти номіналом 100 дол. США кожна, з індивідуальними номерами: KB964784871 B2 та KJ48378207 A J10, які в ході огляду вилучено та поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером PSP1197258 були визнані як речові докази та долучено до кримінального провадження №12024111150001453 від 06.12.2024 року.
Однак, матеріали клопотання не містять належних доказів, які б підтверджували, факт, що саме ці кошти були передані ОСОБА_8 до службового автомобіля «1466». До матеріалів клопотання, на підтвердження вказаних обставин, виключно долучені протокол огляду місця події без зазначення правової підстави для проведення такого огляду.
Натомість, представником власника майна надано до суду заперечення, що прокурором не надано жодного доказу, який би підтверджував факт надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди працівникам поліції. Вилучені грошові кошти не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не відповідають критеріям, передбаченим в ст. 98 КПК України. Крім того, дані грошові кошти були надані ОСОБА_3 його бабусею - ОСОБА_9 для їх обміну на гривні з метою подальшого придбання ліків для неї. Грошові кошти в сумі 200 дол. США перебували у ОСОБА_3 та являються коштами бабусі останнього, а тому не можуть бути арештовані виключно на підставі «припущень слідства» без належних доказів такого факту.
З аналізу викладених прокурором обставин та норм діючого законодавства, вбачається, що прокурором не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в даному випадку, не доведено жодного ризику, передбаченого абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Не доведено, що не накладення арешту на зазначені грошові кошти призведе до перешкод в проведенні запланованих слідчих дій направлених на встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення. Вказане є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, відповідно до положень ч. 1 ст. 173 КПК України.
Крім того, у судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, пояснень з приводу наданих заперечень не надав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на вказане майно, а тому в задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.
Керуючись статтями 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111150001453 від 06.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 16.12.2024 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1