Справа362/7552/24
Провадження 2-а/362/64/24
"12" грудня 2024 р. м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка мотивована тим, що винесена стосовно нього постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам і положенням закону, оскільки позивач правопорушення не вчиняв, будь-які докази на його вимогу інспектор поліції не надав. Позивач був зайнятий завантаженням таксі для здійснення перевезення, а працівники поліції в цей час склали постанову і вручили йому. Таким чином, на думку позивача, ніякого розгляду справи не було, тому порушено його права, і винесена стосовно нього постанова є незаконною.
За допомогою системи ЄСІТС «Електронний кабінет» відповідач надав відзив, у якому вказує, що винесена постанова відповідає вимогам КУпАП, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП, дії інспектора поліції при розгляді справи та складанні постанови відповідали і ґрунтувались на вимогах закону. На підтвердження правомірності оскаржуваної позивачем постанови відповідач до відзиву долучив також копію постанови та відеозапис з нагрудної камери інспектора в системі ЄСІТС.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим доказам у їх сукупності й співставленні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17 та від 14.03.2018 у справі №760/2846/17).
Згідно постанови серії ЕНА №3389870 від 01.11.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Як вбачається з постанови, 01.11.2024 у м. Києві по вул. Жилянська 107 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chevrolet д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.16.9 ПДР, не зайняв крайню ліву смугу під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленої на рівні червоного сигналу світлофору із вертикальним розташуванням сигналів. .
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до п.16.9 ПДР під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, водій повинен зайняти крайню праву (ліву) смугу руху та дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.
Відповідачем разом із відзивом у встановленому законом порядку надано суду через систему Електронний суд відеозапис з нагрудної камери поліцейського інспектора, який досліджено судом.
Враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який здійснено відповідно до вимог закону і можливий для відтворення, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі.
З вказаного відеозапису чітко і послідовно вбачається: зупинка автомобіля - на якому розташовані надписи «таксі Уклон», при цьому ніякого завантаження, будь-яких вантажів або інших сторонніх осіб біля автомобіля протягом всього часу не спостерігається. Поліцейський фіксує на камері дорожню обстановку - розмітку, знаки, положення автомобіля, встановлюється особа водія, його адреса проживання, розглядається справа, складається постанова. При цьому, жодних заперечень, вимог або клопотань з боку водія на відеозапису не зафіксовано.
Поліцейським складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у присутності водія, ним підписано та вручено копію.
Суд звертає увагу, що особі роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та порядок та строк оскарження, передбачений ст. 289 КУпАП, про що свідчить власноручний підпис водія про це у постанові.
У відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції та накладають стягнення.
З наданих суду матеріалів вбачається, що справа розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу, що відповідає положенням ст. 258 КУпАП, згідно вимог якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідні положення надають повноваження органам (посадовим особам) національної поліції здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення з винесенням постанови, що ґрунтується на власній оцінці обставин справи без складання протоколу
Посилання позивача на те, що інспектор поліції, розглянувши справу на місці зупинки автомобіля, проігнорував вимоги ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, тобто не були заслухані пояснення, вирішені клопотання, не були досліджені докази, не надано можливість скористатись правовою допомогою, є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження.
Так, вказані підстави позивача заперечується відповідачем у відзиві до позову, і судом встановлено, що інспектор діяв відповідно до закону, особі було роз'яснено права та надано докази, про що свідчать надані суду матеріали. При цьому, як вбачається з постанови, уповноваженою особою поліції встановлено час, дату, місце та особу правопорушника, фактичні обставини скоєного правопорушення, вимоги закону, які порушено, кваліфікацію дій особи та накладене стягнення, тобто виконано всі вимоги, передбачені ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача є законними та такими, що були вчинені із дотриманням встановлених правил.
Будь-які формальні порушення, допущені відповідачем під час розгляду справи та складання оскаржуваної постанови жодним чином не можуть спростовувати порушення позивачем правил дорожнього руху при керуванні автомобілем.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Також, з наявних у справі доказів, в ході судового розгляду не встановлено порушення інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної позивачем постанови.
Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які спростували б факт вчинення правопорушення не надано. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами у ході судового розгляду доведено не було.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи та були спростовані, суд вважає позов безпідставним, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Оскільки ухвалою суду від 18.11.2024 встановлено відстрочку позивачу у сплаті судового збору до ухвалення рішення по справі, тому з позивача підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293 КАС України
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Стягнути з позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів від дня складання.
Рішення складено 12.12.2024.
Суддя Сухарева О.В.