Рішення від 29.10.2024 по справі 361/605/20

Справа № 361/605/20

Провадження № 2/361/66/24

29.10.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Сичова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИВ

28 січня 2020 року позивач звенулась до суду із позовом у якому просила суд стягнути із відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 5050 грн., у тому числі суму несплаченої вартості послуг згідно Додаткової угоди № 2 до Договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05.08.2016 року - 5000 грн., відшкодування частини судового збору у розмірі 50 грн.; стягнути з ПАТ Укрсоцбанк на користь ОСОБА_1 406092 грн. утому числі повернення безпідставно отриманих коштів - 402 072 грн., відшкодування судового збору в розмірі 4020 грн.00 коп.

Надалі із врахуванням поданих уточнень від 27 вересня 2023 року просила суд:

-стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму недоплаченої вартості послуг зг.Додаткової угоди № 1 до Договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05 серпня 2016 року в розмірі 5000 грн.;

- суму недоплаченої винагороди зг.Додаткової угоди до договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05 серпя 2016 року в розмірі 108376 грн.;

- суму упущеної вигоди (14% річних) за 5 років(2018-2022 роки)- 70 % в розмірі 82863 грн.;

- оплату затрат часу (орієнтовно) 50 год. в тому числі підготовка процесуальних документів 30 год.х 500 грн., що складає 15000 грн.;

- участь у судових засіданнях 20 год. х 500 грн., що скаладає 10000 грн.;

- поштово транспортні витрати в розмірі 500 грн.;

- відшкодування судового збору пропорційно ціні позову - 2267 грн.

Також просила стягнути суд із АТ "Сенс Банк" на її користь вартість оплати юридичних послуг на підставі Додаткової угоди № 1 про відступлення прав вимоги 15000 грн., відшкодування судового збору пропорційно ціні позовних вимог 150 грн.

Свій позов обґрунтувала тим, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 361/5789/19 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення зайво сплачених коштів.

Вважає, що одноособова вимога про повернення ОСОБА_2 повної суми неправомірно отриманих коштів ПАТ "Укрсоцбанк" є прямим порушенням її прав на отримання 50 % цієї суми, узгоджених відповідними договорами, оскільки предметом позову є захист майнових прав, визначених Договором про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 р., укладеним між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , доповненнями до даного договору: Додатковою угодою № 1 від 07.08.2016 р. та Додатковою угодою № 2 від 20.12. 2017 р.

Позивач посилалась на п. 8.8. даного договору у якому зазначено: "У разі, якщо сторони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди, а також у разі, якщо одна з сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду в порядку, встановленому чинним законодавством України".

Так, позивач зазначила, що влітку 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до позивача з проханням про надання їй правової допомоги у захисті її прав та майнових інтересів. На підставі взаємної згоди 5 серпня 2016 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання консультаційно - представницьких послуг, де сторони погодили загальні принципи співпраці, обсяг прав і обов'язків замовника та виконавця, а 07 серпня 2016 р. уклали Додаткову угоду № 1, предметом якої була конкретизація умов співпраці саме у рамках відкритого судового провадження за позовом ПАТ "Укрсоцбанк".

Після майже півторарічного судового розгляду позивачу вдалося досягти позитивного результату, повністю виконавши свої договірні зобов'язання перед ОСОБА_2

12 грудня 2017 р. рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заявленої суми заборгованості у розмірі 1083764 грн.. у т.ч.: заборгованість по кредиту - 1067748 грн., судового збору - 16016 грн. та задоволено вимоги зустрічної позовної заяви, однією з яких суд зобов'язав ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок фінансових зобов'язань по кредитному договору у зв'язку з достроковим припиненням його дії. ПАТ "Укрсоцбанк" не скористався правом на апеляційне оскарження, тому 23 грудня 2017 р. рішення суду вступило в законну силу.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 у випадку повної відмови у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" Замовник сплачує виконавцю додаткову винагороду у розмірі 10 % від ціни позову ПАТ "Укрсоцбанк" протягом 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, сплата здійснюються щомісячно рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за датою набрання чинності рішенням суду. Відповідно до цієї умови, ОСОБА_2 повинна була сплатити позивачу 10 % від суми позову, яка складала 1067748 грн. кредитної заборгованості та 16016 грн. судового збору, тобто 108376 грн. в строк до 01 липня 2018 р., однак своїх зобов'язань так і не виконала, що вже стало підставою для відкриття позовного провадження Броварським міськрайонним судом Київської обл. (справа № 361/6090/19).

Однією із позовних вимог підготовленого позивачем зустрічного позову було визнання кредитного договору між ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк" достроково припиненим та зобов'язання ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити відповідний перерахунок кредитної заборгованості з врахуванням фактичного строку дії Договору кредиту.

У резолютивній частині рішенні Броварського міськрайонний суду Київської області від 12 грудня 2017 р. зазначено наступне:"В задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Зустрічний позов задовільнити. Визнати строк дії договору кредиту № 410/11/08-Ж від 08.02.2008 р. припиненим з 07 жовтня 2008 р. Зобов'язати ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити відповідний перерахунок кредитної заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту № 410/11/08-Ж від 08.02.2008 р., з врахуванням фактичного строку дії договору кредиту."

Дане рішення суду мало преюдиційне значення: позивачем, як представником ОСОБА_2 , в процесі судового розгляду була доведена необхідність повернення частини сплачених нею коштів ПАТ "Укрсоцбанк", що і було відображено у резолютивній частині рішення.

Питання повернення безпідставно отриманих банком коштів було предметом укладеної між позивачем та ОСОБА_2 . Додаткової угоди № 2 у двох редакціях від 02.10.2017 р. та від 20.12.2017 р., де позивачу в якості додаткової мотивації ОСОБА_2 двічі погодилася відступити право вимоги до банку 50 % заявленої до повернення суми.

Однак, подальші події, а саме невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по оплаті попередньо виконаної позивачем роботи, а також одноособове звернення до суду з позовом про повернення коштів, що протирічить умовам Додаткової угоди № 2, згідно якої позивач та ОСОБА_2 повинні були виступити співпозивачами з рівними правами на предмет позову, змушує позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, порушених ОСОБА_2 .

Згідно інформації про стан розрахунків ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями перед ПАТ "Укрсоцбанк" за період з 06.03.2008 р. по 09.07.2014 р. було сплачено 61721 дол. США, у т.ч. : по тілу кредиту - 23705 дол., по відсотках - 38016 дол. США.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2017 р., встановлено, що строк дії договору кредиту № 410/11/08-Ж від 08.02.2008 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 сплив достроково, 07 жовтня 2008 р.

Таким чином, ПАТ "Укрсоцбанк" за період з листопада 2008 р. по липень 2014 р. було сплачено 54714 доларів США, у тому числі :

- по тілу кредиту - 21 208 дол. США ;

- по відсотках за кредитом - 33 506 дол. США.

Таким чином, за період з 10.11.2008 по 10.07.2014 р. ПАТ "Укрсоцбанк" незаконно отримано 33506 дол. США. за користування кредитом по Договору кредиту, строк дії якого закінчився 07 жовтня 2008 р. на підставі п. 4.5. Договору кредиту. Всі безпідставно отримані кошти підлягають поверненню платнику.

Як уже зазначалося, Додатковою угодою № 2 ОСОБА_5 відступила ФОП ОСОБА_1 право вимоги 50 відсотків безпідставно отриманих ПАТ "Укрсоцбанк" коштів, що складає 16753 дол. США. Таке відступлення прав вимоги врегульоване ст. 512 ЦК України. Окрім того, вона не виконала і умову про оплату у розмірі 5000 грн. передбачену п. 2 даної угоди.

03 березня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 13 травня 2020 року.

05 травня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сичов О.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазнаає про зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Так, 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Договором про надання представницько-консультаційних послуг від 05.08.2016 року та Додатковою угодою №1 від 07.08.2016 року. Ухвалою суду від 13.09.2019 року було відкрито провадження в справі за даним позовом (справа № 361/6090/19).

З позову вбачається, що позов в даній справі поданий з аналогічного предмету та підстав. При цьому позивач в абз.4 стор.2 даного позову протиправно стверджує суду що нею не подавалися аналогічні позови до ОСОБА_2 .

При цьому, після відкриття провадження в даній справі, ОСОБА_1 заявляє клопотання про залишення без розгляду її позову у справі № 361/6090/19 самий позов розглядається іншим складу суду.

Вважає, що в таких діях ОСОБА_1 наявні ознаки маніпулювання автоматизованим і розподілом справ між суддями, що відповідно до ч.4 статті 45 ЦПК України є підставою для застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу.

Даним відзивом відповідач заявляє про повне невизнання позовних вимог, посилаючись на наступне.

Так дійсно між позивачем та ОСОБА_2 05 серпня 2016 року був укладений договір про надання представницько-консультаційних послуг, за умовами якого позивач взяла на себе зобов'язання (п.п. 2.1,2.2, 2.3 Договору):

- п.2.1. Здійснити перевірку документів відповідача на відповідність вимогам чинного законодавства України, надати відповідачу послуги з підготовки та подання процесуальних документів (позовних заяв, клопотань тощо);

- п.2.2. Надати відповідачу консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у відповідача;

- п.2.3. Представляти у встановленому законом порядку інтереси відповідача в суді загальної юрисдикції 1-ї інстанції та в Апеляційному суді м. Києва.

07 серпня 2016 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до зазначеного вище договору, якою сторони доповнили обов'язки виконавця (позивача) за договором, а саме домовились, що позивач ?приймає на себе зобов'язання бути представником ОСОБА_2. в судовому процесі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк?, в разі їх об'єднання в одне провадження у Броварському районному суді Київської області та Апеляційному суді Київської області на підставі довіреності?.

25 жовтня 2016 року на ім'я ОСОБА_1 була видана довіреність, згідно якої остання представляла інтереси ОСОБА_2 в справі № 361/4567/16-ц про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1367748,83 грн. та за зустрічним позовом до банку.

20 грудня 2017 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 (яка замінила собою Додаткову угоду №2 в редакції від 02 жовтня 2017 року в частині розміру та строків оплати).

Так, за умовами Додаткової угоди № 2 від 20 грудня 2017 року, ОСОБА_1 прийняла на себе ?...зобов'язання бути представником ОСОБА_1 у судовому процесі за позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк? (або його правонаступника) про повернення безпідставно отриманих банком коштів у Голосіївському районному суді м. Києва та Апеляційному суді м. Києва на підставі довіреності?.

Сторони встановили вартість таких послуг в розмірі 5000,00 грн. зі строком оплати до 30 квітня 2018 року.

Стягнення вказаних грошових коштів є позовною вимогою до ОСОБА_2

ФОП ОСОБА_1 не виконала своє зобов'язання, передбачене Додатковою угодою від 20 грудня 2017 року бути представником ОСОБА_6 у судовому процесі за позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк? (або його правонаступника) про повернення безпідставно отриманих банком коштів у Голосіївському районному суді м. Києва та Апеляційному суді м. Києва або будь-якому іншому суді.

До Голосіївського районного суду м. Києва не подавалося жодного позову від імені ОСОБА_2 до ПАТ ?Укрсоцбанк? або будь-якої іншою юридичної особи;

В суді апеляційної інстанції не слухалося жодної справи за результатами апеляційного оскарження рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ ?Укрсоцбанк? (або його правонаступника) про повернення безпідставно отриманих банком коштів або будь-яким іншим предметом позову;

Не маючи Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_1 взагалі не мала можливості представляти інтереси ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року;

На переконання ОСОБА_2 - ПАТ ?Укрсоцбанк? не отримував від неї безпідставно будь-яких коштів (при цьому мало місце переплати за Договором кредиту в сумі 1748,90 дол. США, що є предметом позову у справі за позовом ОСОБА_2 №361/5789/19 до якої ФОП ОСОБА_7 не має жодного відношення);

Зажаючи на те, що позивач у справі є зареєстрованим у встановленому порядку суб'єктом підприємницької діяльності і зобов'язаний згідно чинного законодавства вести первинний облік результатів своєї господарської діяльності та бухгалтерський облік (ч. 8 статті 19 Господарського кодексу України) - жодного Акту прийому-передачі послуг, яким би підтверджувався належним чином факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за Додатковою угодою № 2 від 20 грудня 2017 року - сторонами укладено не було. З огляду на відсутність Акту прийому-передачі послуг як первинного бухгалтерського документу, підтверджуючого факт надання послуг, у відповідача не виник обов'язок з оплати за договором.

З урахуванням викладеного, через невиконання умов Додаткової угоди № 2 від 20 грудня 2017 року позивачем, вважає позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 вартості таких послуг в розмірі 5000,00 грн. - необгрунтованими.

Правові підстави для стягнення з Банку ?безпідставно отриманих коштів? в будь-якій сумі відсутні, оскільки ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 безпідставно банку грошові кошти не перераховували. (При цьому суму переплати за Договором кредиту в сумі 1748,90 дол. США вже стягнуто рішенням суду у справі № 361/5789/19 за позовом ОСОБА_2 , але ця переплата не є безпідставно набутою і не відповідає сумі, заявленій до стягнення з банку).

Твердження ОСОБА_1 про те, що Додатковою угодою № 2 від 20 грудня 2017 року ОСОБА_2 ?відступила їй право вимоги 50% безпідставно отриманих кошті? або ?двічі погодилася відступити право вимоги до банку 50 % заявленої до повернення суми? не ґрунтуються на законі.

Так, умовами Додаткової угоди № 2 від 20 грудня 2017 року (п.3.) ?сторони погодилися, що у випадку задоволення позову сума коштів, встановлена до стягнення судовим рішенням, яке набрало законної сили, розподіляється між замовником і виконавцем у рівних долях, тобто по 50 % кожній сторін?.

По-перше, ?розподілення? коштів стягнутих судом не є відступленням права вимоги про стягнення таких грошових коштів, лише домовленість сторін як розподілити між собою фактично отримані кошти.

По-друге, ніякого позову з даного приводу не задовольнялося та не подавалося, ніяким судовим рішенням сума коштів, підлягаюча розподілу між сторонами не встановлювалася, а тому й ?розподіляти? сторонам не було чого.

По-третє, якби сторони й мали б намір здійснити відступлення права вимоги у зобов'язанні, то таке відступлення в силу положень статті 513 ЦК України мало бути відмовленим у вигляді письмового договору, в якому мало б бути чітко визначено - звідки випливає та чим підтверджується право вимоги ОСОБА_2 до банку, в якій сумі та яких умовах відбувається таке відступлення; за результатами відступлення мало б бути надіслано до боржника повідомлення про зміну кредитора в зобов'язанні із зазначенням всіх реквізитів нового кредитора; первісний кредитор в силу статті 517 ЦК України мав би передати новому кредитору документи, що засвідчують права, що передаються та важливу інформацію для їх здійснення.

За відсутності вище визначеного - не можливо стверджувати про відступлення будь-якого права вимоги, а тому позовні вимоги до банку є необгрунтованими і безпідставними.

21 липня 2020 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 126844 грн., у тому числі: суму несплаченої винагороди - 93376 грн.; суму упущеної вигоди за 24 міс. - 24012 грн.; оплата затрат часу на судовий захист - 8 200 грн.; відшкодування судового збору у розмірі - 1256 грн.

Посилалась на те, що предметом даного позову до відповідача ОСОБА_2 є стягнення заборгованості за оплату послуг, передбачених договором про надання консультаційно - представницьких послуг від 05.08.2016 р. та доповненням до даного договору - Додатковою угодою № 2 від 20.12. 2017 р.

ОСОБА_2 були не виконані і умови оплати наданих їй послуг, передбачених Додатковою угодою № 1 від 07.08.2016 р., однак до позовної заяви, що розглядається даним судовим провадженням ці вимоги включені не були, оскільки на дату подання позову - 28.01.2020 р. були предметом іншого судового провадження Броварського міськрайоннго суду Київської обл. (справа № 361/6090/19). 12.03.2020 р. позивачем було подано заяву про залишення позову без розгляду, яка Ухвалою суду від 12.03.2020 р. була задоволена.

З огляду на відкриття провадження № 361/605/2020 за позовом позивача до ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого зараз є АТ "Альфа-Банк", вважає доцільним збільшення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 в рамках даного судового провадження, оскільки підстави є ідентичними: Договір про надання консультаційно - представницьких послуг від 05.08.2016 р. та доповнення до даного договору та Додаткові угоди № 1 та № 2.

Предметом позову є захист її майнових прав, визначених Договором про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 р., укладеним між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та доповненнями до даного договору: Додатковою угодою № 1 від 07.08.2016 р. та Додатковою угодою № 2 від 20.12. 2017 р.

Обгрунтування вимог до ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 , передбачених Додатковою угодою № 2 від 20.12. 2017 р. докладно викладене у позовній заяві, змін та додаткових пояснень не вимагає, про ще свідчить відзив на позовну заяву, надісланий представником ОСОБА_2 Сичовим О О .

Як уже зазначалося у позовній заяві, 08 лютого 2008 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 410/11/08- Ж про надання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 55000 дол. США для придбання квартири строком до 07 жовтня 2022 р.

У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору в частині виплати кредитної заборгованості, ПАТ "Укрсоцбанк" у 2016 р. звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської обл. з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 1067 748 грн., за яким було розпочате судове провадження.

Влітку 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до позивача з проханням про надання їй правової допомоги у захисті її прав та майнових інтересів у данном судовому провадженні. На підставі взаємної згоди 5 серпня 2016 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання консультаційно- представницьких послуг, де сторони погодили загальні принципи співпраці обсяг прав і обов'язків замовника та виконавця, а 07 серпня 2016 р. Уклали Додаткову угоду № 1, предметом якої була конкретизація умов співпраці саме у рамках відкритого судового провадження за позовом ПАТ "Укрсоцбанк?, Даною угодою було передбачено наступне:

1.Виконавець (ОСОБА_1) приймає на себе зобов'язання бути представником замовника ( ОСОБА_2 ) у судовому процесі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" (або його правонаступника) про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк", в разі об'єднання їх в одне провадження з первісним позовом у Броварському міськрайонному суді Київської обл. та Апеляційному суді Київської обл. на підставі Довіреності.

2. Вартість послуг становить 15 000 грн., які замовник сплачує виконавцю у три етапи:

I платіж у сумі 5 000 грн. - до 12.10.2016 р.;

II платіж у сумі 5 000 грн. - до 20.11.2016 р.;

III платіж у сумі 5 000 грн. - до 10.02.2017 р.

3. Сторони погоджуються з можливістю передачі права вимоги по відшкодуванню витрат замовника за цим договором виконавцю у випадку виграшу справи або укладення з ПАТ "Укрсоцбанк" мирової угоди.

4. Сторони погодилися, що у випадку повної відмови у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" замовник сплачує виконавцю додаткову винагороду у розмірі 10 % від ціни позову ПАТ "Укрсоцбанк" або 10 % від суми зменшення ціни позову протягом 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Сплата здійснюється щомісячно рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за датою набрання чинності рішення суду. У випадку подачі банком касаційної скарги виплата призупиняється на час касаційного розгляду, а зобов'язання замовника корегуються за домовленістю сторін на підставі додаткової письмової угоди.

В рамках досягнутих домовленостей ОСОБА_2 29 жовтня 2016 р. було оформлено нотаріально посвідчену довіреність про надання позивачу повноважень на представництво у суді.

На виконання умов договору позивач в повному обсязі виконала всі свої обов'язки по участі в судових засіданнях, підготовці необхідних процесуальних документів (заперечення на первинний позов, зустрічна позовна заява, арифметичні розрахунки, клопотання, заяви і т.п.), відстоюванні інтересів її довірительки у судових дебатах. Після майже півторарічного судового протистояння їй вдалося досягти позитивного результату, повністю виконавши свої договірні зобов'язання перед ОСОБА_2

12 грудня 2017 р. головуючим суддею Броварського міськрайонного суду Київської обл. Сердинським В.С. було винесено рішення про повну відмову ПАТ ?Укрсоцбанк" у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заявленої суми заборгованості у розмірі 1 083 764 грн., у т.ч.: заборгованість по кредиту - 1 067 748 грн., судовий збір - 16 016 грн. та задоволення вимог зустрічної позовної заяви, однією з яких суд зобов'язав ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок фінансових зобов'язань по кредитному договору у зв'язку з достроковим припиненням його дії.

ПАТ "Укрсоцбанк" не скористався правом на апеляційне оскарження у встановлений законом строк і 23 грудня 2017 р. рішення суду вступило в законну силу.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 ОСОБА_2 зобов'язалася оплатити виконання позивачем роботи по захисту її прав у суді у розмірі 15 000 грн., однак фактично сплатила лише 10 000 грн.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 у випадку повної відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" замовник сплачує виконавцю додаткову винагороду у розмірі 10 % від ціни позову банку протягом 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, сплата здійснюється щомісячно рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за датою набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до цієї умови, ОСОБА_2 повинна була сплатити позивачу 10% від суми позовних вимог банку, яка складала 1 067 748 грн. кредитної заборгованості та 16 016 грн. судового збору, тобто 108 376 грн. в строк до 01 липня 2018 р. Однак, до 1 вересня 2018 р. Відповідачем було сплачено всього менше 25 % (25000 грн,) і від подальшого виконання своїх зобов'язань вона відмовилася. Свою відмову вона обгрунтовує фактом, до якого позивач не має жодного стосунку і за який не несе ні моральної, ні матеріальної відповідальності, а саме: протиправними діями ПАТ "Укрсоцбанк", який на правах Іпотекодержателя в листопаді 2018 р. (тобто майже через рік після судової відмови у праві на стягнення кредитної заборгованості) у позасудовому порядку за участю держреєстратора переоформив на себе належну ОСОБА_2 іпотечну квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки питання захисту прав ОСОБА_2 як іпотекодавця (захист прав власності або користування іпотечною квартирою) не були предметом ні укладених між ними Договору про надання послуг, ні судового провадження, в якому вона приймала участь в якості представника, посилання ОСОБА_2 на факт переоформлення права власності за ПАТ "Укрсоцбанк", як на підставу відмови від оплати послуг позивача є, на її погляд, нічим іншим, як грубим порушенням нею законних прав позивача на отримання заслуженої винагороди.

21 липня 2020 року позивач подала до суду заперечення на відзив, в яких посилалась на те, що у відзиві представник відповідача Сичов О.О , стверджує, що аналогічний позов ніби-то вже розглядається: іншим складом суду, що є абсолютною неправдою.

Дане провадження № 361/605/2020 має інші предмет та підстави позову, ніж провадження 361/6090/19, а саме: стягнення заборгованості по оплаті послуг та реалізацію права відступлення вимоги, обумовлені додатковою угодою № 2 від 20.12.2017 р. до Договору про надання представницько - консультаційних послуг від 05.08.2016 р., іншу ціну позову та суб"єктний склад сторін, отже ніяк не може бути аналогічним провадженню по справі № 361/6090/19.

Позов з аналогічних підстав подавався позивачем до Броварського міськрайонного суду Київської обл., але в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 361/5789/19, відкритій за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення переплачених коштів. Позов було подано перед судовим засіданням 20.01.2020 р., на якому у долученні її до участі в процесі було відмовлено на вимогу представника відповідача Сичова О.О. з підстав закінчення підготовчого провадження. Позовна заява, яка є предметом даного провадження № 361/605/2020 була подана до суду повторно 28.01.2020 р.

Що стосується провадження № 361/6090/19 з метою спростування інсинуацій з боку представника позивача Сичова О.О. вважає за необхідне довести до відома суду наступні пояснення: дійсно, ухвалою суду від 13.09.2019 р. було відкрито провадження в справі №361/6090/19 за її позовом ОСОБА_2 , але по Додатковій угоді № 1 від 07.08.2016 р., що підтверджує і сам представник Сичов О.О . Відповідачем було подано зустрічний позов, який ухвалою суду було об'єднано до спільного розгляду з первинним позовом. 12.03.2020р. за заявою позивача первісний позов було залишено без розгляду. Таким чином, на сьогоднішній день жодного іншого провадження за її позовами до ОСОБА_2 , окрім провадження по справі 361/605/2020 ні в Броварському міськрайонному суді, ні в будь-якому іншому суді не існує.

Користуючись своїми процесуальними правами на зміну ціни позову до закінчення підготовчого провадження, сума до стягнення з ОСОБА_2 несплати по Додатковій угоді № 1 від 07.08.2016 р, що було предметом позову, залишеного без розгляду 12.03.2020 р., є предметом заяви про збільшення позовних вимог, яка подається до суду 17.07.2020 р. одночасно з даним запереченням на відзив.

Позивач зазначила, що оскільки представник відповідача Сичов О.О., не уповноважений представляти інтереси відповідача 2 ПАТ "Укрсоцбанк", його думка з даного питання не може враховуватися судом, а відтак і не потребує ані заперечень, ані пояснень.

01 вересня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сичов О.О. подав до суду відзив на позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позовних вимог повністю, з огляду на викладене:

- Щодо суми несплати вартості послуг згідно Додаткові угоди № 2 від 05.08.2016 р. - детально зазначено у відзиві на позов від 05 травня 2020 року.

- Щодо суми несплати вартості послуг згідно пункта 2 Додаткової угоди № 1 від 07.08.2016 р.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 07.08.2016 р. до Договору про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року була встановлена вартість послуг у загальній сумі 15000,00 грн.

Грошові кошти в сумі 15000,00 грн. сплачені ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується квитанціями ПАТКБ ?ПриватБанк? від 08.02.2017 року на суму 2800,00 грн., від 09.02.2017 року на суму 2200,00 грн. та від 08.05.2018 року на суму 10000,00 грн.

При цьому ОСОБА_2 заперечує факт надання ФОП ОСОБА_1 належним чином і в повному обсязі послуг, передбачених умовами Договору і Додаткової угоди №1, про що нею заявлений позов у справі № 361/6090/19 (про поверення зазначених грошових коштів).

Адже позивачем не були належним чином, в належному обсязі та в належній якості надані такі послуги. А саме не було здійснено перевірку документів відповідача на відповідність вимогам чинного законодавства України; не було надано чи складено жодної консультації, жодного висновку, жодної довідки з правових питань, що виникають у відповідача.

Також не в повному обсязі були представлені інтереси ОСОБА_2 в судовому процесі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? від 09.08.2016 року в справі № 361/4567/16-ц про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1067748, 83 грн. на ведення якого була видана довіреність позивачу.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 361/4567/16-ц була прийнята 26 серпня 2016 року. Зустрічна позовна заява була подана 28 жовтня 2016 року, заперечення на позовну заяву - 08 грудня 2016 року. При цьому обидва процесуальні документи були підписані та безпосередньо подані до суди особисто ОСОБА_2 , що не дозволяє стверджувати про участь в їх складанні ОСОБА_1 .

Фактично підтверджена участь ОСОБА_1 у справі № 361/4567/16-ц полягала в участі в судовому засіданні 08 грудні 2016 року, в якому була оголошена перерва для ознайомлення сторони із зустрічним позовом та 12 грудня 2017 року, поданні до суду 02.10.2017 року Додаткового обґрунтування до заперечення, об'ємом один машинописний аркуш, та поданні до суду Клопотання щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення суду - не передбаченого процесуальним законом документу, мета і зміст якого є сумнівними, через що дане клопотання навіть не знайшло свого відображення у рішенні суду.

При цьому ФОП ОСОБА_1 не були вжиті певні необхідні за даних умов заходи для представлення інтересів та захисту прав ОСОБА_2 , а саме: не вжиті заходи для отримання виконавчого листа для примусового виконання рішення суду; не отримана Ухвала про роз'яснення судового рішення, без якої його виконання було неможливим; не вжиті заходи для отримання виконавчого листа з урахуванням Ухвали про роз'яснення судового рішення; після подання апеляційної скарги (про що виконавець за договором представницьких послуг не знає) в справі - не здійснено будь-яких заходів, направлених на захист прав ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції - всі ці заходи вживалися вже іншим представником ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи № 361/4567/16-ц.

Наслідком неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за Договором стало грубе порушення прав ОСОБА_2 , а саме перехід права власності на належну ОСОБА_2 квартиру до ПАТ ?Укрсоцбанк? за відсутності фактичної заборгованості за кредитом. Внаслідок чого ОСОБА_2 змушена знову відновлювати свої права в судовому порядку.

Згідно вказаного пункту сторони погодилися, що у випадку відмови у задоволенні позову ПАТ ?Укрсоцбанк? замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) додаткову винагороду у розмірі 10% від ціни позову або 10% від суми зменшення ціни позову.

Звертає увагу суду на той факт, що станом 07 серпня 2016 року Броварському районному суді Київської області не перебувало в провадженні жодної справи за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 , а в додатковій угоді не вказано про який позов і з якою ціною йде мова, а тому визначити від якої саме ціни і від якого позову сторони домовилися відрахувати 10% як додаткову винагороду - неможливо.

І якщо в позовній заяві ОСОБА_1 мова йде про справу за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? № 361/4567/16-ц про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1067748,83 грн., то даний позов був поданий лише 09 серпня 2016 року, ухвала про відкриття провадження прийнята 26 серпня 2016 року, а тому сторони фізично не мали можливості належним чином узгодити таку суттєву умову договору, як його вартість ще 07 серпня 2016 року.

Відповідач вважає, що позивач під час укладення договору ввела її в оману щодо істотних умов договору, а саме порядку визначення розміру вартості послуг і моменту настання позитивного результату.

Адже за переконанням ОСОБА_2 відмова у задоволенні вимог ПАТ ?Укрсоцбанк? мала б наслідком повне врегулювання ситуації щодо договорів кредиту та іпотеки, усунення будь-яких претензій з боку банку на належну ОСОБА_2 квартиру, припинення всіх можливих судових спорів з даного питання. Втім такого результату за наслідками діяльності ФОП ОСОБА_1 досягнуто не було. А навпаки банк фактично відібрав у ОСОБА_2 єдине житло, зареєструвавши за собою право власності на квартиру, і до цього часу ОСОБА_2 вимушена відстоювати свої права в судах різних інстанцій.

Таким чином, користуючись необізнаністю ОСОБА_2 в правових питаннях, ФОП ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_2 договір, умови якого в частині оплати за позитивний результат, не відповідали внутрішній волі останньої.

Ухвалення судового рішенні за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? в справі № 361/4567/16-ц не є наслідком робіт, виконаних ФОП ОСОБА_1 . Адже ФОП ОСОБА_7 не може ніяким законним чином впливати на суд при прийнятті ним рішення.

Оскільки визнання п.4 даної Додаткові угоди недійсним є предметом позову у справі № 361/6090/19, в даній справі подається клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду в справі № 361/6090/19.

• Щодо суми неотриманого прибутку (упущеної вигоди) в сумі 24012, 00 грн. - позивач не вказує в чому саме полягає упущена вигода, які саме доходи вона мала б отримати та чому не отримала, яке саме порушення її прав вплинуло на неодержання нею таких доходів і хто здійснив таке порушення, яким чином здійснений розрахунок таких збитків (ставка (база) для обрахування, джерело для обрахування відсоткової ставки, періоди нарахування), а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

• Щодо оплати затрат часу в сумі 8200,00 грн. - діючим процесуальним законодавством не передбачено оплату таких витрат позивача, позивач не надає належних та допустимих доказів про понесення ним таких витрат, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

16 вересня 2020 року позивач подала до суду заперечення на відзив-2, в якому просить позов задовольнити згідно позовної заяви та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Посилається на те, що представником відповідача Сичовим О.О. подано відзив на позовну заяву з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яким він намагається довести безпідставність позову і домогтися відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Зазначений документ повністю грунтується на суб'єктивних висновках і припущеннях особи, яка не була ані учасником, ані свідком подій, які намагається тлумачити. Документ підписаний саме Сичовим О.О. , що не дозволяє однозначно зробити висновок про згоду з його позицією відповідача ОСОБА_2 . Вважає необхідним звернути увагу на цей факт, оскільки сам документ є настільки нелогічним, суперечливим і неправдивим, що не може заслуговувати на застосування.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 звернулася до позивача з проханням про допомогу на початку серпня 2016 р., мотивуючи це тим, що отримала попередження від працівників ПАТ "Укрсоцбанк" про початок найближчим часом судового процесу про стягнення заборгованості за кредитним договором. Оскільки для оцінки ситуації і визначення стратегії захисту позивачу необхідно було ознайомитися з первинними кредитними документами, вона попередила ОСОБА_2 , що виконує цю роботу лише після укладення договору, який і було підписано ними 05 серпня 2016 р. А от додаткових угод № 1 було підписано дві редакції, перший варіат Додаткової уголи № 1 було підписано в день підписання основного договору, а от другий варіант, датований 07 серпня 2016 р. насправді було підписано сторонами пізніше - 20 грудня 2017 р., тобто вже після завершення судового процесу на прохання ОСОБА_2 . В першій редакції Додаткової угоди № 1 від 05.08.2016 р. відповідач зобов'язувалася виплатити позивачу 10 % винагороди протягом 2 місяців після набрання законної сили рішення суду. Після завершення судового процесу в грудні 2017 р. ОСОБА_2. звернулася з проханням про збільшення строку виплати до 6 місяців і позивач пішла їй назустріч. Однак при підписанні була зазначена дата 07.08.2016 р., щоб унеможливити заперечення саме участі у судовому процесі позивача. Вона передбачала імовірність зловживань з боку ОСОБА_2 , оскільки за час співпраці переконалася, що довіряти ій не варто.

Позивач зазначає, що після підписання Договору Додаткової угоди № 1 (в першій редакції) вони домовилися про продовження співпраці після відкриття судового провадженняу Броварському міськрайонному суді Київської області за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк", оскільки основною правовою підставою відмови банку у праві на стягнення кредитної заборгованості був факт пропуску строку позовної давності, а подати відповідну заяву було можливим лише в якості відповідача у суді першої інстанції.

Дійсно, через 4 дні після підписання Договору, 9 серпня 2016 р. ПАТ ?Укрсоцбанк" було подано позовну заяву про стягнення, за яким Броварський міськрайонний суд Київської обл. відкрив позовне провадження, призначивши перше судове засідання на 08.12.2016 р.

На початку жовтня 2016 р. ОСОБА_2 попросила позивача приступити до виконання повноважень її законного представника, оскільки, за її словами, всі адвокати та юристи, з якими вона консультувалася, справу вважали абсолютно безперспективною і єдине, що їй пропонували - це затягування судового розгляду, вимагаючи при цьому повної передоплати у неприйнятних розмірах.

Позивач попередила її, що не займається наданням окремих послуг, як то консультація, підготовка процесуальних документів або періодична участь у судових засіданнях, оскільки в своїй роботі орієнтована на кінцевий результат і тому весь комплекс необхідної роботи виконує самостійно і категорично заперечує проти участі у процесі будь-яких інших осіб, окрім неї та представника банку. Також вона була попереджена і про те, що дострокове припинення дії Договору від 05.08.2016 р. за згодою сторін можливе тільки до подачі процесуальних документів (заперечення на позов та зустрічної позовної заяви) до суду. Подання документів позивач теж здійснює самостійно, для чого їй необхідна нотаріально завірена довіреність та попередня оплата 30 % вартості послуг зг. Додаткової угоди № 1.

На виконання цих умов, ОСОБА_2 12.10.2016 р. оплатила 5000 грн., а 25.10.2016 р. оформила у нотаріуса довіреність на ім'я позивача.

28 жовтня 2016 р. вона зустрілася з ОСОБА_2 у приміщенні Броварського міськрайонного суду, де надала їй для ознайомлення та підпису підготовлену позивачем зустрічну позовну заяву до банку. Після підпису вона особисто подала документ до канцелярії суду на підставі щойно отриманої від неї довіреності. За такою самою процедурою відбувалося і подання заперечення на первісну позовну заяву 08.12. 2016 р.

Таким чином, припущення представника відповідача про підготовку даних документів не позивачем, а кимось іншим, є або хибними, або відверто неправдивими. Особистий підпис ОСОБА_2 на цих документах є свідченням не авторства відповідачки, а підтвердженням факту її ознайомлення, розуміння і згоди на подання заперечення на позов та зустрічної позовної заяви в запропонованих нею редакціях.

Судовий розгляд справи за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 до участі в якому позивач була залучена в якості представника за довіреністю, продовжувався більше року. За цей час було призначено 10 судових засідань: 08.12.2016 р., 08.02.2017 р., 31.03.2017 р., 24.05.2017 р., 16.06.2017 р., 21.07.2017 р., 02.10.2017 р., 27.10.2017 р., 04.12.2017 р., 12.12.2017 р. Чотири з них не відбулися по причині заяв про перенесення, поданих банком, відсутності судді або його перебування в нарадчій кімнаті. Позивач подавала заяву про перенесення лише одного засідання - 27.10.2017 р. з особистих причин. У всіх засіданнях, які відбувалися, вона особисто приймала участь, що доводиться інформацією з матеріалів справи.

Позивач зазначила, що саме вона надала до суду копію Постанови Верховного Суду України від 02.11.2016 р. по справі № 6-1174цс-16, із вирішення справи за аналогічним предмету, що стало вирішальним аргументом при ухваленні судом рішення на користь її довірительки ОСОБА_2 ПАТ "Укрсоцбанк" враховуючи мотивувальну частину рішення суду відмовився від апеляційного оскарження рішення суду і 23 грудня 2016 р. рішення набрало законної сили.

20 грудня 2017 р., тобто вже після завершення судового розгляду, була підписана друга редакція Додаткової угоди № 2, якою ОСОБА_2 відступила їй право вимоги 50 % безпідставно отриманих ПАТ "Укрсоцбанк" коштів. Саме ця вимога, а також вирішення питання припинення дії договору іпотеки, мали бути предметом наступної позовної заяви до ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі фактів, викладених у рішенні від 12.12.2017 р. по справі №361/4567/2016-ц.

Основною претензією ОСОБА_2 на обгрунтування її позиції про ?введення в оману" стосовно її очікувань від їхньої співпраці є невирішення в цьому судовому провадженні питання припинення іпотеки. Це свідома неправда, оскільки знайомлячись і підписуючи зустрічну позовну заяву та заперечення на позовну заяву, вона бачила, що питання іпотеки не піднімається ні в одному, ні в другом у документі і попросила пояснень. Позивач надала наступні роз'яснення:

1. Первинний і зустрічний позови повинні бути взаємопов'язаними, а в первинному позові банк не вимагав звернення стягнення на предмет іпотеки;

2. На момент подачі зустрічної позовної заяви право ОСОБА_2 на іпотечну квартиру як власника або користувача жодним чином не було порушене, а відтак і не потребувало судового захисту. До встановлення судом факту дострокового припинення договору кредиту як основного зобов'язання включення вимоги про припинення іпотеки було, на її переконання, помилковим, передчасним і ризиковим. Позивач вважала, що повне вирішення кредитної проблеми потребуватиме два судових провадження, перше за Додатковою угодою № 1 спрямоване на відмову у стягненні заборгованості та встановленні певних юридичних фактів, предметом другого за Додатковою угодою № 2 мало бути припинення іпотеки та повернення частини сплачених банку коштів саме на підставі фактів, встановлених в ході попереднього провадження.

ОСОБА_2 погодилася з доводами позивача і до закінчення судового провадження питання припинення іпотеки більше не піднімалося, а от після закінчення судового розгляду стало предметом спекуляцій відповідачки з метою уникненням обов'язку по сплаті позивачу10 - відсоткової винагороди.

Вважає за необхідне звернути увагу суду на той факт, що умовами Договору про надання представницько - консультаційних послуг від 05.08.2016 р. дострокове припинення договору за бажанням замовника не передбачено, а це означає, що залучення ОСОБА_2 іншого представника не звільняє її від зобов'язань перед позивачем. Позивачу відомо, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебував на розгляді позов ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення переплачених коштів, в мотивувальній частині якого також містилось посилання на рішення суду від 12.12.2017 р. (справа № 361/5789/19).

Жодних правових підстав для визнання п. 4 Додаткової угоди № 1 від 07.08.2016 р. недійсною не існує.

28 вересня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. провадження у справі № 361/605/20 (провадження №2/361/1775/20) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства ?Укрсоцбанк? про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги - зупинено до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 361/6090/19 за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним п.4 додаткової угоди до договору та стягнення грошових коштів.

01 червня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 27 серпня 2021 року.

23 листопада 2021 року представник АТ ?Альфа-Банк? подала до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову.

Посилалась на те, що 08 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ ?Укрсоцбанк? укладено договір кредиту №410/11/08-Ж, відповідно до якого відповідач 1 отримала від банку у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти з максимальним лімітом заборгованості в сумі 55 000 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,5% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 07 жовтня 2022 року.

Також 08.02.2008 року між відповідачем - 1 та ПАТ ?Укрсоцбанк?, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір іпотеки № 08/1-11.

Позивач посилається на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року, що набрало законної сили у справі № 361/4567/2016-ц, визнано договір кредиту №410/11/08-Ж від 08.02.2008 року припиненим з 07 жовтня 2008 року; зобов'язано ПАТ ?Укрсоцбанк? здійснити відповідний перерахунок кредитної заборгованості врахуванням фактичного строку дії договору кредиту.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2019 року роз'яснено судове рішення у справі № 361/4567/2016-ц, (набрала законної сили 19 березня 2019 року), вказано, що фактичний строк дії договору кредиту №410/11/08-Ж від 08.02.2008 р., за який Публічне акціонерне товариство ?Укрсоцбанк? зобов'язано здійснити відповідний перерахунок кредитної заборгованості ОСОБА_2 , становить з 08 лютого 2008 року по 07 жовтня 2008 року.

Проте позивач та відповідач-1 очевидно приховують існування рішення

Броварського міськрайонного суду від 19.03.2021 року по справі № 361/5789/19 за позовом

ОСОБА_2 до АТ ?Альфа-Банк? про припинення іпотеки та стягнення сум переплати за

кредитним договором, вказаним рішенням встановлено наступне: визнано припиненою іпотеку (номер запису про іпотеку в спеціальному розділі 28745435) за договором іпотеки №08/1-11, укладеним 08.02.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку ?Укрсоцбанк? та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г. за реєстровим №432, та припинено обтяження заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 28745335, на квартиру, стягнуто з Акціонерного товариства ?Альфа-банк? на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1748, 90 доларів США, що еквівалентно 47692, 50 гривень, та судовий збір у розмірі 1536, 80 гривень.

Представник банку зазначила, що підсумовуючи вищевикладене між Банком та ОСОБА_2 не залишилося невиконаних договірних зобов'язань та невиконаних рішень суду.

25 жовтня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сичов О.О. подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив суд:

-змінити Договір про надання представницько-консультаційних послуг, укладений 05 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до нього в редакції: ? 1. Встановити що обсяг обов'язків, взятих на себе Виконавцем та послуг, наданих за Договором, обмежується фактично наданими Виконавцем послугами станом на 12 грудня 2017 року.

-встановити що загальна вартість всіх послуг за Договором становить 40 000 гривень, які сплачені Замовником Виконавцю в повному обсязі. Будь-які інші платежі за Договором та Додатковими угодами - не сплачуються.

-розірвати Договір про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року.?

Судові витрати покласти на ФОП ОСОБА_1 .

Посилався на те, що 05 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання представницько-консультаційних послуг за умовами якого ФОП ОСОБА_7 взяла на себе зобов'язання (п.п. 2.1,2.2, 2.3 Договору):

- п.2.2. Надати відповідачу консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у відповідача;

За своєю правовою природою даний договір є договором на надання юридичних послуг та представництва в суді.

07 серпня 2016 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до зазначеного вище Договору, якою сторони доповнили обов'язки виконавця (позивача) за Договором, а саме домовились, що позивач приймає на себе зобов'язання ?бути представником ОСОБА_2 в судовому процесі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? про стягнення заборгованості за Кредитним договором та зустрічнім позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк?, в разі їх об'єднання в одне провадження у Броварському районному суді Київської області та Апеляційному суді Київської області на підставі Довіреності?.

Як вказує ФОП ОСОБА_7 у позові та у заяві про збільшення позовних вимог - предметом даної додаткової угоди була конкретизація умов співпраці в рамках відкритого судового провадження за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк?.

Втім, станом на 07 серпня 2016 року не було відкрито будь-яких проваджень за юзовом ПАТ ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 , а відтак договором неможливо було передбачити а ні ціну, а ні предмет позову банку.

Звертає увагу суду на ту обставину, що перед підписанням додаткової угоди ФОП ОСОБА_7 мала вислати на електронну пошту ОСОБА_2 проект даної додаткової угоди. Втім цього не зробила, і запросивши ОСОБА_2 на зустріч, надала їй надруковані примірники додаткової угоди та наполягала на її підписанні. ОСОБА_2 об'єктивно була позбавлена як можливості усвідомити її суттєві умови, так і внести будь-які зміни (оскільки зустріч відбувалася в кафе). ФОП ОСОБА_7 зі свого боку запевняла ОСОБА_2 , що таке формулювання є стандартним юридичним терміном, фактично ні до чого її не зобов'язує, що всі оплати здійснюватимуться в сумах і розмірі за взаємним погодженням сторін.

Пунктом 4 Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року сторони ?погодилися, що у випадку відмови у задоволенні позову ПАТ ?Укрсоцбанк? замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) додаткову винагороду у розмірі 10% від ціни позову або 10% від суми зменшення ціни позову?

Втім, за відсутності станом на 07 серпня 2016 року будь-якого позову від ПАТ ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 , неможливо визначити ціну Договору (додаткової угоди), яка підлягала оплаті згідно умов пункту 4 Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року.

Одночасно з цим, в момент підписання даної Додаткової угоди, ФОП ОСОБА_7 зі свого боку запевняла ОСОБА_2 що визначення винагороди у відсотках від ціни позову є стандартним юридичним терміном, фактично ні до чого її не зобов'язує, що всі оплати здійснюватимуться в сумах і розмірі за взаємним погодженням сторін, а остаточний розмір додаткової винагороди в твердій грошовій сумі буде визначений після остаточного вирішення всіх спірних питань з банком.

ОСОБА_2 , не будучи достатньо обізнаною в юридичних питаннях, не усвідомлювала в повному обсязі про всі правові можливості банку для задоволення своїх вимог за кредитним та іпотечним договором та не розуміла реальних правових наслідків відмови у позові про стягнення заборгованості.

Адже формальна відмова в задоволенні позову про стягнення боргу не вирішувала б по суті питань заборгованості ОСОБА_2 перед банком та не обмежувала банк в можливостях задоволення своїх вимог в позасудовому порядку, наслідком яких в подальшому став факт перереєстрації права власності на квартиру ОСОБА_2 на Банк.

Укладаючи додаткову угоду від 07 серпня 2016 року, єдине на що розраховувала ОСОБА_2 було повне врегулювання правовідносин з банком, що виникли з кредитного та нерозривно з ним пов'язаного іпотечного договору, з метою не втрати своє єдине житло, придбане в Іпотеку. Саме припинення кредитних і іпотечних відносин з банком ОСОБА_2 пов'язувала з бажанням та можливістю сплатити в майбутньому додаткову винагороду виконавцю.

ОСОБА_2 дійсно мала на той час прострочену кредитну заборгованість перед банком і через стрімке зростання курсу долару не могла сплачувати кредит. Тому вартість послуг ФОП ОСОБА_7 в розмірі понад 100000 грн. була для неї непідйомною та занадто обтяжливою сумою. Але ФОП ОСОБА_7 запевняла, що вона найкращий спеціаліст в сфері розв'язання кредитних спорів.

Представник відповідача зазначив,що перебуваючи в пригніченому стані від реальної перспективи втратити своє єдине житло, ОСОБА_2 підписала Додаткову угоду від 07 серпня 2016 року в тій редакції, якій запропонувала ФОП ОСОБА_7 і яка є предметом первісного позову.

26 серпня 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області було відкрито провадження у справі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 1 067 748 грн., справа № 361/4567/16-ц. При цьому предмет позову банку не містив вимог щодо іпотечного майна.

З огляду на викладене, після відкриття провадження в даній справі, між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_2 була укладена усна домовленість про участь в справі ФОП ОСОБА_7 в якості представника ОСОБА_2 . Також було узгоджено, що оплата послуг здійснюватиметься за взаємною домовленістю (а не за строками вказаним в Договорі) за фактично виконані ФОП ОСОБА_7 роботи, але в межах вартості, передбаченої Договором від 05 серпня 2016 року (тобто 15 000 грн.)

Не зважаючи, що ФОП ОСОБА_7 заперечує наявність усних домовленостей, факт досягнення усних домовленостей між сторонами зафіксований в довіреності від 25 жовтня 2021 року, виданій ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Адже в довіреності, на підставі якої ОСОБА_1 представляла інтереси ОСОБА_2 в справі № 361/4567/16-ц чітко визначено, що вона видана за усним попередньо досягнутим договором з представником, що повністю спростовує ствердження ОСОБА_7 про її представництво в справі на виконання умов Договору від 05 серпня 2016 року.

12.10.2016 року ОСОБА_2 здійснила першу оплату в сумі 5 000,00 грн., що не заперечується ФОП ОСОБА_7 та підтверджується її власним підписом на звороті Додаткової угоди. Також наприкінці 2016 року ОСОБА_2 передавала ФОП ОСОБА_7 ще 5 000 грн. готівкою, про шо остання здійснила відповідний запис на звороті свого примірнику Договору про надання послуг.

08 та 09 лютого 2017 року ОСОБА_2 здійснила перерахування на банківську карту ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2800 грн. на 2200 грн..

12 грудня 2017 року було Броварським міськрайонним судом було прийнято рішення у справі № 361/4567/16-ц, яким в задоволенні позову банку було відмовлено.

Оскільки предмет позову у справі № 361/4567/16-ц не стосувався предмету Іпотеки, до питання повної сплати додаткової винагороди згідно п. 4 Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року сторони домовилися повернутися після остаточного врегулювання питань з банком щодо кредитних та іпотечних відносин.

Втім, після набрання рішенням в справі № 361/4567/16-ц законної сили, ФОП ОСОБА_7 наполягала на доплаті грошових коштів за її послуги і 08.05.2018 року ОСОБА_2 здійснила перерахування на банківську карту ОСОБА_1 за її вимогою грошових коштів в сумі 10000, 00 грн.

Таким чином, станом на травень 2018 року, на виконання умов Договору та Додаткової угоди ОСОБА_2 сплатила на користь ФОП ОСОБА_1 25000,00 грн., з яких 15000 грн. є фактичною оплатою за п.2. Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року та 10000 грн. в якості авансу за майбутнє за розв'язання всіх проблемних питань з банком, які і не забарилися згодом з'явитися.

Оскільки фактична робота за договором ФОП ОСОБА_1 полягала в написанні кількох процесуальних документів та участі в двох судових засіданнях в справі № 361/4567/16-ц, та оскільки відпала необхідність представлення інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, остання вважала що вартість послуг ФОП ОСОБА_1 в сумі 15000,00 грн. є справедливою, відповідає об'єму наданих послуг та витраченому часу на їх надання, ринковим цінам на аналогічні послуги, звичаям ділового обороту.

А вже у червні 2018 року ОСОБА_2 отримала від банку повідомлення від 29.05.2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

ОСОБА_2 звернулася до ФОП ОСОБА_1 в рамках діючого договору про надання послуг з вимогою здійснити перевірку такої вимоги на відповідність вимогам чинного законодавства України, надати послуги з підготовки необхідних документів, надання правових висновків з питань звернення стягнення на предмет іпотеки та представлення в разі необхідності її інтересів в суді загальної юрисдикції 1-ї інстанції та в Апеляційному суді м.Києва.

ФОП ОСОБА_1 запропонувала ?не звертати увагу? на вимогу банку та не надавати будь-якої відповіді. Мовляв банк намагається лише ?налякати? позичальника і ніяких дій вчиняти поки не треба.

Але при цьому ФОП ОСОБА_1 , наполягала на додатковій оплаті своїх послуг, запевняючи що вона тримає ситуацію під контролем і готова в будь-який час допомогти. За її вимогою їй було сплачено 25.06.2018 року - 5000,00 грн. та 27.08. 2018 року - ще 10000,00 грн.

Після отримання грошових коштів ФОП ОСОБА_1 будь-яких дій задля захисту інтересів ОСОБА_2 не вчинювала, свої зобов'язання за договором не виконувала, але наполягала на виплаті ще додаткових коштів, оскільки за її припущенням бажаний позитивний результат за Договором вже настав і вона готова працювати далі лише за умови сплати додаткових коштів.

Внаслідок бездіяльності ФОП ОСОБА_1 (не направлення заперечення на Вимогу, не надання належної правової допомоги), 05.11.2018 року банком було здійснено перереєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 повідомила ФОП ОСОБА_1 про втрату права власності на житло та зажадала від неї виконання умов Договору про надання послуг.

Втім ФОП ОСОБА_1 категорично відмовилася виконувати свої зобов'язання за Договором, мотивуючи це наявністю простроченої заборгованості з оплати її послуг та неможливістю надавати представницькі послуги в суді через законодавчі обмеження, згідно яких представництво в суді здійснюється адвокатами, до числа яких ФОП ОСОБА_1 ніколи не відносилася та навіть не має юридичної освіти.

ОСОБА_2 змушена була звернутися за правовою допомогою до Адвокатського бюро Олексія Сичова, яким було належним чином захищено та поновлено її майнові права на квартиру, а згодом припинено іпотечний договір, скасовано обтяження з нерухомого майна.

Тобто було досягнуто саме того позитивного результату, на який очікувала ОСОБА_2 , укладаючи з ФОП ОСОБА_7 Договір про надання послуг та за належне виконання якого готова була сплачувати додаткову винагороду. Втім ФОП ОСОБА_1 має до цього позитивного результату доволі відносне відношення і її ?внесок? в такий результат, за переконанням ОСОБА_2 , є оплачений в повному обсязі (40000,00 грн.).

З метою впорядкування договірних відносин, визначення об'єму та якості наданих послуг ціні Договору, складення акту приймання передачі виконаних робіт, керуючись пунктом 3.7. Договору, яким було передбачено право замовника отримувати інформацію від виконавця про стан виконання завдань визначених цим Договором, 14.09.2021 року ОСОБА_2 направила в адресу ФОП ОСОБА_1 вимогу про надання звіту за Договором, якою запропонувала:

1. Надати детальний звіт про перевірку документів (що здійснювалася на виконання Договору) на відповідність вимогам чинного законодавства України.

2. Надати копії всіх підготовлених в процесі виконання Договору процесуальних документів (позовних заяв, клопотань тощо). Копії надати в форматі файлів .doc та .pdf.

3. Надати докази подання всіх процесуальних документів у відповідні органи.

4. Надати копії всіх підготовлених консультацій, висновків, довідок з правових питань, створених в процесі виконання Договору. Копії надати в форматі файлів .doc та .pdf.

5. Надати детальний звіт за результатами представлення інтересів в суді загальної юрисдикції 1-ї інстанції та в Апеляційному суді м. Києва, вказавши дату та час засідання, тривалість та результат.

6. Надати копії всіх підготовлених в результаті представництва в судовому процесі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? про стягнення заборгованості за Кредитним договором та зустрічним позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк? процесуальних документів (позовних заяв, клопотань тощо). Копії надати в форматі файлів .doc та .pdf.

7. Надати докази подання до суду всіх процесуальних документів.

8. Надати детальний звіт за результатами представництва в судовому процесі за позовом ПАТ ?Укрсоцбанк? про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом до ПАТ ?Укрсоцбанк?, вказавши дату та час засідання, тривалість та результат.

9. Надати змістовний аналіз впливу підготовлених в процесі представництва документів на прийняте судом рішення, з посиланнями на текст судового рішення у справі 361/4567/ 16-ц.

Зазначена вимога була отримана ФОП ОСОБА_7 18.09.2021 року. Відповіді надано не було.

З огляду на ненадання ФОП ОСОБА_7 відповіді та не виконання нею більшої частини прийнятих на себе зобов'язань, передбачених умовами договору, 30.09.2021 року в її адресу було направлено вимогу про внесення змін до Договору про надання представницько-консультаційних послуг шляхом укладення Додаткової угоди в наступні редакції:

ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за взаємною згодою сторін вирішили внести зміни до Договору про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року та уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Встановити що обсяг обов'язків, взятих на себе виконавцем та послуг, наданих за Договором, обмежується фактично наданими виконавцем послугами станом на 12 грудня 2017 року.

2. Встановити що загальна вартість всіх послуг за Договором становить 40 000 гривень, які фактично сплачені замовником станом на дату підписання Додаткової угоди. Будь-які інші платежі за Договором та Додатковими угодами - не сплачуються.

3. Розірвати Договір про надання представницько-консультаціний послуг від 05 серпня 2016 - з дати цієї Додаткової угоди.

4. Підписанням цієї Додаткової угоди сторони стверджують про відсутність будь-яких претензій одна до одної.

5. Ця Додаткова угода підписана в 2-примірниках, по одному для кожної із сторін.

Дана вимога була отримана ФОП ОСОБА_1 02.10.2021 року.

Але до цього часу відповіді на вимогу не надано, підписаного з боку ФОП ОСОБА_1 примірника Додаткової угоди не повернуто, внаслідок чого позивач звертається до суду із даним позовом.

Як зазначалося вище, при укладенні Договору про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року, ОСОБА_2 розраховувала на професійну правову допомогу, наслідком якої буде остаточне врегулювання (припинення) кредитних відносин з банком та звільнення її майна з-під Іпотеки.

Істотним порушенням Договору з боку виконавця ФОП ОСОБА_7 було:

• не здійснення належним чином перевірки документів щодо кредитних та іпотечних відносин з ПАТ ?Укрсоцбанк? на відповідність вимогам чинного законодавства України;

• не в повному обсязі надання послуги з підготовки та подання процесуальних документів;

• ненадання ані консультації, ані висновку, ані довідки з правових питань, що виникали під час дії договору, в тому числі щодо кредитних відносин з ПАТ ?Укрсоцбанк?, зокрема питань звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

• непрофесійна та фактично ?шкідлива? консультація про відсутність необхідності реагування на повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що призвели до втрати права власності на єдине житло ОСОБА_2 ;

• відмова від виконання своїх обов'язків за Договором в період після вересня 2018 року;

• ненадання звіту про виконані роботи згідно п 3.7. Договору та інше.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 вважала цілком логічним та справедливим завершення правовідносин з ФОП ОСОБА_7 шляхом укладення Додаткової угоди на умовах зазначених вище (відсутності претензій за достатності отриманих грошових коштів), але ФОП ОСОБА_7 , не надавши відповіді фактично відмовилася від укладення такої Додаткової угоди.

10 лютого 2022 року позивач подала до суду заперечення на відзив, в яких просила задовольнити позовну заяву.

Позивач зазначила, що стосується питання іпотеки, то згідно ст. 266 ЦК України, у виплаті банку будь-яких коштів ОСОБА_2 не було жодної потреби, оскільки за змістом статті 266 ЦК України після закінчення позовної давності по основній вимозі вважається, що позовна давність спливла і по додатковій вимозі (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно) - такою є правова позиція, викладена Верховним Судом при розгляді справи № 6-1188цс16.

11 лютого 2022 року позивач подала до суду відзив на зустрічний позов відповідача 1, в якому просила відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Посилалась на те, що згідно ст.ст 256 - 257 ЦК України будь - які вимоги щодо суті даного Договору про надання представницько - консультаційних послуг та Додаткової угоди № 1, укладених 05.08.2016 р. між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинен був бути поданим в межах строку позовної давності, тобто до 05.08. 2019 р., а був поданий лише у жовтні 2021 р., тобто більш, ніж через два роки після спливу строку позовної давності. Збільшення строку позовної давності сторонами договору не встановлювалося.

Предмет позову не відповідає нормам цивільного права, оскільки ст.632 ЦК України встановлено наступне:

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;

зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;

зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Договір в частині обсягу зобов'язань виконавця і порядку їх оплати, визначених Додатковою угодою № 1 від 05.08.2016 р., був повністю виконаний 23 грудня 2017 р. з набранням рішення Броварського міськрайонного суду Київської обл. по справі № 361/4567/2016-ц законної сили. Будь-який примус однією стороною договору іншої сторони до змін умов укладеного договору протирічать засадам цивільного права в частині свободи Договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, і є грубим зловживанням правом.

Всі викладені підстави (претензії до якості, обсягу наданих послуг, введення в оману замовника, невідповідність результатів її очікуванням і т.п.) вже були використані при розгляді Броваським міськрайонним судом Київської обл. позову ОСОБА_2 про повернення частини сплачених коштів саме розмірі 40000 грн. (справа № 361/6090/19). В результаті розгляду справи Броваським міськрайонним судом та Київським апеляційним судом в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю. Отже, повторне використання підстав, які вже були спростовані судом, на думку позивача є свідомим зловживанням представником відповідача Сичовим О.О. процесуальними правами.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити, пояснення надала аналогічно викладеним у позовній заяві та у заяві про збільшенні позовних вимог, у задоволенні зустрічної позовної заяви просила відмовити. Позивач також зазначила, що наведені підстави звернення та обставини стосуються додаткової угоди № 1 укладеної 07 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05 серпня 2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити, а зустрічний позов задовольнити, пояснення надали аналогічно викладеному у відзиві, зустрічній позовній заяві.

Представник відповідача 2, будучи належним яином повідомленим, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Сичова О.О. , дослідивши письмові докази у справі, встановивши виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 5 серпня 2016 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений Договір про надання консультаційно - представницьких послуг.

У п. 1.1.,1.2. договору зазначено, що предметом цього договору є надання виконавцем консультаційних та представницьких послуг замовнику. В порядку та на умовах. Визначених цим Договором,замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання надавати консультаційні та представницькі послуги замовнику.

В п.1.3. зазначено, що замовник зобовязується оплватити виконавцю надані послуги у порядку та строки, обумовлені цим Договором.

В п.2.2., 2.3. договору зазначено, що виконавець зобов?язується надавати замовнику консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у замовника. Представляти у встановленому законом порядку інтереси замовника в суді загальної юрисдикції 1-ї інстанції та Апеляційному суді м.Києва.

У п.2.5 зазначено, вимагати від замовника своєчасного і в повному обсязі оплачувати надані послуги, які передбачені даним договором та додатковими угодами.

У п. 3.1. зазначено, своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги виконавця та державне мито за судовий розгляд справи у розмірі, передбаченому законодавством.

У розділі 4 договору, а саме п.4.1. зазначено, що за виконання юридичних послуг визначених цим Договором та Додатковими угодами, замовник сплачує виконавцю гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) встановлюється окремо, згідно Додаткових угод.

В п.5.1. договору зазначається, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків, визначених цим Договором.

В п.8.5., п.8.8.зазначено, що у випадку порушення своїх зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов?язання є його невиконання або не належне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим Договором. У разі якщо сторони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди, а також у разі, якщо одна з сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передаєтьсяна розгляд судув порядку, встановленому чинним законодавством України.

07 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05 серпня 2016 року, згідно умов якої:

1.Виконавець приймає на себе зобов'язання бути представником замовника у судовому процесі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" (або його правонаступника) про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк", в разі об'єднання їх в одне провадження з первісним позовом у Броварському міськрайонному суді Київської області та Апеляційному суді Київської області на підставі Довіреності.

2. Вартість послуг становить 15 000 грн., які замовник сплачує виконавцю у три етапи:

I платіж у сумі 5 000 грн. - до 12.10.2016 р.;

II платіж у сумі 5 000 грн. - до 20.11.2016 р.;

III платіж у сумі 5 000 грн. - до 10.02.2017 р.

4. Сторони погодилися, що у випадку повної відмови у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" замовник сплачує виконавцю додаткову винагороду у розмірі 10 % від ціни позову ПАТ "Укрсоцбанк" або 10% від суми зменшення ціни позову протягом 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Сплата здійснюється щомісячно рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за датою набрання чинності рішенням суду. У випадку подачі банком касаційної скарги виплата призупиняється на час касаційного розгляду, а зобов'язання замовника корегуються за домовленістю сторін на підставі додаткової письмової угоди.

25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 посвідчила у приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за №1160, якою уповноважила ОСОБА_1 бути її представником в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, фомвласнотсі та галузевої належності при вирішенні будь яких питань, що її стосуються при виконанні цієї довіреності; вести від її імені справи в усіх судових установах України з усіма правами, які надані за законом позивачу, відповідачу.

Довіреність видана строком на три роки і дійсна до двадцять п?ятого жовтня 2019 року.

12 грудня 2017 р. рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Укрсобанк про захист прав споживачів, визнання строку дії кредитного договору припиненим та зобов?язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано строк дії договору кредиту № 410/11/08-Ж від 08 лютого 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством ?Укрсоцбанк? та ОСОБА_2 , припиненим з 07 жовтня 2008 року.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство ?Укрсоцбанк? здійснити відповідний перерахунок кредитної заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту №410/11/08-Ж від 08 лютого 2008 року, з врахуванням фактичного строку дії договору кредиту.

Стягнуто із Публічного акціонерного товариства ?Укрсоцбанк? на користь Держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В описовій частині рішення суду зазначено, що позивач в позові зазначав, що 08 лютого 2008 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 , укладений Договір кредиту №410/11/08-Ж про надання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 55000 дол. США зісплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 07 жовтня 2022 року.

Також зазначено, що неналежне виконання взятих на себе зобов?язань позичальником за договором кредиту призвели до виникнення заборгованості, яка станом на 01 квітня 2016 року, згідно з розрахунками заборгованості становить 40725,46 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2016 р., становить 1067748,83 грн., та складається з наступного: - сума заборгованості за кредитом 31873,95 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2016 р., становить 835678,04 грн., - сума заборгованості за відсотками 8851,51 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2016 р., становить 232070,78 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту №410/11/08-Ж від 08 лютого 2008 року в сумі 1067748 (один мільйон шістдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 83 коп.

Таким чином позивачу ПАТ "Укрсоцбанк" вказаним вище рішенням суду відмовлено в задоволенні позову на суму 1067748 (один мільйон шістдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 83 коп.

ОСОБА_2 сплатила послуги ОСОБА_1 в загальному розмірі 15000,00 грн., що підтверджується квитанціями: №Р24А174746001А49010 від 09.02.2017 року в сумі 2200,00 грн. (а.с. 81), №Р24А174144009А18467 від 08.02.2017 року в сумі 2800,00 грн. (а.с.80), №Р24А415629025А10746 від 08.05.2017 року в сумі 10000,00 грн. (а.с.79)

19 березня 2020 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за № 361/5789/19, визнано припиненою іпотеку (номер запису про іпотеку в спеціальному розділі 28745435) за договором іпотеки № 08/1-11, укладеним 08.02.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., за реєстровим № 432, та припинено обтяження - заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 28745335, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Стягнуто з Акціонерного товариства "Альфа-банк" на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1748,90 доларів США, що еквівалентно 47692, 50 гривень, та судовий збір у розмірі 1536, 80 гривень.

04 лютого 2021 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за № 361/6090/19, позов ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 4 Додаткової угоди до Договору, стягнення грошових коштів за Договором - задоволено частково. Визнано недійсним пункт 4 Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року до Договору про надання представницько-консультаційних послуг, укладеного 05 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч ) гривень та судовий збір у розмірі 1248, 65 гривень.

05 серпня 2021 року постановою Київського апеляційного суду у справі №361/6090/19, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року задоволено.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року в частині задоволених вимог та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року - скасовано.

Постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів, сплачених на його виконання, - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2305 грн. 20 коп.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 в добровільному порядку сплачувала грошові кошти на виконання оспорюваного пункту Додаткової угоди щодо виплати додаткової винагороди, тобто не оспорювала його дійсність та погодилась зі своїм обов'язком сплатити ФОП ОСОБА_1 як виконавцеві за договором, грошові кошти.

З наданої до суду першої інстанції ОСОБА_2 світлокопії таблиці розрахунків сторін вбачається, що позивач сплачувала ОСОБА_1 грошові кошти на виконання умов Договору від 05 серпня 2016 року та Додаткової угоди від 07 серпня 2016 року - 25 червня 2018 року та 27 серпня 2018 року, тобто після ухвалення судом рішення у справі, представницько-консультаційні послуги у якій позивачу надавала відповідач.

При зверненні до суду з позовом позивач не вказувала яким саме чином оспорюваний пункт угоди порушує її права, з урахуванням виконання сторонами договору його умов (повністю або частково).

При зверненні до суду з даним позовом, позивач, окрім доводів про невідповідність оспорюваного пункту договору вимогам цивільного законодавства, також зазначала про те, що її було введено в оману щодо істотних умов договору. Зокрема ОСОБА_2 вказувала, що за наслідками наданих їй відповідачем послуг вона очікувала повного припинення претензій банку до неї за кредитним договором та договором іпотеки, що суперечить її власній позиції про те, що досягнення певного результату у справі виходить за межі предмету договору. Вказані обставини свідчать про усвідомлення позивачем предмету та істотних умов укладеного між сторонами договору та додаткової угоди.

Доказів про те, що існували будь-які обставини, які могли перешкодити укладенню Договору про надання представницько-консультаційних послуг та Додаткової угоди до нього, які заперечувала або замовчувала ФОП ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Також відсутні докази і про те, що ОСОБА_2 мала намір укласти відповідні договори лише у випадку досягнення конкретного результату, а саме - припинення будь-яких правовідносин з ПАТ "Укрсоцбанк".

Також колегія суддів Київського апеляційного суду звернула увагу у постанові на те, що при визначенні характеру спірних правовідносин у даній справі слід враховувати те, що ОСОБА_2 , звертаючись до відповідача ОСОБА_1 за отриманням послуг, не мала на меті саме по собі отримання консультацій, а погодила з відповідачем і представництво її інтересів у суді у спорі з ПАТ "Укрсоцбанк". Укладення ОСОБА_2 з відповідачем Договору про надання представницько-консультаційних послуг, дійсність якого в цілому вона не оспорює, свідчило про її намір задовольнити свої потреби у представництві у суді з метою захисту та відновлення її прав, досягнення якої опосередковано прийняттям судом рішення за наслідками її звернення.

У вказаній вище постанові Київський апеляційний суд також встановив, що за таких обставин підстави вважати, що сам по собі факт прийняття судом певного рішення міг би розумітися сторонами Договору про надання представницько-консультаційних послуг як предмет або результат надання послуг, відсутні. В даному випадку можна дійти висновку про те, що судове рішення, постановлене за наслідками розгляду справи, сприймалось сторонами як оцінка якості послуг та вжитих представником дій, та як наслідок - як юридичний факт, з яким сторони пов'язували умови виплати додаткової винагороди за надані послуги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тобто, сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства в разі існування однієї з таких підстав: наявності в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його імперативного положення (наприклад, згідно частини п'ятої статті 576 ЦК України предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом); якщо зі змісту акту цивільного законодавства випливає обов'язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень, або виражатися за допомогою інших правових засобів (наприклад, таким буде припис абзацу 2 частини першої статті 739 ЦК України, що умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною); якщо це випливає із суті відносин між сторонами.

Положеннями ст. 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, предметом договору є об'єкт, з приводу якого він укладений. В даному випадку предметом укладених між сторонами договору та додаткової угоди до нього є надання представницьких та консультаційних послуг, а тому підстави вважати угода була укладена з приводу рішення суду, яке не може бути об'єктом цивільних прав, відсутні.

Встановлення у договорі умов щодо додаткової винагороди виконавцеві послуг у зв'язку з настанням певної відкладальної обставини не суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц).

Встановлені обставини судовими рішеннями, а також відсутність будь яких інших переконливих доказів які б свідчили про обставини недодержавння в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, не знайшли свого підтвердження і в даному судовому розгляді. Встановлені обставини свідчать про усвідомлення позивачем предмету та істотних умов укладеного між сторонами основного договору та додаткової угоди № 1 від 07 серпня 2016 року до договору про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідн ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, враховуючи те, що 12 грудня 2017 р. рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ?Укрсоцбанк? до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Так, позивач Публічне акціонерне товариство ?Укрсоцбанк? просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ ?Укрсоцбанк? заборгованість за договором кредиту № 410/11/08-Ж від 08 лютого 2008 року в сумі 1067748 (один мільйон шістдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 83 коп.

Таким чином згідно п.4 додаткової угоди № 1 від 07 серпня 2016 року до Договору про надання представницько-консультаційних послуг від 05 серпня 2016 року додаткова винагорода замовника виконавцю складає 10 % від ціни позову ПАТ Украсоцбанк, тобто 1067748 грн. 83 коп. х 10 % = 106774 грн. 88 коп., яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Щодо інших вимог заявлених вимог позивачем, як до ОСОБА_6 , так і до Акціонерного товариства Сенс Банк, а також вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6 суд вважає їх не обгрунтованими, недоведеними, такими що не грунтуються на зібраних письмових доказах, а тому в їх задоволенні відмовляє.

Відповідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3286 грн. 21 коп.

Керуючись ст.ст. 76-83, 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення суми вартості послуг згідно додаткової угоди № 1 від 07 серпня 2016 року до договору про надання консультаційно-представницьких послуг від 05 серпня 2016 року - в розмірі 106774 грн. 88 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3286 грн. 21 коп.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.

Попередній документ

123766277

Наступний документ

123766279

Інформація про рішення:

№ рішення:	123766278
№ справи:	361/605/20
Дата рішення:	29.10.2024
Дата публікації:	17.12.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(06.09.2022)
Результат розгляду:	Задоволено
Дата надходження:	29.08.2022
Предмет позову:	про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги та за зустрічним позовом про зміну договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною

Розклад засідань:

Минулі засідання (42)

09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
09.02.2026 07:42	Броварський міськрайонний суд Київської області
13.05.2020 08:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
22.07.2020 09:20	Броварський міськрайонний суд Київської області
16.09.2020 09:20	Броварський міськрайонний суд Київської області
28.09.2020 09:25	Броварський міськрайонний суд Київської області
17.11.2020 09:10	Броварський міськрайонний суд Київської області
27.08.2021 09:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
22.10.2021 11:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
16.11.2021 09:45	Броварський міськрайонний суд Київської області
06.12.2021 10:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
11.02.2022 09:50	Броварський міськрайонний суд Київської області
30.03.2022 09:40	Броварський міськрайонний суд Київської області
22.08.2022 09:15	Броварський міськрайонний суд Київської області
26.08.2022 09:15	Броварський міськрайонний суд Київської області
26.08.2022 09:50	Броварський міськрайонний суд Київської області
26.09.2022 11:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
15.11.2022 11:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
15.11.2022 11:15	Броварський міськрайонний суд Київської області
10.03.2023 10:45	Броварський міськрайонний суд Київської області
10.03.2023 11:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
31.05.2023 14:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
11.09.2023 10:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
03.10.2023 14:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
27.02.2024 14:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
30.04.2024 15:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
03.06.2024 14:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
11.07.2024 16:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
18.09.2024 15:30	Броварський міськрайонний суд Київської області
15.10.2024 16:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
29.10.2024 14:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
11.06.2025 08:45	Броварський міськрайонний суд Київської області
26.06.2025 15:20	Броварський міськрайонний суд Київської області
07.10.2025 10:00	Броварський міськрайонний суд Київської області
11.12.2025 10:00	Броварський міськрайонний суд Київської області