Справа № 359/7643/24
Провадження № 3/359/3532/2024
05 грудня 2024 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю поліцейських Лазоренко Р.Ю. та Юзюк Д.В. (в режимі відеоконференції),
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Якубов Я.Є. огли, свідка ОСОБА_2
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області НП України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
14.07.2024 року о 13 год. 00 хв. по вул. Центральна, 2а, блок пост в с. Вишеньки, Київська область, Бориспільський район, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.Отже, суд визнає доведеним, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та просив провадження закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Він пояснив, що його дійсно 04.07.2024 року близько 13 год. 00 хв. зупинили працівники поліції. ОСОБА_1 підтвердив, що того дня він із близькою подругою ОСОБА_2 , у якої на передодні був день народження, поверталися з відпочинку. ОСОБА_1 не приховує факт вживання алкоголю напередодні ввечері. (З його слів 1 келих шампанського). В ході спілкування працівники поліції виявивши у нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, від чого він категорично відмовився. На уточнююче запитання суду щодо причини відмови від проходження огляду, останній пояснив, що поліцейські порадили йому на камеру відмовитися від огляду, запевнивши, що таким чином йому буде легше довести свою невинуватість в суді. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що у поясненнях під час складення протоколу, він дійсно власноруч написав, що відмовляюсь від огляду, бо поспішаю в лікарню.
Захисник Якубов Я.Є. в судовому засіданні заперечив щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, він зазначив, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у його підзахисного не було. В обґрунтування своєї позиції захисник послався на відсутність у справі прямих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на неповний відеозапис події, порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Посилаючись на те, що докази були зібрані з грубим порушенням вимог законодавства, ОСОБА_3 просив провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисник просив суд звернути увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначені відомості про особу (правопорушника), а саме наявна орфографічна помилка у прізвищі, а тому просив визнати протокол недопустимим доказом.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи захисника Якубов Я.Є., пояснення свідка зі сторони захисту ОСОБА_2 та поліцейських Лазоренко Р.Ю. та ОСОБА_4 , суд дійшов до таких висновків.
Суд звертає увагу, що чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19, провадження № 51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17, провадження № 51-2274км21).
Відповідно до ст.. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України підтверджується сукупністю зібраних у справі прямих та непрямих доказів, а саме поясненнями допитаного в суді ОСОБА_1 , даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789170 від 14.07.2024 року, в якому він підтвердив відмову від проходження огляду, даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, даними розписки ОСОБА_2 , даними довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а також даними довідки про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, допитаний поліцейський ОСОБА_4 в суді пояснив, що пам'ятає водія ОСОБА_1 , він згадав і пасажира ( ОСОБА_2 ), яка перебувала в транспортному засобі марки «Nissan X-Trail», яким керував ОСОБА_1 . Поліцейський ОСОБА_4 чітко пам'ятає, водій був з явними ознаками алкогольного сп'яніння (особливо запах алкоголю з порожнини рота). Тому після короткого спілкування з даним водієм, йому повідомили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я, він чого він категорично відмовився, мотивуючи, що дуже поспішає. Зазначені пояснення поліцейського Юзюк Д.В. узгоджуються з дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду (12 год. 56 хв. відео 0003). Крім того, з відеозапису вбачається, що на водія ніхто не спричиняє тиск, навпаки він це робить свідомо і повідомляє, що поспішає в лікарню.
Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_2 підтвердила, що разом з ОСОБА_1 їхали з відпочинку і дійсно напередодні вживали алкоголь (просіко), святкували її день народження. Свідок пояснила, що у них з ОСОБА_1 дружні відносини, знайомі давно. ОСОБА_2 щодо подій 14.07.2024 року пам'ятає, що на блок посту їх зупинила поліція, ОСОБА_5 вийшов з машини, спілкувався з поліцейськими, його довго не було. Коли вона підійшла до нього і запитала, що трапилось, він відповів, що зараз розберусь.
Суд вважає, що показання допитаного в суді свідка ОСОБА_2 жодним чином не спростовують зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Її показання не узгоджуються із іншими наявними у справі доказами, в тому числі даними відеозапису з боді камери поліцейських. Свідок підтвердила, що майже ввесь час вона перебувала у машині і не чула розмову водія і поліцейських.
Окремо суд звертає увагу на досліджені в судовому засіданні відеозаписи, долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що працівники поліції після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився (12 год. 56 хв. відео 0003).
При цьому, судом відхиляються доводи сторони захисту про порушенням процедури проведення огляду на стан сп'яніння, тому що істотних порушень процедури проведення огляду на стан сп'яніння судом не встановлено.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у справі безперервного відеозапису, тому що наданий відеозапис є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддя зазначає, що на відеозаписі зображена саме особа ОСОБА_1 , відеозапис є чітким, з його змісту зрозуміло, що він стосується саме розглядуваних матеріалів та інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. На записі зафіксована однозначна відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу на те, що дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків.
Безпідставними є доводи захисту щодо недопустимості усіх зібраних у справі доказів у зв'язку із неправильним зазначенням прізвища особи, яка притягується до відповідальності в протоколі. Судом встановлено, що дійсно в протоколі допущено описку в зазначенні прізвища особи, замість правильного ОСОБА_6 помилково вказано ОСОБА_6 . Під час судового розгляду щодо цієї обставини було заслухано думку усіх учасників провадження, внаслідок чого було уточнено правильні анкетні дані особи, яка притягується до відповідальності в протоколі. Суд вважає, що допущена в протоколі помилка у прізвищі особи, яка притягується до відповідальності не є істотним порушенням прав і свобод людини, не являється грубим і суттєвим порушенням порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, а тому не є наслідком визнання недопустимими зібраних у справі доказів, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку:UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300)та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко