Справа №359/12566/24
Провадження №1-кс/359/2312/2024
9 грудня 2024 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власників майна ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з повною фіксацією технічними засобами клопотання представника власників майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12016110100000709, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 квітня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,
встановив:
1. Процесуальне питання, що розглядається слідчим суддею.
ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернувся з вказаним клопотанням та просить скасувати арешт земельних ділянок площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220881700:04:002:1713, 3220881700:04:002:1765, 3220881700:04:002:1714, 3220881700:04:002:1756 та 3220881700:04:002:1757, накладений на підставі постанови заступника начальника СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 від 14 листопада 2012 року в кримінальній справі №85-1419.
У судовому засіданні представник власників майна ОСОБА_3 підтримує клопотання та наполягає на його задоволенні.
Прокурор ОСОБА_4 категорично заперечує проти задоволення клопотання у зв'язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні залишається незавершеним.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
2. Норми процесуального права, якими керується слідчим суддя.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п.1 ч.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права.
3. Мотиви, якими керується слідчий суддя.
а. обставини застосування обтяження щодо земельних ділянок.
Встановлено, що СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області було порушено кримінальну справу №85-1419 за фактом незаконної приватизації громадянами земельних ділянок на території кооперативу «Вишеньківська брама», що супроводжувалась неналежним виконанням службових обов'язків ТОВ «БК-Грантіс». Тому постановою заступника начальника СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 від 14 листопада 2012 року (а.с.71-75) було встановлено заборону на відчуження земельних ділянок площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220881700:04:002:1713, 3220881700:04:002:1765, 3220881700:04:002:1714, 3220881700: 04:002:1756, 3220881700:04:002:1757 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
2 квітня 2016 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що службові особи ТОВ «БК-Грантіс» допустили неналежне виконання службових обов'язків. Такі дії попередньо кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України. Кримінальному провадженню присвоєний номер 12016110100000709. Повноваження на здійснення досудового розслідування покладені на СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, а процесуальне керівництво - на Бориспільську окружну прокуратуру. Ця обставина підтверджується витягом з ЄРДР від 3 грудня 2024 року (а.с.58).
б. підстави для застосування обтяження до земельних ділянок.
У зв'язку з тим, що земельні ділянки є безпосередніми об'єктами кримінально протиправних дій, вони відповідають критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, та законно визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12016110100000709. Це свідчить про те, що заборона відчуження цих об'єктів нерухомого майна була застосована цілком обґрунтовано. До поданого клопотання не приєднані докази на підтвердження того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено. Тому потреба у збереженні земельних ділянок, які є безпосередніми об'єктами кримінально протиправних дій, не припинилась. Аналіз наведених обставин переконливо свідчить про відсутність жодної з двох підстав для скасування арешту майна, передбачених ч.1 ст.174 КПК України.
Очевидно, що продовження дії обтяження є втручанням держави у право власників майна на мирне володіння їх земельними ділянками. Таке втручання є виправданим, оскільки воно ґрунтується на законі та спрямовано на забезпечення кримінального судочинства. Тому продовження дії обтяження земельних ділянок кореспондується з невід'ємними гарантіями, запровадженими п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Дійсно, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад 10 років. В такому випадку ефективним способом захисту є звернення до прокурора з клопотанням про встановлення строків для закінчення досудового розслідування в порядку, передбаченому ч.6 ст.28 КПК України, а не подання слідчому судді клопотання про скасування арешту майна, визнаного речовим доказом. Крім того, зі змісту постанови заступника начальника СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 від 14 листопада 2012 року (а.с.71-75) вбачається, що відносно земельних ділянок була застосована заборона відчуження, а не арешт. Ця обставина додатково свідчить про те, що представник власників майна ОСОБА_3 обрав неналежний спосіб захисту.
З огляду на це слідчий суддя висновує про відсутність підстав для скасування арешту земельних ділянок площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3220881700:04:002:1713, 3220881700:04:002:1765, 3220881700:04:002:1714, 3220881700: 04:002:1756, 3220881700:04:002:1757 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. Тому у задоволенні клопотання, поданого представником власників майна ОСОБА_3 , належить відмовити.
Керуючись ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання представника власників майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде виготовлено та оголошено о 8 годині 45 хвилин 16 грудня 2024 року.
Слідчий суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1