Справа № 357/17017/24
1-в/357/1023/24
про відмову в поданні
13 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу з питань пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області, про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку,
згідно з вироком Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України, до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 липня 2024 року, вище вказаний вирок змінений в частині призначеного покарання.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У судовому засіданні, представник органу з питань пробації вважав, що іспитовий строк ОСОБА_5 має обчислюватися з дати постановлення вироку Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року, а тому ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав цю позицію.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від покарання.
Суд заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що підстав для звільнення ОСОБА_5 від покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку немає.
За змістом ч. 3 ст. 75 КК України, у випадках, передбачених ч. 1, 2 ст. 75 КК України, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Отже, за своїм змістом іспитовий строк - це проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за поведінкою засудженого, а сам він зобов'язаний виконувати покладені на нього судом та законом обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Як слідує зі ст. 368, 369 КПК України, вирок - це судове рішення, яким вирішується обвинувачення по суті.
У ньому суд визначає, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Окрім цього, судом вирішується і ряд інших питань.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 КПК України, суд касаційної інстанції у випадках, передбачених цим Кодексом, приймає постанови.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: змінити судове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної інстанції може змінити вирок суду в частині міри покарання засудженого, зокрема, звільнити особу від відбування призначеного покарання, із застосуванням ст. 75 КК України.
У цьому випадку, для розуміння ч. 1 ст. 165 КВК України вирок та постанова є рівнозначними поняттями.
Отже, у разі, якщо після касаційного перегляду вирок суду першої чи апеляційної змінений і засуджений, замість відбування реальної міри покарання, звільняється від відбування покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, то іспитовий строк має обчислюватися з моменту проголошення постанови суду касаційної інстанції.
Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримується і Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в ухвалі від 23 січня 2024 року, у справі ЄУН 486/858/21, яка постановлена за схожих справі ОСОБА_5 обставин.
Отже, суд дійшов висновку, що іспитовий строк, який установлений постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 липня 2024 року, спливає 17 липня 2026 року.
За таких обставин, у суду немає підстав, передбачених ч. 1 ст. 78 КК України, для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання.
За цих підстав, суд відмовляє в задоволення подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.
Керуючись ст. 369-372, 532, 539 КПК України, суд
д
в задоволенні подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6