Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/1030/24
16 грудня 2024 року селище Народичі
Суддя Народицького районного суду Житомирської області Дубовик П.В., розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Начальником відділення вогневої підтримки НОМЕР_2 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) старшим лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043458, згідно якого 01 грудня 2024 року о 14 годині 55 хвилин на напрямку прикордонного знаку №1560, на північній околиці н.п.Народичі, в контрольованому прикордонному районі (до лінії державного кордону 26 км), було виявлено гр.України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в с.Левковичі, Коростенського району, Житомирської області, який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в республіку Білорусь, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відповідно телефонограми, просить розглядати справу за його відсутності у зв'язку з дальністю проживання, винуватість у вчиненні правопорушення не визнав, просив закрити справу, оскільки наміру перетинати державний кордон не мав.
Беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв'язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров'я).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 (надалі - Положення), з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
У п. 8 Положення громадяни України, Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №043458 від 01 грудня 2024 року, містяться: рапорт начальника відділення вогневої підтримки прикордонної застави; копія паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; схема затримання порушників на ділянці НОМЕР_2 прикордонної застави (з місцем дислокаціїнп АДРЕСА_2 ), а також довідка щодо проведення первинного опитування ОСОБА_1 .
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 начальником відділення вогневої підтримки 4 прикордонної застави в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що останній скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається те, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону. Судом враховується, що лише сам факт перебування на відстані 26 км. від лінії Державного кордону України не може свідчити про такий намір.
ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.12.2024 пояснив, що їхав зі шпиталю міста Київ додому в с.Левковичі Коростенського району, перетинати кордон не збирався. Тобто покази ОСОБА_1 , які він давав під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та у телефонограмі є ідентичними, матеріалами справи не спростованими, а отже такими, які відповідають дійсності.
Із рапорту начальника відділення вогневої підтримки 4 прикордонної застави від 01.12.2024 видно, що він 01.12.2024 виконував наказ на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Контрольний пост» (Народичі) о 14.55 на напрямку прикордонного знаку №1560, на північній околиці н.п.Народичі, в контрольованому прикордонному районі (до лінії державного кордону 26 км), було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, тобто намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Республіку Білорусь.
Суд вважає, що сам по собі факт присутності особи у населеному пункті розташованому за 26 км. від державного кордону, не доводить умислу цієї особи направленого на незаконний перетин кордону і факт спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Крім того, з довідки щодо проведення первинного опитування ОСОБА_1 від 01.12.2024 вбачається, що останній не одружений, не працює. За результатами моніторингу соціальних мереж опитуваного компрометуючих матеріалів не виявлено. За даними бази «Ризик- Блокпост» не значиться. Через наявні обліки МВС України та інтернет-сайт "Миротворець» відомостей будь-якого характеру отримано не було. Фактів притягнення до кримінальної відповідальності не мав. За даними бази «Оператор ЦСД» в розшуку не перебуває. В поле зору оперативно-розшукових підрозділів не потрапляв. Можливо виношував намір ухилитись від мобілізації та незаконно перетнути ДК України у напрямку республіки білорусь та в подальшому перетнути кордон з країнами ЄС з метою працевлаштування.
Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту начальника відділення вогневої підтримки 4 прикордонної застави за відсутності інших доказів не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Таким чином, матеріали протоколу не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: