Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2174/24
Провадження № 2/935/853/24
Іменем України
10 грудня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Янчук В.В.,
зі секретарем - Кумечко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-
І. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до відповідача - Коростишівської міської ради та просить: визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею - 28,8 кв.м., у тому числі: надмірні споруди: сарай -Літ. «Б»; сарай - Літ. «В»; вбиральна - літ. «У»; огорожа №1-2, який належав померлій мамі позивача - ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його мама - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. 18.07.2024 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Житомирській області, на підставі якої заведено спадкову справу за № 26/2024, однак позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 , яка прийняла спадщини, але не оформила своїх спадкових прав до майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ., у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач фактично вступив у спадкові права після смерті матері у порядку ст. 549 ЦК УРСР, а тому за вказаних обставин вимушений звернутися до суду із даним позовом.
Своїм право для подачі відзиву відносно позовних вимог відповідач - Коростишівська міська рада не скористалась.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2024 року, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 жовтня 2024 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.
Заяви клопотання учасників
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явивсь, про розгляд справи повідомлений належним чином. До суду, подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за відсутності його, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач - Коростишівська міська рада Житомирського району Житомирської області у судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду, відповідачем подано заяву, відповідно до якої просили здійснювати розгляд справи у відсутність їх представника згідно вимог чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за відсутності сторін, що відповідає положенню частини 3 статті 211 ЦПК України.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, розглянувши заяви по суті справи сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у межах заявлених вимог, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вказана обставина підтверджується копією повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.04.2024 ( а.с. 10). ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с. 6). Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.8).
Ступінь родинних відносин позивача та померлих ОСОБА_3 , як онука та бабусі та з ОСОБА_2 , як сина та матері, підтверджується матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 11.04.2024 за № 00044490587, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 ( а.с. 9,10,12).
Відповідно до запису в погосподарській книзі №1, особовий рахунок № НОМЕР_6 за 1983-1985 рр. за ОСОБА_3 , рахується житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та неприватизована земельна ділянка орієнтовною площею 0,15 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд і дана обставина підтверджується випискою з погоподарської книги Стрижівського старостинського округу Коростишівської міської ради від 20.05.2024 № 105 ( а.с.13).
ОСОБА_3 , 1904 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією ж адресою була зареєстрована: дочка - ОСОБА_2 - 1930 р.н. і дана обставина підтверджується довідкою Стрижівського старостинського округу Коростишівської міської ради від 26.04.2024 № 81 (а.с.14).
ОСОБА_2 , 1930 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті була зареєстрована і проживала в в АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією ж адресою був зареєстрований: син - ОСОБА_1 , 1970 р.н. і дана обставина підтверджується довідкою Стрижівського старостинського округу Коростишівської міської ради від 01.05.2024 № 85 (а.с.15).
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений станом на 24.05.2024, характеристики на будинок, встановлено, що житловий будинок 1955 року побудови, літ. «А», загальною площею 72,5 кв.м., сарай «літ.Б», сарай « літ.В», вбиральня «літ.У», огорожа № 1-2 ( а.с.18-19).
Відповідно до довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна № 366 від 27.05.2024 КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що згідно наявних даних, що знаходяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 496 станом на 31.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, не зареєстровано.
З метою оформлення своїх спадкових прав на нерухоме майно позивач звернувсь до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А., однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері, ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав до майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ., у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчує право власності спадкодавця та на вказане майно та відсутністю державної реєстрації права власності на це майно ( а.с.20-21).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Положеннями ст. 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Положенням ст. 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (постанова ВС від 20.03.2020 року по справі № 305/235/17, постанова від 26.07.2023 року по справі № 641/3893/20).
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999р. № 12/5-126 роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05.08.1992р., при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.
Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992р., могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.
Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 05.08.92р., на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.
Таким чином по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Мотиви з яких виходив суд та оцінка суду.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудований у 1955 році, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи, належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , після смерті якої прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав її донька, ОСОБА_2 , спадкоємцем майна якої є її син ОСОБА_1 , за наявності на такий будинок відповідної технічної документації БТІ, суд вважає за можливе, за наявності відповідних доказів, визнати право власності, в порядку спадкування, на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.
Прийняття в експлуатацію таких будівель на час побудови житлового будинку (1955р.) не вимагалось, а записи в погосподарських книгах визнавалися як такі, що підтверджують право власності особи на майно.
При цьому, позивач, будучи спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, однак позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок.
Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Враховуючи те, що позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на вказаний житловий будинок, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, а також в межах заявлених позовних вимог до даного відповідача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов своє обгрунтування в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" із змінами та доповненнями, керуючись 5, 10, 12, 18, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 матері, ОСОБА_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду складено: 16 грудня 2024 року.
Відповідно до п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;
Відповідач: Коростишівська міська рада, місце знаходження: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбиняна,11, код ЄДРПОУ - 04053660.
Суддя В.В. Янчук