Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5300/24
Провадження № 2/279/1917/24
25 листопада 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/5300/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що перебувала в шлюбі з відповідачем, який був розірваний 20 жовтня 2021 року рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, справа №281/467/21.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №281/468/21 від 02.09.2021 року, ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.08.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний судовий наказ подано на виконання до Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) де розпочато виконавче провадження.
Відповідач до своїх обов'язків ставиться безвідповідально і аліменти сплачує не в повному обсязі.
З серпня 2021 року відповідач тільки декілька разів сплачував кошти на утримання сина та ні чим не допомагає. Всі витрати на дитину вона несе самостійно.
У червні місяці 2024 року вона звернулася до Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) за довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам, які підлягають сплаті згідно з судовим наказом №281/468/21 від 02.09.2021 року.
Їй був наданий детальний розрахунок по сплаті аліментів починаючи з 01.08.2021 року по 31.06.2024 року.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач рішення суду не виконує, повністю ігноруючи обов'язок по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина, внаслідок чого з його вини утворилася заборгованість, що підтверджується довідкою-розрахунком станом на 31.06.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різнитись.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).
Заборгованість по сплаті аліментів відповідачем виникла за період з 01.08.2021 року по 31.06.2024 року.
Неустойка (пеня) по аліментам, згідно розрахунку [Пеня] = [Сума боргу] х 1% х [Кількість днів], за вказаний період складає 26876 гривень 72 копійок.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 26 876 гривень 72 копійки. Одночасно просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень згідно оригіналу квитанції.
24.09.2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком направлялась рекомендованими листами за місцем проживання відповідача. Одночасно про розгляд справи в спрощеному провадженні повідомлялось шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду.
У встановлений строк відповідач відзив на позов та будь яких клопотань, пов'язаних з розглядом справи, не подав.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що відповідач є платником аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовий наказ №281/468/21 виданий Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 02.09.2021 року перебуває на виконанні у Коростенському відділі державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), виконавче провадження № НОМЕР_6.
Відповідач ОСОБА_2 несвоєчасно сплачує аліменти на користь позивача, внаслідок чого виникла заборгованість по аліментам за період з 01.08.2021 року по 31.06.2024 року, що стверджується наявною у справі довідкою.
З довідки-розрахунку проведеного державним виконавцем по виконавчому провадженню НОМЕР_5 слідує, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01.07.2024 року становить 26876 гривень 72 копійки, яка утворилась за період з серпня 2021 року по липень 2024 року.
Наявність заборгованості тягне відповідальність за прострочення сплати аліментів, передбачену ст.196 Сімейного кодексу України.
Так, згідно ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.196 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
Відповідач обізнаний про свій обов'язок щодо утримання неповнолітньої дитини, доказів на поважність причин, які унеможливили проводити виплату коштів за виконавчим документом, не подав.
Крім того, обов'язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі судового рішення, а з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі №6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, та дійшла висновку, що пеня за прострочення сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %.
З довідки - розрахунку слідує, що сплата аліментів за період з 01 серпня 2021 року по 31 червня 2024 року відповідачем проводилась лише:
в листопаді 2021 року в сумі 3150,00 гривень;
в грудні 2021 року в сумі 1050,00 гривень;
в січні 2022 року в сумі 1960,00 гривень;
в квітні 2022 року в сумі 2100,00 гривень;
в травні 2022 року в сумі 2100,00 гривень;
в вересні 2022 року в сумі 2500,00 гривень;
в жовтні 2022 року в сумі 2500,00 гривень;
в листопаді 2022 року в сумі 1550,00 гривень;
та в лютому 2023 в сумі 2750,00грн.
Пеня за вказані місяці не нараховується.
Розмір заборгованості станом на 31.06.2024 року становить 26876,72 гривень.
З розрахунку пені, проведеного за вищенаведеною формулою слідує, що загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань перевищує розмір заборгованості, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) у розмірі 100 відсотків заборгованості, тобто у сумі 26876, 72 гривень.
Враховуючи, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на корить позивача, з його вини виникла заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої не оспорено та не спростовано; доказів про те, що несплата аліментів була зумовлена незалежною від нього обставиною, суду подано не було, тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадку надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір судових витрат встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо), що передбачено ч.8 ст.141 ЦПК України.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката подано договір про надання правової (правничої) допомоги від 20.08.2024 року з додатковою угодою до нього , акт виконаних робіт , квитанція до прибуткового касового ордеру від 22.08.2024 року про сплату 5000 гривень згідно договору про надання правничої правової допомоги від 20.08.2024 року.
Вищевказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Одночасно підлягає стягненню з відповідача судовий збір, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом.
Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 26 876 гривень 72 копійок, а також понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п.3 Закону України "Про судовий збір".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за ставками судового збору на день подачі позовної заяви.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 20.06.2024 року органом 1820, РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача - адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович, місце знаходження: 11500, м. Коростень, а/с 24, Житомирська обл., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000774 від 27.04.2016 року.
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 01.10.2007 року Новоград-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: О.М.Шульга