Справа № 296/9988/24
1-і/296/500/24
Іменем України
16 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019060020002193 від 29.05.2019 за ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернулась до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не зменшились та не змінились, є триваючими, та виключають можливість зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого на більш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримала, просила задовольнити клопотання із викладених у ньому підстав.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 просиви суд змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту.
Адвокат ОСОБА_6 надав суду клопотання щодо розгляду клопотання прокурора без його участі. Просив суд змінити запобіжний зіхід підзахисному на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який має ряд непогашених судимостей, раніше відбував покарання реально, з місць позбавлення волі звільнився у 2018 році, тобто за рік до інкримінованих йому подій, та наразі засуджений 18.04.2023 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, може в подальшому створити умови для настання ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватим, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність факторів та обставин, що могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд доходить висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відсутні, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 , про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 13 лютого 2025 року включно.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань(№8)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1