Справа № 202/8589/24
Провадження № 1-кс/202/8503/2024
12 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024040000000337 від 08.04.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у м. Синельникове, Дніпропетровської області, одруженому, який працює голови Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області раніше не судимому, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 -
Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202404000000337 від 08.04.2024.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на сесії Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області восьмого скликання, прийнято рішення №02-1/VIII від 18.11.2020 «Про початок повноважень Личьковського сільського голови» ОСОБА_4 , у зв'язку з його обранням на посаду Личківського сільського голови та підтверджено йому 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах IV категорії посад та 18.11.2020 ОСОБА_4 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Магдалинівський район у Дніпропетровській області та утворено Новомосковський район (з адміністративним центром у місті Новомосковськ) у складі території Губиниської селищної, Личківської сільської, Магдалинівської селищної, Новомосковської міської, Перещепинської міської, Піщанської сільської, Черкаської селищної, Чернечинської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Згідно до ч.3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень, тощо.
Сільський, селищний, міський голова, відповідно до ч.5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи з 18.11.2020 на посаді Личківського сільського голови, постійно обіймав в органах місцевого самоврядування посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
Під час досудового розслідування встановлено, що рішенням Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №1408-24/VIII від 21.11.2023 внесено зміни до рішення сільської ради від 20 грудня 2022 року 1196-17/VIII «Про бюджет Личківської сільської територіальної громади на 2023 рік» яким в т.ч. збільшено планові призначення видаткової частини загального фонду бюджету об'єднаної територіальної громади за рахунок перевиконання дохідної частини на поточний ремонт дороги по вул. Пригрейдерна в с. Личкове на загальну суму 1 500 000 гривень.
На виконання вказаного рішення виконавчим комітетом Личківської сільської ради проведено тендерні торги щодо «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерна в с. Личкове Новомосковський район Дніпропетровська область» очікуваною вартістю 1 500 000 гривень. Відповідно до Додатку 1 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» предметом закупівлі серед іншого визначено виконання робіт щодо улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального 15 см та улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із відсіву 5 см.
За результатами проведених торгів переможцем визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 . Між виконавчим комітетом Личківської сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено договір №69 від 07.12.2023 на виконання послуги «Поточний ремонт дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерна в с. Личкове Новомосковський район Дніпропетровська область на загальну суму 1 499 965,45 гривень.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.12.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді Личківського сільського голови, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район с. Личкове, вул. Центральна, будинок 103, маючи злочинний умисел на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, достовірно знаючи, що під час поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерній, с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області для улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи використано суміш щебеню і піску з гранітного відсіву, яка не може бути використана для покриття дорожнього одягу, вніс до акту форми КБ-2в №1 від 19.12.2023 року завідомо неправдиві відомості про використання під час виконання улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального 15 см та улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із відсіву 5 см, який підписав особисто та посвідчив печаткою виконавчого комітету Личківської сільської ради.
На підставі акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №1 від 19.12.2023 року, що містив завідомо неправдиві відомості, згідно платіжної інструкції №1068 від 19.12.2023 з рахунку виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рахунок ФОП ОСОБА_7 перераховано кошти Личківської сільської територіальної громади у сумі 1 498 912,82 грн.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 КК України.
Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.12.2023 у Личківського сільського голови ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 , у вигляді грошових коштів в розмірі 1 318 904,74 грн. за використання неякісних матеріалів, які не можуть бути використані під час улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи дорожнього одягу, шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби.
Так, відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України №1065 від 28.12.2016 затверджено «Єдині вимоги щодо проектування, нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування» (далі - Вимоги).
Згідно до п. 1 Вимог нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації з урахуванням цих єдиних вимог. Технічний нагляд під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування здійснюється відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність». Замовник має право залучати інженера-консультанта за договором про надання дорожніх консультаційних послуг. У разі залучення інженера-консультанта обов'язок щодо здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування може бути покладений замовником на інженера-консультанта з визначенням у договорі підряду його прав та обов'язків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 затверджено «Порядок здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури». Згідно якого, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролює за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва.
Національний стандарт України ДСТУ9177-2:2022 «Матеріали щебеневі та гравійні для дорожнього будівництва, технічні умови. Матеріали неукріплені» (далі - Стандарт), чинний від 01.01.2023 поширюється на матеріали неукріплені (незв'язні), що використовують для влаштування шарів дорожнього одягу без використання в'яжучих. Вимоги цього Стандарту поширюються на суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності та підпорядкування, які виробляють та/або використовують матеріали неукріплені. Пунктом 7 вказаного Стандарту закріплено технічні вимоги до сумішей, які можуть бути використані для улаштування основи дорожнього одягу.
Рішенням Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №1408-24/VIII від 21.11.2023 внесено зміни до рішення сільської ради від 20 грудня 2022 року 1196-17/VIII «Про бюджет Личківської сільської територіальної громади на 2023 рік» яким в т.ч. збільшено планові призначення видаткової частини загального фонду бюджету об'єднаної територіальної громади за рахунок перевиконання дохідної частини на поточний ремонт дороги по вул. Пригрейдерна в с. Личкове на загальну суму 1 500 000 гривень.
На виконання вказаного рішення виконавчим комітетом Личківської сільської ради проведено тендерні торги щодо «Поточного ремонту дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерна в с. Личкове Новомосковський район Дніпропетровська область» очікуваною вартістю 1 500 000 гривень. Відповідно до Додатку 1 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» предметом закупівлі серед іншого визначено виконання робіт щодо улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального 15 см та улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із відсіву 5 см.
За результатами проведених торгів переможцем визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 . Між виконавчим комітетом Личківської сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено договір №69 від 07.12.2023 на виконання послуги «Поточний ремонт дороги комунальної власності по вул. Пригрейдерна в с. Личкове Новомосковський район Дніпропетровська область на загальну суму 1 499 965,45 гривень.
ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 у вигляді грошових коштів в розмірі 1 318 904,74 грн., особисто підписав та посвідчив печаткою виконавчого комітету Личківської сільської ради акт форми КБ-2в №1 від 19.12.2023 року, який містить завідомо неправдиві відомості про використання під час виконання улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального 15 см та улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із відсіву 5 см.
На підставі акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №1 від 19.12.2023 року, що містив завідомо неправдиві відомості, згідно платіжної інструкції №1068 від 19.12.2023 з рахунку виконавчого комітету Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рахунок ФОП ОСОБА_7 перераховано кошти Личківської сільської територіальної громади у сумі 1 498 912,82 грн. у т.ч. грошові кошти в розмірі 1 318 904,74 грн. за улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального 15 см та улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із відсіву 5 см.
Таким чином, ОСОБА_4 , як голова Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 у сумі 1 318 904,74 гривень, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, чим заподіяв Личківської сільської територіальної громади, шкоду у розмірі, що в 982 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлених законодавством України на момент вчинення, що є тяжкими наслідками.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України.
10.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочинів підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Також зазначив, що у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, є необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, про що і просив слідчого суддю.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу, оскільки усі заявлені у клопотанні ризики є лише припущенням прокурора. Крім того зазначив, що підозра є необґрунтованою. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підозрюваного та додатково пояснив, що прокурором не доведена наявність ризиків. Просив у задоволенні клопотання відмовити або обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №1202404000000337 від 08.04.2024
10.12.2024 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, за обставин викладених вище.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Станом на 12.12.2024 у судовому засіданні прокурором доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 08.04.2024; рішенням сесії Личківської сільської ради №02-1/ VIII від 02.11.2020; положенням про виконавчий комітет Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; регламентом роботи Личківської сільської ради VIII скликання; рішенням сесії Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області «Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 20 грудня 2022 року №1196-17/VIII» та пояснювальна записка до рішення; договором№69 від 07.12.2023; додатковою угодою №1 до договору №69 від 07.12.2023; додатковою угодою №2 до договору №69 від 07.12.2023; актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 19.12.2023; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.07.2024; звітом «Дослідження сумішей дорожнього покриття і надання висновку щодо їх складу за зразками відібрання по вулиці Пригрейдерна, с. Личкове, Новомосковського району Дніпропетровської області» від 08.08.2024; допитом свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду веб сайту «ПРОЗОРО» від 10.10.2024; протоколом огляду від 13.10.2024; висновком експерта №СЕ-19/104-24/24972-БТ від 23.08.2024; висновком експерта №СЕ-19/104-24/33149-ПЧ від 04.09.2024; висновком експерта №СЕ-19/104-24/39551-БТ від 23.10.2024, тощо.
Отже, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому злочини.
При цьому слідчий суддя зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.
Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з'ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В даному випадку, під час розгляду клопотання прокурором доведено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, а також наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_4 без будь-яких перешкод може залишити територію Дніпропетровської області.
Інші заявлені у клопотання ризики не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання. Так, усі документи, які мають доказове значення у провадженні, вилучені стороною обвинувачення шляхом тимчасового доступу, свідок за провадженням є експертом, що виключає будь-який вплив на нього з боку підозрюваного. Також не знайшов своє підтвердження ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі встановлення винуватості підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків за місцем постійного проживання; відсутність судимостей та позитивні характеристики за місцем служби та проживання.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, а також наявність ризику, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Однак, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, то на думку слідчого судді стороною обвинувачення не наведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику.
За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку слідчий суддя вважає, що враховуючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, сукупний річний дохід якого за 2023 рік склав 601 366 грн (підтверджується декларацією за 2023 рік), до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку слідчого судді, такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього з урахуванням його майнового стану.
При цьому слідчий суддя наголошує, що розмір застави спрямований не на відшкодування шкоди, завданої злочином, а на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов'язки.
Статтею 131 КПК України запобіжні заходи віднесені до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.
Таким чином, частиною 3 ст.132 КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження.
Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, але до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн. 00 коп. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) та інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в України.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею - до 10.02.2025.
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому або прокурору.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному, прокурору негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчий суддя склав 16.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1