Справа № 211/7675/24
Провадження № 1-кп/211/714/24
16 грудня 2024 р. м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 23 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046720000413 від 18.11.2024, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доброолександрівка Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працевлаштованого у ТОВ «Техномайн інжиніринг» на посаді бетоняра, розлученого, такого, що не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
Згідно з рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року (справа № 211/6191/24, провадження № 2-о/211/161/24) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано обмежувальний припис строком на шість місяців та встановлено заходи тимчасового обмеження прав останнього по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді: заборони перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатися на відстань 200 метрів до місця проживання (перебування), роботи, лікування, інших місць частого відвідування постраждалою особою - ОСОБА_4 ; заборони особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу - ОСОБА_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборони вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою - ОСОБА_4 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Дане рішення суду 03.10.2024 надійшло для виконання на адресу відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. 07.10.2024 в період часу з 15:55 год. по 16:07 год. в приміщенні відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було роз'яснено зміст рішення суду про видачу обмежувального припису від 02.10.2024 та наслідки у разі його невиконання, зокрема, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання обмежувального припису на підставі ст. 390-1 КК України.
Разом із цим, ОСОБА_5 , будучи ознайомленим із рішенням суду від 02.10.2024, нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по виконанню рішень суду, в порушення ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, згідно з якими судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України, а також всупереч вимогам ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, умисно не виконував обмежувальний припис, винесений відносно нього Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Так, ОСОБА_5 , достеменно знаючи про тимчасові обмеження його прав згідно рішення суду, продовжував та продовжує перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_4 - в період часу з 02.10.2024 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема, 05.11.2024 приблизно о 21:34 год. ОСОБА_5 , не припиняючи свої умисні протиправні дії, направлені на невиконання обмежувального припису, перебуваючи в житловому будинку за вищевказаним місцем проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_4 , під впливом алкоголю, вступив з потерпілою в словесний конфлікт, який виник на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, під час якого, погрожував фізичною розправою.
Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Згідно ст. 29 Закону, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Отже, ОСОБА_5 , будучи належним чином ознайомленим зі змістом рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу про видачу обмежувального припису від 02.10.2024, достовірно знаючи про наслідки невиконання обмежувального припису, умисно не виконав встановлені рішенням суду обмежувальні приписи щодо: заборони перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатися на відстань 200 метрів до місця проживання (перебування), постраждалої особи - ОСОБА_4 .
Таким чином, дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, які полягають в умисному невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
09 грудня 2024 року між прокурором-стажистом Софіївського відділення Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_7 , яким на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12024046720000413 від 18.11.2024, та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 390-1 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме обмеження волі строком на 1 (один) рік з можливістю застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Потерпілою ОСОБА_4 подана заява про надання згоди на укладання прокурором та підозрюваним угоди про визнання винуватості.
Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 09 грудня 2024 року, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_5 узгоджене покарання.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, а саме: умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ст. 390-1 КК України віднесено до кримінальних пропустків.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Обвинувачений раніше не судимий (а.п. 48), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 50), за місцем проживання характеризується задовільно (а.п. 49), розлучений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, офіційно працює.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України,правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
З урахуванням викладеного,суд, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором-стажистом Софіївського відділення Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_7 , та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , та призначення узгодженої міри покарання.
Процесуальні витрати, у тому числі пов'язані з залученням експертів, відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає, що оптичний диск CD-R MyMedia 80 min 52x з одним відеофайлом, оптичний диск DVD-R MyMedia 120 min 16x з п'ятьма відеофайлами, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, відсутній.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 374, 381, 382, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 09 грудня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором-стажистом Софіївського відділення Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні №12024046720000413 від 18.11.2024, та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази: оптичний диск CD-R MyMedia 80 min 52x з одним відеофайлом, долучений на підставі постанови від 26.11.2024, оптичний диск DVD-R MyMedia 120 min 16x з п'ятьма відеофайлами, долучений на підставі постанови від 04.12.2024, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження №12024046720000413 від 18.11.2024 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/7675/24, провадження №1-кп/211/714/24.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України вирок може бути оскаржений:
- обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором, потерпілою виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 16 грудня 2024 року відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1