Справа № 686/22019/24
Провадження № 2/686/5957/24
(заочне)
10 грудня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря Цибульської Г.В.,
представника позивача ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
12 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою - службу у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачка є її матір'ю. На момент народження дитини сторони у шлюбі не перебували. Відомості про батька дитини записано відповідно до частини першої статті 135 СК України.
ОСОБА_1 вважає, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав відносно доньки тому, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання протягом останніх трьох років і по сьогоднішній день: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Протягом останніх трьох років відповідач не виявив бажання побачитись з донькою, незважаючи на те, що проживає по сусідству. Аліменти на утримання дитини відповідач добровільно не сплачував, стягнення відбувалось виконавчою службою за виконавчим листом. Відповідач також жорстоко поводився із дитиною.
Також позивачка зазначає, що 12.02.2020 року ОСОБА_2 вчинив відносно неї та доньки ОСОБА_4 домашнє насильство фізичного характеру, яке не завдало тілесних ушкоджень, внаслідок чого могла бути завдана шкода їхньому фізичному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП. Після пережитого насильства дитина до сьогоднішнього дня має проблеми зі здоров'ям та вживає протисудомні ліки.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 16 серпня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
10 вересня 2024 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради Левицька Ю.В. подала до суду письмові пояснення щодо позову.
18 листопада 2024 року на виконання ухвали суду представником третьої особи ОСОБА_5 було надано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 вимоги позову підтримала, просила його задоволити у повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у відповідності до вимог ст. 280 ч. 1, 2 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в судове засідання не подав, як і не подав відзиву на позов. Тому, суд відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, за згодою представника позивача, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служби у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради Левицька Ю.В. в судове засідання не з'явились, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047098920 від 21.09.2024 року.
Позивачка ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 постійно проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 19.07.2024 року № 59.
Малолітня ОСОБА_3 відвідує Хмельницький заклад дошкільної освіти № 36 «Вербиченька» група № 2. За час перебування дитини в закладі її батько ОСОБА_2 не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вихователями, не приводив та не забирав дитину з дошкільного закладу, про що свідчить копія довідки № 01-30/131 від 10.07.2024 року.
Згідно копії відповіді на адвокатський запит від 26.07.2024 року вих. № 1462/01-03 КП «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» ХМР, зі слів лікаря-педіатра у поточному році дитину ( ОСОБА_3 ) на прийом до лікаря супроводжувала мати дитини.
Разом з тим, ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України за те, що вчинив відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_1 та доньки гр. ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, яке не завдало тілесних ушкоджень, внаслідок чого могла бути завдана шкода їхньому фізичному здоров'ю (копія постанови Хмельницького міськрайонного суду по справі № 686/9718/20 від 05.05.2020 року).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.11.2024 року № 2884/01-31, обстежено житлово-побутові умови дитини, вони задовільні. Не обстежено умови проживання батька, оскільки у телефонному режимі він повідомив, що перебуває у відрядженні, тому не може надати доступ до житла. 17.10.2024 року працівники служби виїхали за адресою його проживання (попередньо був письмово повідомлений про дату обстеження житлово-побутових умов), проте зі слів особи, яка відчинила двері, ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживає. Дитина ОСОБА_3 перебувала на обліку в службі у справах дітей як дитина, яка постраждала від насилля. У психологічному висновку практичний психолог А. Андрейчак описує, що з розмови з ОСОБА_9 вона дізналася, що дитина про свого тата чула від мами, але його не пам'ятає, також не пам'ятає його зовнішності і того, що він до неї приходив. Дитина говорила, що у неї немає тата, він із ними ніколи не жив і вона його не знає. Психолог пише, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 не спричинить психоемоційної травми для неї та не матиме негативного впливу на її формування і розвиток, оскільки дитина не контактує з ним із малолітнього віку та вважає його чужою для себе людиною. Враховуючи вищевикладене, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що 11.09.2023 року Хмельницьким міськрайонним судом було видано судовий наказ у справі № 686/23732/23 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, 04.03.2024 року (набрало законної сили 05.04.2024 року) Хмельницьким міськрайонним судом було ухвалено рішення у цивільній справі № 686/33549/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, яким позов було задоволено частково.
У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками щодо доньки ОСОБА_3 та вчинення щодо неї домашнього насильства фізичного характеру є наслідком свідомої та винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
А тому, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 150, 164, 165, 180 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 13 грудня 2024 року.
Суддя: О.М. Палінчак