Справа № 462/210/24
провадження 1-кп/462/279/24
12 грудня 2024 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4
ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст.307 КК України, -
прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , покликаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст.307 КК України, та враховуючи, що на даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, які стали підставою для обрання та продовження даного виду запобіжного заходу, не минули та не зменшились, зважаючи на те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти продовження запобіжного заходу заперечили, оскільки на даний час ризики, які зазначені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу відсутні. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення, суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час, не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зав'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі. Також вагомим аргументом є те, що ОСОБА_4 , без сталих матеріальних доходів оскільки офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, неодружений, не має дітей чи інших осіб на утриманні, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені стороною обвинувачення, є достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, а відтак, співмірним та доцільним для забезпечення дієвості даного кримінального провадження є застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказане може спонукати його переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини. Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
За таких обставин, враховуючи існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я обвинуваченого; його репутацію, майновий стан, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Що стосується визначення розміру застави, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України заставу слід визначити з врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого та даних про його особу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, оскільки саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім цього, на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 196, 197, 199, 315 КПК України,-
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 10 лютого 2025 року включно.
Заставу ОСОБА_4 визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень /п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят/ гривень, яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент.
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі обвинуваченого ОСОБА_4 зобов'язати:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Львова та Львівської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим, яких встановлено та допитано у ході досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо обвинувачений ОСОБА_4 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить правила носіння електронного засобу контролю та інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала підлягає апеляційному оскарженню протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1