Справа №443/1894/24
Провадження №2/443/814/24
іменем України
(заочне)
16 грудня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Адвокат Гивель Василь Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 12.01.2018 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №-6; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) на утримання малолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 12.01.2018. Зазначає, що у сторін виникли сімейні стосунки, ще за довго до укладення шлюбу, саме з 2011 року. Внаслідок тривалих сімейних відносин у сторін по справі народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у сторін не склалось через регулярне вживання алкогольих напоїв відповідачем, у зв'язку із чим між сторонами постійно виникали сварки та скандали. Фактично шлюбні відносини між сторонами у справі припинені, оскільки вони проживають окремо. Як у позивачки так і у відповідача вже є близькі стосунки з іншими людьми. За таких обставин, возивачка вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та забереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам. Позивачка категорично заперечує проти збереження шлюбу, та вважає, що примирення між сторонами неможливе, строк на примирення просить не надавати.
Просить суд врахувати також те, що сторони разом не проживають та розлучаються, однак у позивачки на утриманні залишається двоє малолітніх дітей.Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Цей рівень у будь-якому випадку не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий належний рівень позивачка не може забезпечити, а тому вважає, що відповідач є здоровим та працездатним та може сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу). Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному вище розмірі забезпечується рівність при несенні обов'язку утримання двох спільних дітей.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача - адвоката Гивеля В.П. надійшла заява, згідно якої просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечують проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
При цьому, ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на його адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу Українисуд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу Україниу разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 12.01.2018 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, який зареєстровано у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидчівського району Львівської області, актовий запис №06, про що видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 12.01.2018 (а.с.7).
Як вбачається із свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив ім'я, про що 23.02.2016 складено відповідний актовий запис №11. Прізвище, власне ім'я, по батькові після державної реєстрації зміни імені « ОСОБА_2 » (а.с.10).
Судом також встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 та Серія НОМЕР_4 (а.с.8-9).
Як видно із витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №9/170 від 16.10.2024 року (а.с.11), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не проживають разом, спільного господарства не ведуть та шлюбні відносини між ними фактично припинені.
Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами вищезазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов'язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позов.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов'язок обох батьків утримувати дітей та те, що відповідач є особою працездатного віку, у судове засідання не з'явився та не надав суду доказів на спростування позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та слід стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.10.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263- 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК Українисуд
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити.
Розірвати шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидчівського району Львівської області12.01.2018 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №06.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.10.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя С.І Сливка