Справа №333/5301/24
Провадження №2-о/333/347/24
21 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Круглікової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Сметаніної А.А.
заявника ОСОБА_1
представника заявника Мельникової А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
заінтересована особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан Валерія Валеріївна, м. Запоріжжя, вул.. Незалежної України,буд. 82, приміщення 27
про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, -
12.06.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем. В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер вітчим заявниці ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. На даний момент спадок ніким не успадкований. Звернувшись до приватного нотаріуса Салтан В.В. щодо оформлення спадщини їй відмовили та пояснили що необхідно підтвердити наявність родинних відносин між нею та померлим.
В судовому засіданні заявник і її представник, адвокат Мельникова А.А. заяву підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан Валерія Валеріївна в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, вислухавши пояснення заявника, її захисника та свідків, вивчивши матеріали справи і письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер вітчим заявниці - ОСОБА_3 .
Мати заявниці - ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 і своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 23.09.1967, актовий запис № 1427 (а.с. 12).
Від вказаного вище шлюбу народилась заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 , актовий запис № 799 (а.с.8).
09.08.1975 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 09.08.1975 року, актовий запис № 647 (а.с.13).
12.09.1975 укладено шлюб між матір'ю заявниці ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , внаслідок якого ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 12.09.1975 серії НОМЕР_5 .
Матеріали справи свідчать, що заявниця фактично проживала разом з матір'ю ( ОСОБА_10 ) та вітчимом ( ОСОБА_3 ) за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, заявниця допомагала матері та вітчиму, вела з ними спільне господарство, доглядала за матір'ю та вітчимом.
Даний факт підтверджується довідкою ОСББ «Комунаровець-7» та показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які в судовому засіданні підтвердили факт проживання заявниці з вітчимом ОСОБА_3 та її матір'ю за адресою АДРЕСА_1 з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто день смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2024 у справі № 333/8552/23 ОСОБА_3 було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 08.03.2024 серії НОМЕР_6 .
У квітні 2024 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса Салтан В.В. для оформлення спадщини після смерті вітчима. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.
Частинами 3, 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати, заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно з Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Встановлення факту постійного проживання спадкодавця з заявницею на момент відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення і потрібне для належним чином оформлення спадкових прав після смерті вітчима.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об'єктивне підтвердження, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -
1.Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2.Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2007 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до часу його смерті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова