Справа № 307/5037/24
Провадження № 2-а/307/46/24
16 грудня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді - Бряник М.М.
секретар судового засідання - Немеш Д.І.
за участю:
позивача- ОСОБА_1
представника відповідача - Фекете Й.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В позові зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №3840 від 11 листопада 2024 року на нього накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень.
Відповідно до обставин правопорушення викладених у вище наведеній постанові, його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що: "11 листопада 2024 року, о 14 год. 30 хв., встановлено, що на виконання мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.10.2024 №12710/9 відповідальною особою з виконання якого є начальник відділення оповіщення та явки в Нересницькій сільській раді ОСОБА_1 , яким до 31 жовтня 2024 року не виконано вказане розпорядження та не забезпечено збір і поставку військовозобов'язаних, які придатні за станом здоров'я та не мають права на відстрочку на пункт попереднього збору військовозобов'язаних, чим порушено вимоги п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП".
Вказану постанову вважає, незаконною з підстав безпідставного його притягнення до адміністративної відповідальності через те, що він не є суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому порушення. Також зазначає, що розпорядження не відповідає вимогам Постанови КМУ №563 від 16.05.2024, оскільки в ньому не зазначено списку 31 особи, яких сільська рада повинна була забезпечити. Окрім цього, звертає увагу, що абз.1 п.47 Постанови КМУ №563 від 16.05.2024, передбачено, що виключно керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані вчинити дії, передбачені цим пунктом і серед цих суб'єктів не має відповідальних за оповіщення чи начальників відділення оповіщення.
Працюючи на посаді заступника голови Нересницької сільської ради у Нересницькій територіальній громаді, він не отримував та не знайомився з наказом про призначення його за суміщенням на посаду начальника відділення оповіщення та явки Нересницької територіальної громади та не є уповноваженою особою по виконанню розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_8.
З цих підстав позивач вважає, що постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
В обгрунтування поважності пропуску строків оскарження постанови стверджує, що будучи обізнаним про дату час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, призначеного на 14 год. 30 хв. 11 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , він виявив бажання взяти участь у розгляді справи. Проте, не зважаючи на явку та очікування, отримання перепустки в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаний час, його для участі у справі не викликали, про будь-які рішення (про розгляд справи без його участі, про відкладення) не повідомили. Як виявилося пізніше, керівник прийняв рішення без його участі і поряд з ним посильний оскаржувану постанову відніс на пошту, яку відправив йому з повідомленням про вручення та яку він отримав 22.11.2024. Стверджує, що відповідач навмисно створив умови для пропуску ним строків оскарження направивши постанову поштою, а не вручивши її йому в руки у день її винесення, що на його думку є поважною причиною для поновлення строку на оскарження, відповідно до ст.ст. 287, 288, 289, 292, 293 КУпАП.
Просить поновити йому строк на оскарження постанови №3840 від 11 листопада 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП визнавши оскаржувану постанову протиправною та скасувати, закривши провадження у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, які беруть участь у справі. Копію даної ухвали надіслано сторонам та запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та копію відзиву одночасно надіслати позивачеві.
6 грудня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, відповідач заперечив щодо доводів викладених у позовній заяві. Посилаючись на поіменний список особового складу пункту збору Нересницької сільської ради вказує, що саме позивач є належним суб'єктом відповідальності за належне виконання мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.10.2024 №12710/9, оскільки в цьому списку він визначений начальником відділення оповіщення та явки в Нересницькій сільській раді, і саме йому голова сільської ради своєю резолюцією доручив «до виконання» розпорядженння ІНФОРМАЦІЯ_2 . Необхідність виконання цього доручення, мотивує п.1.4 та п. 2.10 наданої позивачем посадової інструкції де визначено, що керуючий справами підпорядкований безпосередньо сільському голові, бере участь у розробці мобілізаційних документів щодо організації оповіщення та виконує інші доручення сільського голови. З наведених підстав, просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №3840 від 11.11.2024 року.
Представник відповідача, Фекете Й.Й. в судовому засіданні посилаючись на заперечення викладені у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №3840 від 11.11.2024 року, прийнятої начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду у даних спірних правовідносинах, законодавець пов'язує з днем, ухвалення оскаржуваного рішення (постанови).
Позивач стверджує, що справу про притягнення його до адміністративної відповідальності, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянув у його відсутності, штучно не допустивши його в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений та повідомлений йому для розгляду протоколу, час. Таким чином позбавивши його можливості скористатися правом оскарження постанови у визначений законом десятиденний термін з моменту ухвалення цієї постанови.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу №3840 про адміністративне правопорушення від 8 листопада 2024 року, складеного головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , встановлено, що даний протокол містить рукописні письмові пояснень ОСОБА_1 де зазначено, «що він не вважає себе винним у скоєнні даного порушення, так як він виконував всі розпорядження вчасно по мірі їх поступлень, проводив неодноразово збори, роз'яснення та умови їх виконання з дотичними працівниками до цього».
Разом з цим протокол містить підпис ОСОБА_1 , який в судовому засіданні не заперечував про те, що під час складення протоколу йому було розяснено зміст прав визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Також повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться о 14 год. 30 хв. 11 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кабунеті №20.
Постанова серія №3840, яка є предметом розгляду у даній справі винесена 11.11.2024, а відтак відповідно до положень ч.2 ст. 286 КУпАП останнім днем її оскарження, слід рахувати четвер - 21.11.2024.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано до суду в понеділок - 25.11.2024 року, тобто з пропуском визначеного ч.2 ст. 286 КУпАП строку її оскарження.
Разом з цим під час судового розгляду встановлено, що позивач прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений день та час, що підтверджено долученою до позовної заяви перепусткою №153 та ці обставини в судовому засіданні не заперечувалися відповідачем.
В судовому засіданні позивач також стверджував, що хоч він і мав перепустку до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак на розгляд справи його не запрошували. Він в подальшому телефонував особі, якою було складено оскаржувану постанову, однак про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності йому ніхто не казав. Дізнався він про оскаржувану постанову, лише отримавши її копію 22.11.2024 засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого суду надав копію поштового конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_1 про поважність пропуску ним строку оскарження постанови, заслуговують на увагу, а тому такий строк підлягає поновленню.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Судом встановлено, що предметом позову в даній справі є права та інтереси ОСОБА_1 , що були на його думку, порушені оскаржуваною постановою, які полягають зокрема в тому, що він не являється суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому порушення та начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом встановлено, що згідно протоколу № 3840 про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2024 року, складеного головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на виконання мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02 жовтня 2024 року № 12710/9, відповідальною особою за виконання якого, в Нересницькій сільській раді, є ОСОБА_1 , яким до 31 жовтня 2024 року не виконано вказане розпорядження та не забезпечено збір і поставку військовозобов'язаних, які придатні за станом здоров'я та не мають права на відстрочку на пункт попереднього збору військовозобов'язаних, чим порушено вимоги п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 01 листопада 2024 року, дата виявлення 01 листопада 2024 року.
Із постанови № 3840 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 11 листопада 2024 року відомо, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11 листопада 2024 року, о 14 год. 30 хв., на виконання мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.10.2024 №12710/9 відповідальною особою з виконання якого є начальник відділення оповіщення та явки в Нересницькій сільській раді ОСОБА_1 , яким до 31 жовтня 2024 року не виконано вказане розпорядження та не забезпечено збір і поставку військовозобов'язаних, які придатні за станом здоров'я та не мають права на відстрочку на пункт попереднього збору військовозобов'язаних, чим порушено вимоги п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12710/9 від 02 жовтня 2024 року, адресованого на ім'я голови Нересницької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України "Про оборону України", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01 жовтня 2024 року вказано про необхідність: 1) До 31 жовтня 2024 року забезпечити збір і поставку військовозобов'язаних, які придатні за станом здоров'я та не мають право на відстрочку на пункт попереднього збору військовозобов'язаних за адресою: АДРЕСА_1 , в кількості 31 військовозобов'язаних; Доповідь про хід поставки військовозобов'язаних на ППЗВ надавати до 9.00 год. щоденно в групу контролю ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2) Військовозобов'язаним при прибутті на ППЗВ при собі мати: військовий квиток, паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення водія (за наявності); 3) Про результати виконання розпорядження поінформувати до 31 жовтня 2024 року. Одночасно повідомлено, що відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зобов'язані на вимогу територіального центру комплектування та соціальної підтримки сповістити військовозобов'язаних про їх виклик до територіального центру і забезпечити їх своєчасне прибуття.
Із листа Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області №838-11-14 від 4 листопада 2024 року відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про те, що на виконання розпорядження з оповіщення військовозобов'язаних на території громади повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_5 на № 12710/9 від 02 жовтня 2024 року, що: опрацьовано 270 ос., з них оповіщено - 258 ос.:
- с. Нерсениця, Підплеша - 22 ос., опрацьовано - 22 ос.;
- Тарасівський старостинський округ №1 - 31 ос., опрацьовано -31 ос;
- Новоселицький старостинський округ №2 - 43 ос., опрацьовано - 43 ос;
- Широколузький старостинський округ №3 - 61 ос. Опрацьовано - 60 ос;
- Тернівський старостинський округ №4 - 55 ос., опрацьовано - 55 ос;
- Ганичівський старостинський округ №5 - 58 ос., опрацьовано - 49 ос.
Розпорядження виконано не в повному обсязі, так як деякі групи оповіщення старостинських округів працюють неефективно та відмовляються виконувати розпорядження сільського голови, а саме:
- посильні групи оповіщення Ганичівського старостинського округу №5 - оповіщено частково -12 актів не оповіщено, Солонівська гімназія, маршрут Садова.
Згідно наказу голови Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 26.04.2024 №1637 вбачається, що ОСОБА_1 затверджено заступником сільського голови, керуючим справами виконавчого комітету Нересницької сільської ради з покладенням на нього обов'язків з 01.05.2024. Присвоєно Мурзі В.П. 11 ранг V категорії посадової особи місцевого самоврядування.
Згідно п.2.3 посадової інструкції заступника, керуючого справами виконавчого комітету Нересницької сільської ради, заступник, керуючий справами виконавчого комітету, бере участь у розробці мобілізаційних документів щодо організації оповіщення, зв'язку, виконання заходів по переведенню господарства Нересницької сільської ради з мирного на воєнний стан. Інспектор з військового обліку та бронювання відноситься до категорії службовців, підпорядкований сільському голові, начальнику загального відділу та виконує їх службові доручення.
Пунктом 1.4. та 2.10 посадової інструкції передбачено, що керуючий справами підпорядкований безпосередньо сільському голові та виконує інші доручення сільського голови.
З погоджених головою Тячівської держадмінстрації ОСОБА_4 та затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язків посадових осіб пункту управління пункту збору Нересницької сільської ради, на голову сільської ради ОСОБА_5 покладено ряд обов'язків, серед яких визначено організація оповіщення і збір керівного складу сільської ради, територіальної громади, адміністрації пункту збору, посильних, уповноважених у віддалені села, на підприємства. На заступника з виховної роботи покладено відповідальність за організацію і проведення виховної роботи серед особового складу пункту, резервістів, військовогозобов'язаних, а також за стан дисципліни, організованості та якісне виконання поставленого завдання. Та визначено підпорядкування начальнику пункту збору.
До вказаних обов'язків додано поіменний список особового складу пункту збору Нерсеницької сільської ради. У вказаному списку під порядковим номером «1» у розділі «Відділення оповіщення та явки» ОСОБА_1 значиться, як начальник відділення оповіщення та явки». При цьому будь-яких доказів про те, що до відому ОСОБА_1 цей список доводився, метеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту також готовності населення і території держави до оборони.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оборону України", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують: підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час; приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; призов громадян на строкову військову службу; направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори; організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством; вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.
Також, абзацом 11 ст. 18 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що виконавчі органи сільських, селищних рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (надалі Порядок).
Пунктом 32 Порядку передбачено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Відповідно до положень п.34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Згідно з п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
У Додатку 13 до Положення визначено зміст розпорядження, що видається на підставі п. 47 Положення, і в ньому обов'язково має бути зазначено, що це розпорядження, його номер, а також зазначено прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що викликаються.
Отже, вказаними нормами передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Однак, попри те, що на листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12710/9 від 02 жовтня 2024 року, адресовано на ім'я голови Нересницької територіальної громади, щодо виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01 жовтня 2024 року, міститься резолюція з датою 9.10.2024, щодо виконання вказаного листа саме ОСОБА_1 , в межах судового розгляду, суду не наданого жодних доказів того, що цей лист доводився до відому позивача.
Згідно наказу голови Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 10.10.2024 №95/к/тм вбачається, що у період з 14.10.2024 до 27.10.2024 (включно) позивач перебував у відпустці. Вказаний період частково охопив період виконання розпорядження з 14.10.2024 по 27.10.2024.
Однак, з вказаних норм також вбачається, що обов'язки, передбачені п.47 Порядку, покладені саме на керівника органу місцевого самоврядування, а оскільки позивач у період виконання розпорядження не виконував обовязки голови Нересницької сільської ради, то не може нести відповідальність за не виконання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки не є керівником та видання наказів, хоча б і з метою оповіщення військовозобов'язаних, не входить до його посадових обов'язків.
Крім цього, лист (документ) ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12710/9 від 02 жовтня 2024 року не відповідає вимогам п.47 та Додатку 13 Порядку, оскільки в ньому не зазначено, що це є розпорядження та не зазначено прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що викликаються.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили вчинення порушення позивачем. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
В ході ж розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного та виходячи із встановлених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення №3840 від 11.11.2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судових витрат у частині сплаченого судового збору під час подання позову, підтверджені належними та допустими доказами, а відтак у цій частині вимоги позивача підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови від 11.11.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушння передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанову № 3840 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 11 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. 00 коп. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Головуючий М.М.Бряник