Справа № 303/303/7497/24
Провадження №3/303/3085/24
Іменем України
16 грудня 2024 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Маргитич О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
- за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 04 вересня 2024 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_1 в місті Мукачево, по вулиці Духновича біля будинку №118, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене забарвлення шкіряного покрову). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під час безперервної відео фіксації о 17 годині 55 хвилин на місці зупинки.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення заперечила факт керування транспортним засобом 04 вересня 2024 року о 17 годині 45 хвилин. ОСОБА_1 пояснив, що не вживав алкогольні напої у той день. Натомість працівники поліції зауважили, що у автомобілі відчутно запах алкоголю, на що він пояснив що знайомий, який попросив підвести його, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції пояснили, що він може відмовитись на місці зупинки від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і сам пройти огляд у медичному закладі, на що він і погодився. Після чого, працівники поліції склали протокол, а він у їх присутності направився у медичний заклад для проходження огляду.
Таким чином, ОСОБА_1 ствердив що будучи впевненим у тому, що він не перебуває у стані сп'яніння, особисто пройшов огляд у лікарні, що підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №492/2024 від 04 вересня 2024 року о 19 годині 55 хвилин, ознаки сп'яніння відсутні.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, слід прийти до висновку про відсутність вини в діях ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні з наступних підстав.
Адміністративним правопорушенням згідно частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнається, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене забарвлення шкіряного покрову), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано DVD диск, який містить інформацію стосовно обставин події, яка мала місце 04 вересня 2024 року за участі ОСОБА_1 09 грудня 2024 року суду надано цифровий DVD-R диск із наявною інформацією щодо події, яка мала місце 04 вересня 2024 року, проте, на жодному з цих дисків не зафіксовано ознаки перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що їде з пасажиром, який вживав алкогольні напої.
Пояснення ОСОБА_1 , підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні пояснив, що дійсно 04 вересня 2024 року о 17 годині 45 хвилин, коли вони з ОСОБА_1 , їхали в місті Мукачево по вулиці Духновича, біля будинку №118, їх зупинили працівники поліції. Спочатку вони вказали на порушення Правил дорожнього руху, а саме несправність освітлення, після чого ствердили що в автомобілі відчутний запах алкоголю. Він намагався їм поясними, що це саме він вживав алкогольні напої, а ОСОБА_1 зателефонував та попросив відвести його додому. Працівники поліції пояснили, що ОСОБА_1 може відмовитись на місці від проходження і пройти самостійно огляд, що він і зробив. У приступності працівників поліції ОСОБА_1 сів за кермо і поїхав проходити огляд у найближчий медичний заклад, оскільки був впевнений у тому, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що стосовно ОСОБА_1 , складено протокол щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння 04 вересня 2024 року на підставі медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 492 /2024 від 04 вересня 2024 року, який був складений о 19 годині 55 хвилин, тобто майже через годину після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За результатами медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводився за особистою ініціативою ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, зазначено що ознаки сп'яніння у водія відсутні - тверезий.
Встановлено що докази, надані суду на підтвердження винуватості правопорушника, не містять підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як це зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як зазначено вище, відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Разом з тим, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського зовнішній вигляд та поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не містять ознак перебування в стані алкогольного сп'яніння. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була безпідставною, при цьому правові наслідки відмови від огляду не роз'яснювались.
Таким чином, докази надані суду на підтвердження винуватості правопорушника не містять підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та свідомої відмови від проходження огляд у на стан алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи матеріали провадження, слід прийти до висновку, що докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять фактичних даних, на основі яких безсумнівно можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції (пункту 55 рішення у справі "Гурепко проти України"; пункту 21 рішення у справі "Надточій проти України").
Виходячи з вимог статті 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 130, 247, 280, 282-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України) за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Оксана МАРГИТИЧ