Справа № 523/22983/23
Провадження №2/523/4060/24
"27" листопада 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Аліної С.С.
за участю секретаря - Могили А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованостіу загальному розмірі 49 649,06 гривень.
Обґрунтовуючи вимоги позову тим, що 14.01.2020 року між ОСОБА_1 (надалі по тексту - Відповідач) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» (надалі по тексту - Банк або Первісний Кредитор) (ідентифікаційний код 39849797) було підписано Заяву-Договір № 0042890 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі по тексту - Публічна пропозиція). Копія Заяви-Договору № 0048702 від 14.01.2020 року та копія Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затверджена .Рішенням Правління АКЦОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» Протокол № 09122019/1 від 09.12.2019 року (додаються).
Як вбачається з Заяви-Договору № 0048702 від 14.01.2020 року, Відповідач підписанням Заяви- Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі по тексту - Заява) акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору. З умовами Договору ознайомлений та зобов'язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору.
За умовами Заяви-Договору Відповідачеві було надано споживчий кредит, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, у відповідності до умов укладеної ЗаявиДоговору Відповідач, підписавши Заяву-Договір підтвердила факт отримання платіжної картки та ПІН-коду до картки. Також у вище зазначеній Заяві-Договорі міститься докладна інформація щодо строку дії кредиту -12 місяців, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 1 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 5 % від суми наданого Кредиту. В Додатку № 1, який є невід'ємною частиною до Заяви-Договору № 0048702 від 14.01.2020 року, міститься вичерпна інформація щодо графіку платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, інформація щодо щомісячних платежів, які повинен сплачувати позичальник за користування кредитними коштами, а також його складові.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі. В свою чергу, позичальник не виконав своїх зобов'язань відповідно до яких він зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, згідно графіку платежів, а також виконати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору .
Таким чином, позивач просив його позов задовольнити, з обґрунтувань, що викладені в позові.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача ОСОБА_1 в якому вона не погоджуючись з позивними вимогами, просить відмовити в їх задоволенні та закрити провадження по справі.
Відзив обґрунтований тим що Між Акціонерним товариством «РВС БАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір №0042890. згідно з яким, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді і встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
29.07.2021р. між Акціонерним товариством «РВС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Паріс» було укладено Договір про відступлення права вимоги «29072021/1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Паріс» звернулось до суду.
На думку ОСОБА_1 . Загальна позовна давність відповідно ст. 257 Цивільного Кодексу України встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі, проте між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Паріс» жодних договорів, та додаткового договору про збільшення тривалості позовної давності, та пункту у первісному договорі про надання кредитних коштів Згідно у якому би йшлось про збільшення терміну позовної давності за кредитним зобов'язанням не здійснювалось. Таким чином, звернення із позовною заявою до суду з пропущеним 3-річним строком, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.01.2024 року відкрито загальне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, уважно оцінивши докази надані сторонами по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 14 січня 2020 року до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» та підписала Заяву-Договір № 0048702. Підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Відповідач акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщено на сайті АТ «РВС БАНК» та беззастережно приєдналася до умов Договору.
За умовами Заяви-Договору Відповідачеві було надано споживчий кредит, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, у відповідності до умов укладеної Заяви Договору Відповідач, підписавши Заяву-Договір підтвердила факт отримання платіжної картки та ПІН-коду до картки.
Також у вище зазначеній Заяві-Договорі міститься докладна інформація щодо строку дії кредиту -12 місяців, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 1 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 5 % від суми наданого Кредиту.
В Додатку № 1, який є невід'ємною частиною до Заяви-Договору № 0048702 від 14.01.2020 року, міститься вичерпна інформація щодо графіку платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, інформація щодо щомісячних платежів, які повинен сплачувати позичальник за користування кредитними коштами, а також його складові.
Примірник таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит затверджено Постановою Правління НБУ № 49 від 08.06.2017 року. Таким чином, обчислення банківською установою загальної вартості кредиту для спожтивача, до складу якої входять загальні витарти за споживчим кредитом , здійснювалося відповідно до вищевказаних вимог. Відповідач в свою чергу порушив умови вказаного Договору і має заборгованість перед Позивачем по сплаті отриманого кредиту.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, на підтвердження своїх вимог Позивач надав до суду копію Заяви-Договору № 0048702 від 14.01.2020 року, Публічної пропозиції АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, копії меморіальних ордерів, виписки по рахунку, розрахунки заборгованості.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана Позивачем виписка за картковим рахунком позичальника, у сукупності з іншими у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунках заборгованості долучених до позовної заяви (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).
Крім наданих розрахунків заборгованості за укладеною Заявою-Договором були надані також меморіальні ордери, що підтверджують надання кредиту та виписки по картковому рахунку, які в свою чергу також підтверджують наявність заборгованості за кредитом. Як підтвердження вищенаведеного, слід зазначити правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц: “банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором». Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"
У зв'язку з простроченням Позивачем грошового зобов'язання в сумі 45 936,27 гривень, нараховано: 792,87 гривень за користування грошовими коштами за період з 29.07.2021 р. по 23.02.2022 р. (розраховано за формулою [Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]), та - 2 919,92 гривень інфляційних втрат за період з 29.07.2021 р. по 23.02.2022 р.. ([Індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]).
Таким чином, всього до стягнення з Відповідача підлягає сума у розмірі: 45 936,27 гривень боргу за кредитом + 792,87 гривень (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) + 2 919,92 гривень інфляційних втрат, а всього разом: 49 649,06 гривень.
Оскільки, за Заявою-Договором Відповідачем не було виконано в повному обсязі грошові вимоги Кредитора, тому правовідносини Сторін не припиняються та не звільняє Боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, штрафних санкцій, процентів та інших обов'язкових платежів, передбачених умовами Договору та Цивільним кодексом України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 7.2.7. Публічної пропозиції, зобов'язання Клієнта за Договором є чинними до моменту повного погашення Позичальником заборгованості за Споживчим кредитом, нарахованих процентів, Щомісячної комісії та інших платежів, що передбачені умовами Договору.
Згідно п.7.3.11 Публічної пропозиції, у разі порушення терміну погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, в тому числі його частини, встановленого Графіком платежів, така заборгованість, у тому числі щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановлення терміну погашення згідно з Графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 49 649,06 грн., сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 11-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» заборгованість у розмірі 49 649,06 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» судовий збір у розмірі 2648,00 гривень.
Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, але не раніше закінчення терміну оголошеного в Україні карантину.
Повне рішення суду складено 27.11.2024 року.
Суддя Аліна С.С.